УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 755/4582/20

провадження № 61-1340ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С., розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного авіаційного підприємства «Україна» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДАП «Україна», у якому просив стягнути на його користь заборгованість із заробітної плати у сумі 144 978,10 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 78 244,74 грн, остаточний розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні просив провести станом на дату ухвалення рішення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ДАП «Україна» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у сумі 137 578, 24 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 137 578,24 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У січні 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню.

В пункті 8 статті 129 Конституції України зазначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270 грн.

Так, у справі заявлена ціна позову у розмірі 275 156,48 грн (з урахуванням суми перерахунку середнього заробітку за час затримки, здійсненого на час ухвалення рішення судом першої інстанції), яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270*250=567 500).

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною, враховуючи те, що спір є незначної складності, а ціна предмету спору у даній справі не перевищує встановленої законодавством межі.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Однак, таких доводів касаційна скарга не містить.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Скаржник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстнації. Досить важливим є те, що правове регулювання та застосування норм матеріального права у відносинах, які склалися між учасниками даного спору не представляють складності, суди попередніх інстанцій ухвалювали рішення відповідно до усталеної судової практики, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції (частина перша статті 400 ЦПК України). Таким чином, за встановленими фактичними обставинами справи та правовідносинами; правовим регулювання спору, справа не представляє значної складності, а відтак не належить до виключень із категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню, випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного авіаційного підприємства «Україна» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. А. Калараш

Є. В. Петров

О. С. Ткачук