С права № 2а-131/2010 року

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13 квітня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

    Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді:          Максимчин Ю. Д

cекретаря:              Аббасової В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління з контролю за використанням та охороною земель у Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,  –

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення ст.ст.123-125  Земельного Кодексу України.

    Позовну заяву мотивував тим, що постановою інспектора Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Івано-Франківській області від      29.05.2009 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого   ст.53-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850 ( вісімсот п`ятдесять ) гривень.

    Копію протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення позивач отрималв,  вважає,  що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

    Відповідно до вказаної постанови винесеної інспектором Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Івано-Франківській області від    29.05.2009 року встановлено, що позивач допустив порушення вимог ст.123-125 Земельного кодексу України, а саме самовільно,без відведення, надання та без оформлення правовстановлюючих документів зайняв (перекопав,огородив) та використовує як прибудинкову територію АДРЕСА_1 земельну ділянку за межами державного акту, тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена    ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього штраф у розмірі 850 гривень.

    Позивач вважає, що дана постанова винесена з порушенням чинного законодавства і підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

    Вказана постанова не відповідає дійсним обставинам справи, вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню за таких підстав: 1) постанова винесена на нього як на фізичну особу, яка нібито одноособово самовільно використовує земельну ділянку прибудинкову територію за межами державного акту, але на даний час він є власником АДРЕСА_1, користувачем згідно державного акту на право постійного користування є Український науково-дослідний інститут гірського лісництва та становить загальну площу 0,3974 га .Дана прибудинкова територія розміщена в межах цієї земельної ділянки ; 2) державний акт на право постійного користування земельною ділянкою з цільовим призначенням -для будівництва та обслуговування житлових будинків на сьогоднішній день не скасований та земельна ділянка у користувача не вилучалась; 3) ОСОБА_1 у постійне користування, оренду та власність вищевказана земельна ділянка не передавалась та цю ділянку особисто він не використовує.

    В судовому засіданні позивач  позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві, просив суд позов задоволити — скасувати постанову № 15214.

    Вивчивши матеріали справи,   вислухавши пояснення позивача, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

    Як слідує із змісту ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Із матеріалів справи не вбачається, а представник відповідача не надав жодного доказу у підтвердження того, що позивач дійсно порушив ст.ст.123-125 Земельного Кодексу України, тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

      За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем вимог ст.ст.123-125 Земельного Кодексу України, відповідно, і вчинення правопорушення передбаченого ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.288, 293 КУпАП, керуючись ст.ст.71, 159, 161, 162 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.    

    Скасувати постанову №15214 від 29.05.2009 року про накладення на  ОСОБА_1адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.53-1 КУпАП.

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються через Івано-Франківський міський суд.

    Суддя:                                                                                                    Максимчин Ю. Д