Справа № 1-45/10

                                                                 В И Р О К

                                                І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 квітня  2010 р.

                 Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

 В складі:             головуючого-судді                        Кузьменко В.В.

                             при секретарі                                 Музика Н.Ю.

                             з участю прокурора                       Горбань М.М.

             адвокатів                    ОСОБА_1

    ОСОБА_2

    ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Новоград-Волинський   справу по обвинуваченню:

-ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, освіта неповна середня, навчався на третьому курсі  Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму, непрацюючого, уродженця та житель АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, раніше не судимого, не одруженого,

-ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина  України, українця, освіта неповна середня, навчався на третьому курсі  Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму, непрацюючого, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, раніше не судимого, не одруженого,

-ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, освіта неповна середня, не одруженого, навчався на третьому курсі в Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму, непрацюючого, уродженця та житель АДРЕСА_3, зареєстрованого, АДРЕСА_2,  раніше не судимого,

за ст. ст. 289 ч.3; 186 ч. 2; 342 ч. 2;  КК України,-  

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця смт. Томашгород, Рокитнівського району, Рівненської області, громадянина України, українця, освіта неповна середня,  одруженого, навчався на третьому курсі в Новоград-Волинському промислово-економічному технікумі, непрацюючого,  житель АДРЕСА_4,  раніше не судимого,

за ст. ст. 289 ч.3; 342 ч. 2; 345 ч.3 КК України,-

Встановив:

      18 травня 2009 року близько 21 год. неповнолітній ОСОБА_4, знаходячись в міському парку культури та відпочинку в м.Новоград-Волинський по вул.Шевченка, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, запропонував ОСОБА_7 та неповнолітнім ОСОБА_5, ОСОБА_6, які також перебували в стані алкогольного сп’яніння, заволодіти автомобілем таксі марки “CHEVROLET AVEO” з метою послідуючого його продажу і використання отриманих коштів на власні потреби, на що останні погодились, тим самим вступивши в попередню злочинну змову.

        Безпосередньо після цього, реалізуючи спільний злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб,  ОСОБА_7 разом з неповнолітніми ОСОБА_5, ОСОБА_4  та  ОСОБА_6 прослідували до стоянки таксі “1550” біля автовокзалу в м. Новоград-Волинський по вул. Шевченка, 45. Під час руху ОСОБА_6 запропонував план узгоджених дій по незаконному заволодінню автомобілем, згідно з яким він особисто замовить таксі до с. Ярунь Новоград-Волинського району, в який вони сядуть в наступному порядку : він на місце переднього пасажира, а ОСОБА_5, ОСОБА_4  та ОСОБА_7 на заднє сидіння. Під час поїздки до даного населеного пункту водій таксі на їх прохання зупинить автомобіль в безлюдній місцевості, де  він, ОСОБА_6, першим нанесе удар таксистові, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_4 витягнуть таксиста з салону та вчотирьох поб’ють його і таким чином заволодіють автомобілем.

    З запропонованим ОСОБА_6 планом спільних дій погодилися всі учасники злочинної змови.

    Прибувши на стоянку таксі, розташовану поблизу автовокзалу м.Новоград-Волинський по вул.Шевченка, 45, діючи на виконання спільної попередньої домовленості, ОСОБА_6 домовився про поїздку до с. Ярунь Новоград-Волинського району з водієм ОСОБА_8, який за трудовим договором з приватним підприємцем ОСОБА_9 керував належним їй автомобілем  таксі марки “CHEVROLET AVEO” державний номерний знак НОМЕР_1. Після цього ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_5 та  ОСОБА_4 зайняли місця пасажирів в даному автомобілі таксі згідно попередньої домовленості.  

    Під час руху на вказаному таксі з м. Новоград-Волинський в напрямку с.Ярунь, ОСОБА_4, реалізуючи спільний злочинний намір, з метою зупинки автомобіля таксі за межами населеного пункту в безлюдному місці для спільного застосування насильства, небезпечного для життя та здоров»я водія та послідуючого незаконного заволодіння автомобілем,  імітував телефонний дзвінок на свій мобільний телефон та розмову з змісту якої слідувало про недоцільність поїздки до кінцевого пункту замовлення, оскільки  за пасажирами  вже виїхали назустріч. Саме тому водій ОСОБА_8  зупинив таксі в безлюдній місцевості на околиці с.Майстрова Воля Новоград-Волинського р-ну.

        Після зупинки автомобіля таксі, близько 23 год. 18 травня 2009 року, знаходячись на околиці с.Майстрова Воля на виїзді в сторону с.Ярунь Новоград-Волинського р-ну, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, реалізуючи спільний злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, на виконання попередньої спільної домовленості,  вийшли з салону автомобіля  та відкрили двері з боку водія. В цей час ОСОБА_6, знаходячись  на місці переданого пасажира автомобіля, та ОСОБА_5, знаходячись на задньому сидінні таксі, стали разом наносити руками удари водію в область голови, а ОСОБА_7 і ОСОБА_4 приєднались до їх злочинних дій  та почали наносити удари водію руками в область голови, після чого витягнули його за руки з салону.

        Після цього ОСОБА_7 разом з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, діючи в межах злочинної змови, повалили потерпілого на землю та разом руками і ногами нанесли йому близько 40 ударів в область тулуба та  голови, чим подолали його здатність до активного опору їх незаконним діям.

        Таким чином ОСОБА_7, разом з неповнолітніми ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, своїми спільними діями застосували до ОСОБА_8 насильство, що є небезпечним для його життя та здоров’я, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я у вигляді закритої  черепно-мозкової травми: струсу  головного мозку,  перелому 4-го зуба на верхній щелепі зліва, синців навколо лівого ока з переходом на ніс, на  лівому вусі, на  правому вусі та  передвушній ділянці, в тім’яній ділянці посередині, саден  в ділянці зовнішнього кута  лівого ока, у лобно-висковій  ділянці  зліва.

        Після заподіяння вищевказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 стали рухатись в напрямку автомобіля. Скориставшись цим, ОСОБА_8 почав втікати, одночасно з цим намагаючись по мобільному телефону повідомити про вчинений відносно нього злочин колезі по роботі.

        Побачивши це, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою унеможливлення повідомлення потерпілого  ОСОБА_8 до правоохоронних органів про вчинений злочин,  вирішили відкрито викрасти мобільний телефон потерпілого.

        Реалізуючи спільний злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення майна потерпілого, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 догнали  ОСОБА_8, який відбіг від автомобіля на відстань 10-15 м., повалили його на землю обличчям до землі, після чого ОСОБА_6 сів потерпілому на спину і таким чином утримуючи його, наносив потерпілому кулаками удари по голові. В цей час ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які знаходились поряд з різних боків потерпілого,  наносили ОСОБА_8 ногами удари  по ногам, тулубу та голові. Таким чином ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 всього нанесли потерпілому по тулубу, ногам та голові близько 20-30 ударів, після чого ОСОБА_5 вихопив з руки потерпілого мобільний телефон марки “НОКІА 6230І”, вартістю 600 грн., з стартовим пакетом “Лайф”, вартістю 25 грн. та флеш-картою ємністю 512 Мб вартістю 40 грн., а всього на загальну суму 665 грн.

        Таким чином ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відкрито викрали майно ОСОБА_10 на загальну суму 665 грн., в ході чого застосували до нього  насильство, яке не є  небезпечним  для життя  та здоров»я потерпілого, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я  у вигляді  синців  на боковій  поверхні  грудної клітини зліва на рівні  нижніх ребер, на  боковій  поверхні  грудної клітини  зліва на рівні  7,8 ребер, на  зовнішній поверхні   лівого стегна  у середній частині (4) на внутрішній поверхні  лівого стегна  у  нижній(2), на задній поверхні  лівої гомілки у верхній частині, на  внутрішній поверхні лівої гомілки  у верхній частині.

        Безпосередньо після вчинення пограбування ОСОБА_10, закінчуючи реалізацію спільного злочинного наміру, спрямованого на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_4  і ОСОБА_6, сів за кермо  автомобіля “CHEVROLET AVEO” та разом з  останніми поїхав з місця скоєння злочину в м. Новоград-Волинський.

        Таким чином ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_4  і ОСОБА_6, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров’я потерпілого ОСОБА_8, незаконно заволоділи належним приватному підприємцю ОСОБА_9 транспортним засобом автомобілем марки “CHEVROLET AVEO” вартістю 77649.42 грн., що у понад двісті п’ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

        В цей час потерпілий, користуючись  іншим належним йому мобільним телефоном, про існування якого не було відомо злочинцям, повідомив  працівників ДПС про вчинений щодо нього злочин.

        Під час руху по автодорозі Васьковичі-Шепетівка на під’їзді до м.Новоград-Волинський, вказаний автомобіль марки “CHEVROLET AVEO”, керований ОСОБА_7, був виявлений патрулем ДПС в складі інспекторів роти ОДДЗ 3-го взводу м.Житомир при УДАІ УМВС України в Житомирській області старшого сержанта міліції ОСОБА_11 та сержанта міліції ОСОБА_12, які отримали орієнтування про заволодіння невідомими особами зазначеним вище автомобілем таксі. Вказані працівники міліції з метою затримання осіб, підозрюваних у вчиненні тяжкого злочину, на службовому автомобілі марки «BMW» держномер 0204 почали переслідувати вищевказаний автомобіль марки “CHEVROLET AVEO” з включеними  проблисковими  маячками червоного та синього кольорів і звуковою сиреною, таким чином вимагаючи негайно зупинити даний автомобіль.

        Однак, ОСОБА_7 не виконав законну вимогу працівників міліції про зупинку та продовжив рух керованим ним автомобілем по автодорозі  Васьковичі - Шепетівка до       с.Наталівка та далі по автодорозі Київ-Чоп до автобусної зупинки с.Гали Новоград-Волинського району.

        Під час руху на вказаному маршруті, ОСОБА_7, усвідомлюючи протиправність своїх дій та намагаючись шляхом втечі від працівників міліції уникнути відповідальності за вчинені злочини, вчинив опір, тобто активну фізичну протидію здійсненню працівниками міліції своїх службових обов’язків. Зазначені дії виразились у тому, що він, керуючи вищевказаним автомобілем, з метою попередження його обгону патрульним автомобілем ДПС та послідуючого затримання, діючи умисно, постійно здійснював поперечне маневрування, таким чином змушуючи водія патрульного автомобіля інспектора ДПС ОСОБА_13 різко гальмувати, змінювати напрямок руху, зменшувати швидкість, чим створював аварійну обстановку патрульному автомобілю ДПС.

        В цей час ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, діючи узгоджено в рамках злочинної змови з ОСОБА_14, повідомляли останньому про маневри автомобіля ДПС, про спроби обгону та блокування їх автомобіля, а також  про стан автодороги по напрямку втечі, наявність на ній перешкод, коригуючи тим самим рух та швидкість переслідуваного автомобіля “CHEVROLET AVEO”під керуванням ОСОБА_7, чим вчинили опір працівникам правоохоронного органу, перешкоджання виконанню покладених на них обов’язків по охороні громадського порядку.

            Внаслідок вчинення ОСОБА_7 ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 опору, інспектори ДПС ОСОБА_11 та  ОСОБА_12 не зуміли затримати переслідуваний автомобіль. Тому, з метою затримання осіб, підозрюваних у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, вищевказані працівники міліції по мобільному телефону повідомили про переслідування свого безпосереднього начальника- заступника командира взводу ДПС роти ОДДЗ м.Житомира при УДАІ УМВС України в Житомирській області лейтенанта міліції ОСОБА_15 Останній, оцінивши ситуацію, дав вказівку патрулю ДПС в складі інспекторів роти ОДДЗ 3-го взводу м.Житомира при УДАІ УМВС України в Житомирській області старшому лейтенанту міліції ОСОБА_16 та сержанту міліції ОСОБА_17 здійснити блокування автодороги Київ-Чоп з метою затримання підозрюваних.

Після цього працівники міліції ОСОБА_16 та  ОСОБА_17, будучи одягненими у формений одяг працівників дорожньо-патрульної служби з спеціальними світлоповертаючими смугами,   прибули на 226 км.+600 м. автодороги Київ-Чоп,  яка має по 2 смуги руху в кожному напрямку, розмежовані смугою безпеки. ОСОБА_16 розташував службовий автомобіль ДПС марки ВАЗ-21099 державний номер 0207 з ввімкненими проблисковими  маячками червоного та синього кольорів та ближнім світлом фар на розмежувальній смузі безпеки, а також зупинив два вантажні автомобілі та розташував їх з ввімкненими габаритними вогнями  на смугах руху, по яких велось переслідування підозрюваних осіб - в напрямку м.Києва.

    Близько 24 год. 18.05.2009 року, ОСОБА_7, керуючи автомобілем «CHEVROLET AVEO», рухаючись по автодорозі Київ-Чоп, наблизився до місця блокування його смуги руху та побачив перешкоду у вигляді двох вищевказаних автомобілів, патрульного автомобіля ДПС з включеними проблисковими  маячками червоного та синього кольорів, а також працівника ДПС ОСОБА_17, який, знаходячись на смузі безпеки, зупиняв транспортні засоби для блокування зустрічних смуг руху – в напрямку м.Чоп, тобто виконував свої службові обов’язки по затриманню злочинців.

    ОСОБА_7, розуміючи, що шлях руху перегороджено працівниками правоохоронного органу з метою їх затримання, маючи можливість зупинити керований ним автомобіль шляхом гальмування, діючи всупереч законним вимогам працівників міліції про зупинку, вирішив продовжити опір працівникам правоохоронного органу шляхом втечі.

Усвідомлюючи, що подальша втеча від переслідування можлива лише у випадку здійснення маневру об’їзду перешкоди, розуміючи, що на шляху здійснення даного маневру на краю смуги безпеки біля зустрічної смуги руху знаходиться у форменому одязі дорожньо-патрульної служби з світлоповертаючими смугами працівник міліції – інспектор ДПС ОСОБА_17, ОСОБА_7 вирішив здійснити наїзд на міліціонера, оскільки  він  знаходився у місці, де не було перешкоди у вигляді транспортних засобів, тобто вирішив умисно заподіяти працівникові правоохоронного органу тяжке тілесне ушкодження у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.

    З цією метою ОСОБА_7, здійснюючи маневр об’їзду перешкоди, скерував автомобіль на смугу безпеки та умисно здійснив наїзд на інспектора роти ОДДЗ 3-го взводу м.Житомира при УДАІ УМВС України в Житомирській області сержанта  міліції ОСОБА_17 у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків по затриманню злочинців та безпеки дорожнього руху.

    В результаті таких умисних дій ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_17 тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння у вигляді поєднаної  тупої травми  голови, живота та  кінцівок із струсом  головного мозку, ранами в потиличній ділянці  голови, на губах, носі, гематомою  вискової  ділянки справа, ранами  на тильній  поверхні обох  кистей, розривом  правої долі печінки, саднами  на  передній поверхні  обох колінних  суглобів, переломами  зовнішньої та внутрішньої  лодижок  правої гомілки, переломами  переднього  та заднього  країв  правої  великогомілкової кістки у нижній частині, що супроводжувались травматичним шоком  важкого ступеня та внутрішньочеревною  кровотечею.

    В результаті наїзду на працівника ДПС ОСОБА_17 автомобіль “CHEVROLET AVEO” державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 77649.42 грн. зазнав механічних пошкоджень, в результаті яких в підкапотному просторі створилося горюче середовище, внаслідок чого відбулось займання автомобіля та повне його знищення вогнем, чим було заподіяно велику матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Підсудний ОСОБА_4 вину в пред’явленому обвинуваченні за ст. 289 ч. 3 КК України визнав повністю, за ст. ст. 186 ч. 2 КК України, 342 ч.2 КК України не визнав. Цивільний позов прокурора в інтересах Новоград-Волинського міськрай ТМО про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину потерпілого ОСОБА_8 визнав повністю.

Показав, 18.05.2009 року разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за його пропозицією незаконно заволоділи автомобілем таксі марки “CHEVROLET AVEO” з метою його продажу та використання отриманих коштів.

Грабежу майна ОСОБА_8 та опору працівникам міліції він не вчиняв.

Підсудний ОСОБА_5 вину в пред’явленому обвинуваченні за ст. 289 ч. 3 КК України визнав повністю, за ст. ст. 186 ч. 2 КК України, 342 ч.2 КК України не визнав. Цивільний позов прокурора в інтересах Новоград-Волинського міськрай ТМО про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_8 визнав повністю.

Показав, 18.05.2009 року разом з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за пропозицією ОСОБА_4 незаконно заволоділи автомобілем таксі марки “CHEVROLET AVEO” з метою його продажу та використання отриманих коштів.

Грабежу майна ОСОБА_8 та опору працівникам міліції він не вчиняв, не оспорює факту нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8

Підсудний ОСОБА_6 вину в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю. Показав, що 18.05.2009 року при обставинах викладених в обвинуваченні разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_7 заволоділи автомобілем таксі марки “CHEVROLET AVEO” під керуванням ОСОБА_8, якого побили та викрали мобільний телефон, також вчинив опір працівникам міліції під час виконання ними службових обов’язків. Цивільний позов прокурора в інтересах Новоград-Волинського міськрай ТМО про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину потерпілого ОСОБА_8 визнав повністю, в скоєному розкаюється.

Підсудній ОСОБА_7 вину в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю. Показав, що 18.05.2009 року при обставинах викладених в обвинуваченні разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 заволоділи автомобілем таксі марки “CHEVROLET AVEO” під керуванням ОСОБА_8, якого побили та викрали мобільний телефон інші підсудні, також вчинив опір працівникам міліції під час виконання ними службових обов’язків, також заподіяв працівнику міліції ОСОБА_17 тілесні ушкодження при виконанні ним службових обов’язків шляхом наїзду на нього автомобілем. Цивільний позов прокурора в інтересах Новоград-Волинського міськрай ТМО про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину потерпілого ОСОБА_8 визнав повністю, в скоєному розкаюється.

Крім часткового визнання вини підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і повного визнання своєї вини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 їх вина повністю стверджується сукупністю доказів досліджених судом в судовому засіданні.

Так потерпілий ОСОБА_8  показав, що згідно трудового договору працював таксистом в «Радіотаксі «1550», власником якого є ПП ОСОБА_9 18.05.2009 року близько 23 год. 00 хв. по замовленню перевозив підсудних. На околиці села Майстрова воля після зупинки автомобіля на нього напали та нанесли численні удари в різни частини тіла та відібрали автомобіль марки “CHEVROLET AVEO” і його мобільний телефон з іншого мобільного телефону про викрадення автомобіля повідомив в міліцію.

Матеріальна та моральна шкода йому відшкодована, просить не призначати підсуднім суворе покарання.

    Свої показання потерпілий ОСОБА_8 підтверджував  під час відтворення обстановки та обставин події, зазначав обставини замовлення  поїздки  до с. Ярунь, місце посадки пасажирів,  місце зупинки  таксі на околиці с. Майстрова Воля та безпосередньо обставини  застосування до нього нападниками насильства під час незаконного заволодіння автомобілем, а також трьома нападниками під час відритого викрадення його майна. Вказував на статистові своє положення під час нанесення ударів та способи блокування від нанесених ударів. Т.1 (а.с.112-114).     Показаннями потерпілої ОСОБА_9, яка підтвердила, що в спільній сімейній власності з чоловіком ОСОБА_18 має декілька автомобілів, в тому числі і автомобіль марки “CHEVROLET AVEO” червоного кольору, який було придбано за 59870,60 грн.     На вказаному автомобілі працював ОСОБА_8 18.05.2009 року біля 24 год. 00 хв. деспечер повідомив, що вказаним автомобілем заволоділи невідомі особи з ОСОБА_18 прибули до лікарні, де від ОСОБА_8 дізнались про обставини злочину та про те, що автомобіль був виявлений пізніше згорілим.

    Показаннями потерпілого ОСОБА_18, який підтвердив показання потерпілої ОСОБА_9

    Потерпілий ОСОБА_28, який підтвердив факт отримання сином ОСОБА_17 - інспектором ДПС, тілесних ушкоджень під час виконання службових обов’язків, а саме  наїзд на нього переслідуваним автомобілем. Матеріальна та моральна шкода відшкодовані. На суворому покаранні підсудних не наполягає.

    Потерпілий ОСОБА_17 підтвердив свої пояснення та покази, які він давав в ході досудового слідства, про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень.

    Свої показання ОСОБА_17 підтверджував під час відтворення обстановки та обставин події, зазначав своє положення  по відношенню до службового автомобіля ДПС в момент наїзду. Проведеним заміром встановлено, що відстань складає 1.3 м. від правої бокової поверхні службового автомобіля та 0.5 м. від лінії 1.1. ПДР , якою  відмежовано розподільчу смугу від смуг руху в сторону м.Чоп. При цьому видимість постаті ОСОБА_17, обрисованої світлоповертаючими елементами форменного одягу в ближньому світлі фар автомобіля “CHEVROLET AVEO”, використаного під час відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_7 та в світлі проблискових маячків  службового автомобіля складала 206 м. - за 186 м. до перешкоди у вигляді вантажного автомобіля з напівпричепом виставленого в тому положенні, як було зупинено на момент перехоплення ОСОБА_16 Т.1 (а.с.145-146).

Свідка ОСОБА_20 показав, що 18.05.2009 року від ОСОБА_8 дізнався по телефону, що на околиці с. Майстрова Воля пасажири автомобіля напали на нього та побили, після чого здійснили угон автомобіля таксі “CHEVROLET AVEO”, яким він керував.    

    Свідок ОСОБА_21  дав аналогічні показання дані свідком ОСОБА_20

Свідок  ОСОБА_22 показав, що 18.05.2009 року близько 23 год. 20 хв., виконуючи обов’язки командира  3-го взводу ДПС ОДДЗ по телефону від ОСОБА_8 дізнався про угон автомобіля. Зорієнтував працівників ДАЇ ОСОБА_17 та ОСОБА_16 на його затримання, які патрулювали на автомобілі обладнаному всіма спеціальними засобами.

    Свідок ОСОБА_15 показав, що виконуючи обов’язки застпника командира взводу роти ДПС ОДДЗ м. Житомир, 18.05.09 біля 23-ої год. Від ОСОБА_22 дізнався про угон автомобіля таксі марки «CHEVROLET AVEO», держ номер  НОМЕР_1 біля с. Майстрова Воля та що злочинці рухаються в сторону м. Новоград-Волинський. Організував затримання вказаного автомобілія та через деякий час йому повідомили, що водій автомобіля «CHEVROLET AVEO» скоїв наїзд на інспектора ДПС ОСОБА_17, і потрібна термінова швидка допомога. Викликавши швидку і сам поїхав до місця пригоди.

    Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_23, дали аналогічні показання дані свідком ОСОБА_15

Свідок ОСОБА_16 показав, що виконуючи обов’язки старшого інспектора ДПС, 18.05.09 року близько 24-ої год. приймав участь в затриманні угнаного автомобіля марки «CHEVROLET AVEO» відповідно до встановлених вимог. Вказаний автомобіль наїхав на ОСОБА_17 після чого став надавати йому медичну допомогу.

    Під час проведення відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_16, вказував на порядок розташування транспортних засобів, зупинених ним 18.05.09 з метою блокування руху переслідуваного автомобіля з злочинцями, вказував положення в якому стояв службовий автомобіль. Проведеними замірами було встановлено, що видимість  габаритних вогнів автомобілів заслону з салону автомобіля “CHEVROLET AVEO”, використаного під час відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_7, складає  600 м., при цьому  проблискові маячки спецавтомобіля ВАЗ 21099   видно за 202 м. до перешкоди на смузі руху (задньої частини вантажного автомобіля  заслону). Т.2 (а.с.163-165). В судовому засіданні підтвердив вказаний протокол.

    Згідно до висновку судово-медичної експертизи №373, встановлено, що в ОСОБА_8 виявлено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я у вигляді закритої  черепно-мозкової травми: струсу  головного мозку,  перелому 4-го зуба на верхній щелепі зліва, синців навколо лівого ока з переходом на ніс, на  лівому вусі, на  правому вусі та  передвушній ділянці, в тім’яній ділянці посередині, саден  в ділянці зовнішнього кута  лівого ока, у лобно-висковій  ділянці  зліва, які утворилися не менш ніж 5-6 ударів, а також легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я  у вигляді  синців  на боковій  поверхні  грудної клітини зліва на рівні  нижніх ребер, на  боковій  поверхні  грудної клітини  зліва на рівні  7,8 ребер, на  зовнішній поверхні лівого стегна у середній частині (4) на внутрішній поверхні  лівого стегна  у  нижній(2), на задній поверхні  лівої гомілки у верхній частині, на  внутрішній поверхні лівої гомілки  у верхній частині, які утворилися не менш ніж від 5-7 ударів.  Не виключена  можливість  утворення вищеописаних  тілесних ушкоджень   у ОСОБА_8 при обставинах,  описаних ним  при експертизі. Т. 2 (а.с. 51-52).

    Висновком  судово- медичної експертизи №178, встановлено, що в ОСОБА_17 виявлено тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння у вигляді поєднаної  тупої травми  голови, живота та  кінцівок із струсом  головного мозку, ранами в потиличній ділянці  голови, на губах, носі, гематомою  вискової  ділянки справа, ранами  на тильній  поверхні обох  кистей, розривом  правої долі печінки, саднами  на  передній поверхні  обох колінних  суглобів, переломами  зовнішньої та внутрішньої  лодижок  правої гомілки, переломами  переднього  та заднього  країв  правої  великогомілкової кістки у нижній частині, що супроводжувались травматичним шоком  важкого ступеня та внутрішньочеревною  кровотечею.

    Експерт вважає, що з урахуванням  характеру  та лікалізації  вищеописаних тілесних ушкоджень у ОСОБА_19,  під час наїзду  транспортного засобу , він  перебував  у вертикальнорму  або близькому до нього  положенні  та був повернутий  до транспортного засобу  задньо-правою  поверхнею тіла. (Т.2 а.с. 31-32 по обвинуваченню ОСОБА_7).

    Даний висновок підтверджує показання потерпілого ОСОБА_17 В частині його положення  під час наїзду  та відповідно спростовує позицію обвинуваченого ОСОБА_7 що ОСОБА_17 вибіг, тобто перебував передньою частиною, до автомобіля, який наближався, виходячи з обставин пригоди – з лівої сторони.

    Висновком  трасологічної експертизи №113 згідно якого  слід  низу взуття на гіпсовому зліпку №2  вилучений  при огляді місця пригоди  від 19.05.09 р. залишений туфлею на праву ногу  ОСОБА_7 (Т.2 а.с. 80-85).

    Висновком  пожежно- технічної експертизи №6\15, яким встановлено, що  сукупність  виявлених  термічних ушкоджень елементів кузова  і деталей  моторного відсіку “Шевроле Авео” дозволяє  зробити висновок про те, що осередок пожежі  в даному випадку розміщено в  передній частині  автомобіля, а саме  в підкапотному  просторі, найвірогідніше  в передній частині  автомобіля, найвірогідніше в місці розташування шляхопроводів насосу системи  гідропідсилювача керма. Причиною  виникнення  пожежі  в силовому  агрегаті  автомобіля  “Шевролет Авео” було  створення (виникнення ) умов, що в подальшому призвело до  непередбачених  технічних  вимог, щодо  експлуатації  автомобіля, а саме  утворення горючого середовища  в підкапотному  просторі та ініціація його запалювання  в результаті ДТП. Спалиме  середовище у вигляді  пароповітряної суміші на поверхні конструктивних  елементів моторного  відсіку утворилось  внаслідок  пошкодження (розгерметизації) системи подачі  палива, або  пошкодження  одного з  маслопроводів і наступним  витоком мастила  з насосу підсилювача керма. (Т.3 а.с.98-113).

    Матеріалами огляду місця пригоди від 19.05.09 на місці ДТП на 226 км + 600 м. автодороги Київ-Чоп, якими зафіксовано обстановку в місці наїзду на ОСОБА_17, наявну слідову інформацію, розташування згорілого легкового автомобіля (кузов НОМЕР_2). Зафіксовано розташування  форменного картуза ДПС та жезла, частин осипу лако-фарбового покриття, осипу скла, пластини з знаком «CHEVROLET», які вилучені з місця пригоди та в подальшому приєднані до матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів. Зокрема оглядом місця пригоди зафіксовано тільки один наявний слід гальмування автомобіля, який мав заокруглення зліва на право. Інших слідів гальмування, бокового юзу в  зоні місця пригоди  на смузі руху в сторону м. Чоп виявлено не було. (Т.1 а.с. 19-37 про обвинувачення ОСОБА_7)

    Результати огляду місця пригоди спростовують  позицію підсудного ОСОБА_7, що він намагався об’їхати працівника ДПС з метою уникнення наїзду, скерування керма ліворуч. Наявний слід гальмування з правостороннім заокругленням навпаки свідчить, що кермо було умисно спрямоване  в праву сторону – в сторону  працівника ДПС, оскільки і саме за 5 м . до закінчення  сліду, біля цього сліду знаходився форменний картуз працівника ДПС, жезл, на самому сліді осип лако- фарбового покриття червоного кольору, а від кінця сліду за 0.8 м. починався осип скла, що вказує на місце наїзду на працівника ДПС .                             Протоколом огляду місця пригоди від 19 травня 2009 року  на місці пожежі автомобіля (кузов НОМЕР_2 марки  “CHEVROLET AVEO”) на земельній ділянці за  зупинкою “Гали”  на автодорозі Київ-Чоп, яким зафіксовано обстановку на місці пожежі, а також виявлення на грунті  слідів  підошв взуття, з яких виготовлено та вилучено два гіпсові зліпки. (Т.1 а.с. 62-64).

    Вилученим взуттям: туфлями ОСОБА_7, кросівками  ОСОБА_4 та кросівками ОСОБА_5, які пройшли порівняльне дослідження, огляд в ході трасологічної експертизи, та приєднані до матеріалів кримінальної справи як речові докази. (Т.3 а.с. 1-6, Т. 4 а.с. 183).                 Протоколом огляду транспортного засобу від 19.05.09 р., яким зафіксовано стан обгорілого автомобіля кузов НОМЕР_2 марки  “CHEVROLET AVEO” власником якого є ОСОБА_18, наявне механічне пошкодження  переднього капоту по центру  глибиною 30-35 см. (Т. 1 а.с. 41).                             Завіреною копією договору купівлі- продажу  автомобіля №5690 від 12.06.07, яким підтверджено факт купівлі в кредит ОСОБА_18 автомобіля “CHEVROLET AVEO”,  кузов НОМЕР_2. (Т.1 а.с. 90 -93).                         Завіреною копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу згідно якого автомобіль “CHEVROLET AVEO”, державний номер НОМЕР_1  кузов НОМЕР_2  2007 року випуску  належить ОСОБА_18. (Т. 1 а.с. 86).                                     Завіреною копією свідоцтва  про сплату  єдиного  податку  серія НОМЕР_3 від 01.01.08 за яким ОСОБА_9 має право здійснювати по Україні перевезення пасажирів легковим автотранспортом. (Т. 1 а.с. 88).                         Завіреною копією ліцензійної картки серія НОМЕР_4 , згідно якої  фізична особа підприємець  ОСОБА_9 з 12.01.09 по 29.12.2013 р.  могла використовувати для внутрішніх перевезень пасажирів  на таксі автомобіль “CHEVROLET AVEO”, державний номер НОМЕР_1    2007 року випуску. (Т.1 а.с. 87).                 Завіреною копією трудового договору від 02.04.09 якою підтверджено  факт трудових стосунків між  ПП ОСОБА_9 та водієм ОСОБА_8 (Т. 1 а.с. 94).     Завіреною копією  графіку роботи водіїв  ПП ОСОБА_9, якою підтверджено  перебування  ОСОБА_8 на зміні 18.05.09  з 20-00 год. до 8-00 год. та здійснення перевезень саме на автомобілі  державний номер НОМЕР_1. (Т.1 а.с. 95).             Актом про пожежу  від 19.05.09, складеного інспектором з дізнання  Новоград-Волинського РУ ГУ МНС, яким підтверджено факт знищення в результаті  пожежі  автомобіля “CHEVROLET AVEO”, державний номер НОМЕР_1. (Т. 1 а.с. 98).     Повідомленням-довідкою Житомирської торгово- промислової палати  від 10.07.09, згідно якої  середня ринкова вартість автомобіля “CHEVROLET AVEO” 2007 року випуску  кузов НОМЕР_2 при середньостатистичному пробізі  37400 тис. км. станом на 18.05.09 р.  складає 8390 , 00 доларів США або ж 639049 , 42 грн. (Т. 3 а.с. 28). Аналіз даної довідки дає суду можливість зробити висновок про те, що заподіяна шкода є реальною та відповідає дійсній заподіяній шкоді.                 Довідкою  приватного підприємця ОСОБА_24, якою встановлено, що станом на 18.05.09 вартість бувшого в користування мобільного телефону “Нокіа 6230 І” складала 600 грн.,картки пам”яті 512 Мб-40 грн, номінальна вартість стартового пакету “Лайф” 25 грн. (Т.1 а.с. 103).                                 Довідкою  метеостанції м. Новоград-Волинський, про те, що згідно даним спостережень  метеостанції Новоград-Волинський, 18.05.09  з 21-00 год. до 24-00 год. ніяких атмосферних  явищ не було, видимість  добра, температура повітря 14-15 градусів.   (Т.3 а.с. 31).                                     Витягом з наказу  №163 від 04.04.08  по  УМВС України в Житомирській області, яким ОСОБА_17 призначено  інспектором дорожньо-патрульної служби взводу ДПС №3(м. Новоград-Волинський) роти  дорожньо-патрульної служби  (для обслуговування  доріг  державного значення) м. Житомир. (Т. 1 а.с. 71).     Функціональними обов’язками інспектора ДПС , якими регламентовано його обов’язки по охороні  громадського порядку та забезпеченню безпеки дорожнього руху. (Т.1 а.с. 72-73).                                         Постовою відомістю розстановки нарядів ДПС, якою підтверджено перебування ОСОБА_16 та  ОСОБА_17 на чергуванні 18.05.09 з 15-30 год. до 24-00 год. (Т. 1 а.с. 74-75).

    Висновком та матеріалами службової перевірки  за фактом отримання  тілесних ушкоджень  інспектором ДПС ОСОБА_17, якими визнано, що  старший сержант міліції ОСОБА_17 отримав тілесні ушкодження  при виконанні службових обов”язків, пов”язаних  із безпосередньою  участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки , боротьбі зі злочинністю. (Т.1 а.с. 181-227).                 Висновком та  матеріалами службової перевірки, якими  визнано дії  інспекторів ДПС 3-го взводу  роти ДПС ОДДЗ м. Житомир при УМВС України в Житомирській області  старшого лейтенанта міліції  ОСОБА_16 та  старшого сержанта міліції  ОСОБА_17  під час зупинки та  затримання  автомобіля  “CHEVROLET AVEO”, державний номер НОМЕР_1  правомірними , відповідно до вимог чинного законодавства України. (Т. 1 а.с. 230-254).                             В матеріалах кримінальної справи  наявні  протоколи медичного огляду  для встановлення  факту  вживання  психоактивної речовини та стану сп’яніння від 19.05.09  № 716 – ОСОБА_7, перебував в стані алкогольного сп’яніння.

    Також отримано дані токсикологічних досліджень методом ГХ  ОСОБА_7, згідно яких виявлено в крові етиловий алкоголь в концентрації  0.11 проміле

    З метою об’єктивного визначення стану обвинувачених   на момент  обстеження було призначено та проведено комплексну судово-медичну експертизу–висновок  №92 (Т.2 а.с.148-155) по ОСОБА_7 за яким експерти прийшли до висновку про неможливість достовірного  твердження про кількість етанолу в крові обстежуваних та визначення ступеню їх сп’яніння на момент обстеження.

    Разом з тим, на момент вчинення злочину всі підсудні були в стані алкогольного сп’яніння, чого вони самі не заперечують пояснюють, що вони вживали спиртне порівну в двох кафе та потім вживали пиво в міському парку культури та відпочинку.

    Згідно висновку амбулаторної  судово- психіатричної експертизи №530-2009 ОСОБА_7  в минулому будь-якими психічними захворюваннями не страждав та  не страждає в даний час. В період часу, до якого  відносяться інкриміновані йому  протиправні вчинки  будь-якими  психічними захворюваннями  не страждав  та не перебував  в тимчасово  хворобливому розляді  психічної діяльності, який би  міг  позбавляти  його  здатності  усвідомлювати свої вчинки  та керувати  ними. ОСОБА_7  міг  усвідомлювати  значення своїх дій  та керувати ними  на час  скоєння  інкримінованого йому  протиправного  вчинку, може  усвідомлювати значення  своїх дій  та керувати ними  на даний час . По своєму  психічному  стану  не потребує  в застосуванні щодо нього  примусових заходів медичного характеру. (Т.3 а.с.242-245справи про обвинувачення ОСОБА_7.).

    Не визнання своєї вини підсудними ОСОБА_4 за ст. ст. 186 ч. 2; 342 ч.2 КК України та ОСОБА_5 за ст. 342 ч. 2 КК Українисуд вважає намаганням пом’якшити свою відповідальність. Їх вина доведена в повному об’ємі, стверджується наведеними показами інших підсудних, потерпілих, свідків та письмовими доказами по справі наведених вище, досліджених в судовому засіданні.

В ході досудового слідства ОСОБА_4, будучи допитаним в якості обвинуваченого детально розповідав про здійснення ним ОСОБА_5 та ОСОБА_6 грабіжу ОСОБА_8, обставини нанесення йому тілесних ушкоджень, а також опору працівникам міліції (Т. 3 а.с. 224-226).

ОСОБА_5.при проведенні відтворення обставин та події з використанням відеозапису в ході досудового слідства також детально розповідав про вчинення обставин грабіжу ОСОБА_8 та опору працівникам правоохоронних органів та наїзду на потерпілого (Т. 4 а.с. 27-30).

Викладені обставини суд вважає достовірними, такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Незаконних дій в ході проведення попереднього слідства щодо підсудних з боку правоохоронних органів не встановлено.

На підставі досліджених доказів суд вважає винуватість всіх підсудних доведеною в пред’явленому обвинуваченні повністю.

 Дії підсудних ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 суд кваліфікує за ст. 289 ч. 3 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, що завдало великої матеріальної шкоди; за ст. 186 ч. 2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, грабіж, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб; за ст.. 342 ч. 2 КК України, як опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов’язків.  

Дії підсудного ОСОБА_27 суд кваліфікує за ст. 289 ч. 3 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, що завдало великої матеріальної шкоди; за ст. 342 ч. 2 КК України, як опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов’язків; за ст. 345 ч. 3 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.

             Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених підсудними злочинів які є невеликої тяжкості, тяжким та особливо тяжким, направлені проти власності, безпеки руху та експлуатації транспорту, авторитету органів державної влади, з врахуванням особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення, зокрема ролі кожного із співучасників, організатором злочину був ОСОБА_4 характеру і ступені тяжкості наслідків, що настали, підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на час здійснення злочину були неповнолітніми, поведінку підсудних до вчинення злочинів як у побуті так і за місцем навчання, ОСОБА_4 по місцю навчання характеризується негативно, посередньо по місцю реєстрації, мав статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи до досягнення повноліття; ОСОБА_5 характеризується посередньо по місцю навчання та реєстрації; ОСОБА_6 характеризується позитивно по міцю навчання та виключно позитивно по місцю реєстрації та під час навчання в школі; ОСОБА_7 характеризується посередньо по місцю навчання; та виключно позитивно по місцю реєстрації, попередньої роботи та під час навчання в школі; згідно до висновку лікарської комісії всі здорові, працездатні, періодично хворіли та лікувалися; на час розгляду справи всі є повнолітніми, після вчинення злочину пройшов тривалий час, матеріальна та моральна шкода відшкодована в повному об’ємі, раніше до кримінальної відповідальності не притягувались, склад сім’ї, батько, мати та дід ОСОБА_6 є інвалідами, батько ОСОБА_5 є інвалідом третьої групи, матеріальний стан, думку потерпілих, які не наполягають на суворому покаранні підсудних.

    Обставинами, які пом’якшує покарання підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є вчинення злочину будучи неповнолітніми.

ОСОБА_7, ОСОБА_6 – щире каяття.

Всіх підсудних є добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, яка обтяжує покарання всіх підсудніх, є вчинення злочину  особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Таким чином за наявності обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням особи винних, враховуючи мету й мотиви, якими керувалися підсудні при вчиненні злочину, роль кожного з співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, підсудні вперше вчинили злочини, суд, вважає за необхідне призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 289 ч. 3, 345 ч. 3 КК України.

При вирішенні питання про застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим згідно до ст. 70 КК України, суд враховує крім даних про особу винних й обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності.

      З врахуванням викладеного суд прийшов до переконання про необхідність призначення всім підсудним остаточного покарання у вигляді позбавлення волі, відбувати яке підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5 мають в кримінально виконавчій установі, оскільки суд прийшов до переконання, що застосування більш м’якого покарання не сприятиме їх виправленню.

    При призначенні покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд з врахуванням тяжкості вчинення злочинів, тяжких наслідків не наступило, осіб підсудних, які характеризуються виключно позитивно, обставин справи, ставлення до навчання, поведінку в побуті, сімейний      стан, дід, мати та батько ОСОБА_6 є інвалідами, ОСОБА_7 одружений, хворіє, не були ініціаторами злочинів, в скоєному розкаюються, ОСОБА_7 зразу ж після вчинення злочину надавав матеріальну допомогу потерпілому, дійшов до висновку про можливість їх виправлення без відбування покарання шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням.  

    Додаткове покарання у вигляді конфіскації майна до підсудних, які скоїли злочини будучи неповнолітніми не застосовується, оскільки перелік видів покарання, визначений у ст. 98 КК України є вичерпним, навіть якщо на час розгляду справи вони досягли повноліття, так і у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого є обґрунтованим та підлягає повному задоволенню.

                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

                                                                 Засудив:

 ОСОБА_4, визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 289 ч.3, 186 ч. 2, 342 ч.2 КК України та призначити йому покарання за ст. 289 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України п’ять років позбавлення волі без конфіскації майна, за ст. 186 ч. 2 КК України - чотири роки позбавлення волі,  за ст. 342 ч. 2 КК України – двадцять діб арешту.

       На підставі ст. 70 ч.1 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 – п’ять років позбавлення волі без конфіскації майна в кримінально-виконавчій установі.

ОСОБА_5, визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 289 ч.3, 186 ч. 2, 342 ч.2 КК України та призначити йому покарання за ст. 289 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України п’ять років позбавлення волі без конфіскації майна, за ст. 186 ч. 2 КК України - чотири роки позбавлення волі,  за ст. 342 ч. 2 КК України – двадцять діб арешту.

       На підставі ст. 70 ч.1 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 – п’ять років позбавлення волі без конфіскації майна в кримінально-виконавчій установі.

        Початок строку відбуття покарання засудженим ОСОБА_4, ОСОБА_5 обчислювати з часу затримання – 19 травня 2009 року.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 289 ч.3, 186 ч. 2, 342 ч.2 КК України та призначити йому покарання за ст. 289 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України п’ять років позбавлення волі без конфіскації майна, за ст. 186 ч. 2 КК України - чотири роки позбавлення волі,  за ст. 342 ч. 2 КК України – двадцять діб арешту.

       На підставі ст. 70 ч.1 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6– п’ять років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_7, визнати винним у вчиненні злочину за ст.ст. 289 ч.3, 342 ч.2, 345 ч.3 КК України та призначити йому покарання за ст. 289 ч.3 КК України з застосуванням статті 69 КК України у вигляді п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна, за ст. 342 ч. 2 КК України - двадцять діб арешту, за ст. 345 ч. 3 КК України з застосуванням статті 69 КК України - чотири роки шість місяців позбавлення волі.

        На підставі ст. 70 ч.1 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

        На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити засуджених ОСОБА_6, та на підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вони протягом визначеного судом двох років іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов’язки.

        Згідно до ст. 76 КК України покласти на них в період іспитового строку з випробуванням обов’язки у вигляді заборони виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця роботи або навчання.  

В задоволення цивільного позову прокурора в інтересах Новоград-Волинського міськрай ТМО про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_8 стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 -1085, 35 коп. в солідарному порядку.

Речові докази: Форменний картуз (кашкет) працівника ДПС, частини лако- фарбового покриття червоного кольору, пластину  каркасу  з знаком марки “CHEVROLET” два гіпсові зліпки протекторів підошв взуття,  туфлі ОСОБА_7, кросівки  ОСОБА_4  та кросівки ОСОБА_5 – знищити.

     Автомобіль “CHEVROLET AVEO” державний номерний знак НОМЕР_1 – передати по належності ОСОБА_18

          Стягнути з підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судові витрати у кримінальній справі в розмірі по 976,83 грн.

    Накладений арешт на майно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 т.4 (а.с. 154-155) скасувати.

        Запобіжні заходи щодо підсудних до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити попередній –   взяття під варту, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 змінити на підписку про невиїзд, звільнивши  з під варти з зали суду.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

                        Головуючий.