Справа №2-а-58/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 р.                                  м.Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд суд у складі:

головуючого - судді  Кузьменко В.В. ,

при секретарі -  Змієвський І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новоград-Волинський адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Новоград-Волинський Житомирської області про визнання протиправними дій  при перерахунку пенсії,-

встановив:

ОСОБА_1 просить визнати протиправним визначення розміру належної йому пенсії при її перерахунку в 2009 році із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік та зобов’язати управління пенсійного фонду в м. Новоград-Волинський провести з першого січня 2009 року перерахунок його пенсії з врахуванням додаткового страхового стажу із заробітної плати за період страхового стажу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому на Україні з якого сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 рік ( 1573,99 грн.), визначивши її  у розмірі 1931,12 грн. на місяць.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач протиправно відмовив йому в перерахунку пенсії без врахування вимог п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

  В судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об’ємі.

 Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення. Просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки перерахунок пенсії позивачу проведений відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та з підстав викладених в письмовому запереченні.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та пенсійну справу № 140071 про призначення пенсії ОСОБА_1 за віком, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з  таких підстав.

Згідно до п. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 В судовому засіданні встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_1 від 15.01.2009 року було проведено відповідачем перерахунок йому пенсії відповідно до вимог ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2009 року з урахуванням страхового стажу та заробітної плати набутого після призначення пенсії.

При призначенні пенсії у 2009 році застосовується показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2008 рік, як це визначено підпунктом другим пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Частиною четвертою статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами, внесеними Законом України «про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно статті 40 Закону.

Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до статей 40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось.

Відповідачем доказано правомірність свого рішення щодо правильності перерахунку пенсії позивачу.

    Позивачем не доведено порушення його прав.        

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Постановою Кабінетів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», ст. 158-163, 167, 254 КАС України,  суд, -

постановив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Новоград-Волинський про визнання протиправними дій  при перерахунку пенсій відмовити за безпідставністю.

Постанова Новоград-Волинського міськрайонного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Новоград-Волинський міськрайонний суд до Київського апеляційного адміністративного суду  протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Головуючий :

   Справа № 2-а-1400/2010 р.

П О С Т А Н О В А   

І м е н е м     У к р а ї н и   

м. Донецьк                                                                                                25 січня 2010 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий – суддя Трінька О.В. при секретарі Кулик Н.Р., за участю позивача, розглянувши  адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька  про   визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії,  

В С Т А Н О В И В :   

Позивач  звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії. Позовні вимоги мотивовані тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом 3-ї групи по захворюванню, пов'язаному з відрядженням по ліквідації аварії на ЧАЕС та отримує пенсію по інвалідності в ПФУ Петровського району м. Донецька. Згідно ст.. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та «Про статус та соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір його пенсії повинен складати 6 мінімальних  пенсій за віком та додаткова  пенсія за шкоду у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» та «Про державний бюджет України» мінімальна пенсія за віком відповідає розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян. Вважає, що розмір його пенсії значно нижче ніж передбачено законом. Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок розміру його пенсії у зв'язку зі змінами у законодавстві, але відповідач відмовив йому. Згідно Постанови КМУ № 523 від 30.05.2007 року «Про затвердження нового порядку вирахування пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії в зв'язку з втратою годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи», затверджено такий новий порядок, що розмір пенсії для інвалідів 3-ї групи повинен бути не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Вважає, що дії відповідача при вирішенні питання про перерахунок розміру пенсії неправомірні. Просив зобов'язати відповідача зробити перерахунок розміру пенсії, починаючи з 01 жовтня 2006 року по 01 серпня 2008 року.  

Позивач  в судовому засіданні позов підтримав, наполягає на його задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, суд вважає  можливим розглянути справу  за відчутністю відповідача .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1  віднесений до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1  та є інвалідом IIІ групи (а.с.5).  

В жовтні  2009 року позивач звернувся до УПФУ в Петровському районі м. Донецька із завою про перерахунок пенсії.  

3 листопада 2009 р.  відповідачем було відмовлено в перерахунку пенсії  з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірність здійснення управлінням розрахунку.  

Суд вважає дії відповідача протиправними з наступних підстав.

У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3,4 категорії встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.4 ст. 54 цього Закону в усіх випадках пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком, по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком, ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком, дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсії за віком.  

Пунктом 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватись і на положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на відповідні роки встановлюються Законами України «Про державний бюджет України».

Згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах:  інвалідам І групи – 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам ІІ групи – 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам ІІІ групи, дітям –інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 67 цього Закону встановлено, що у разі збільшення  розміру прожиткового  мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок   Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державною конституційною гарантією громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум», а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», згідно ст. 1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що представник відповідача не доказав правомірність своїх дій.

Відповідно до абзацу першого пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.      

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.  

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006 - 2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на місяць згідно із Законом №489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий самий граничний розмір визначений даною статтею для пенсій призначених у 2006 році відповідно до Закону №3235-15 від 20 грудня 2005 року.  

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року №2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Частиною 3 статті 4 даного Закону  передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижній розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.  

Таким чином, з 01.10.2006 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, органи Пенсійного фонду зобов'язані здійснювати перерахунок пенсії саме з дня встановлення цього розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера з відповідною заявою про перерахунок пенсії.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність змінювався таким чином: з 01.10.2006 року - 366 грн.; з 01.01.07 року - 380 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн.; з 01.01.08 року - 470 грн., з 01.04.2008 року - 481 грн., з 01.07.2008 року - 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги підлягають задоволенню.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" за № 7-93 від 21.01.1993р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.

Па підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 11, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

   П О С Т А Н О В И В    :   

Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька  про   визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії задовольнити.

Визнати  дії Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька щодо відмови ОСОБА_1  у здійснення перерахунку пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст..ст. 49, 50 ч. 4, ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру шести мінімальних  пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст..ст. 49,  50 ч. 4, ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 листопада 2006 року по 01 серпня 2008 року із розрахунку розміру шести мінімальних  пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                             О.В. Трінька