ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

 28.01.2021 року                                                                            Справа №  917/399/15

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С.М. при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014

про визнання кредиторських вимог в справі № 917/399/15

за заявою Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, вул. Леніна. 97, м. Карлівка, Полтавська область, 39500

до Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод", вул. Полтавська, 3,                 м. Карлівка, Полтавська область, 39503 (код ЄДРПОУ 00374829)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.06.2015 року (суддя Паламарчук В.В.) за заявою Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Полтавській області порушено провадження у справі № 917/399/15 про банкрутство Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" відповідно до ст. 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Введено процедуру розпорядження майна боржника на сто п`ятнадцять календарних днів та призначено розпорядником майна Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" арбітражного керуючого Ковальова І.В.

10.06.2015 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" та встановлений тридцятиденний термін заявлення грошових вимог до банкрута до 10.07.2015 р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.09.2015 р. задоволено клопотання арбітражного керуючого Ковальова І.В. Звільнено арбітражного керуючого Ковальова Івана В`ячеславовича від виконання повноважень розпорядника майна ДП "Жовтневий спиртовий завод".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.10.2015р. призначено арбітражного керуючого Шишлова Олександра Миколайовича розпорядником майна Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод". Залучено до участі у справі про банкрутство Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" представників департаменту продовольства Міністерства аграрної політики та продовольства України органу управління майном боржника.

10.01.2020 року на адресу суду надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про приєднання кредиторських вимог на суму           5 847 087,45 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.01.2020 року прийнято заяву Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про приєднання кредиторських вимог до розгляду.

Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області подало до суду заяву № 45341/10/16-31-02-09 від 08.12.2020 року (вх. № 13735 від 10.12.2020 року) про уточнення кредиторських вимог до заяви про приєднання кредиторських вимог, а саме: визнати вимоги у загальному розмірі 5 579 693,00 грн.

Дослідивши заяву Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області та матеріали справи суд виходить з наступного.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу України з питань банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно частини 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

Згідно ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.

Відповідно до пункту 87.10 статті 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Кодексом України з питань банкрутства без застосування норм цього Кодексу.

Таким чином, з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків до вимог контролюючого органу, які не включені до конкурсних кредиторських вимог у межах справи про банкрутство, застосовується порядок погашення грошових зобов`язань, передбачений ПК України.

Відповідно до пункту 20.1.34 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За правилами пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Частиною 1.1. статті 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 41 Податкового кодексу України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб`єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 ПК України.

Відповідно до ч. 14.1.175. статті 14 ПКУ податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 101.1. статті 101 ПКУ - списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Відповідно до ч.101.5. статті 101 ПКУ – контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику

Положеннями статті 46 Податкового кодексу України на платників податків покладено обов`язок з подання податкових декларацій контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі яких здійснюється нарахування (сплата) податкового зобов`язання. У разі невиконання платником податків обов`язку щодо подання податкової звітності контролюючий орган в силу частини 102.1. статті 102 Податкового кодексу України має право провести податкову перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду від 17.04.2019 р. у справі № 43/75-15/7-б вказано, що при розгляді грошових вимог податкової інспекції до боржника, як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, господарському суду належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу.

Отже, податковим законодавством передбачено спеціальний строк давності для звернення податкової інспекції до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу, який застосовується імперативно (в силу закону), на відміну від визначеної статтею 256 ЦК України позовної давності, наслідки спливу якої застосовуються лише за заявою сторони спору згідно частини 3 статті 267 ЦК України. При цьому, визначений частиною 6 статті 232 ГК України строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання господарського зобов`язання не застосовується у правовідносинах щодо сплати податкових зобов`язань, оскільки є загальною нормою відносно спеціальних положень ПК України, що визначають порядок застосування штрафних санкцій до платників податків, які прострочили сплату податкових платежів.

Згідно пункту 102.1. ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Приписами пункту 102.4 ст. 102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

При розгляді грошових вимог податкової інспекції до боржника, як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, господарському суду належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який частиною 102.4. статті 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (висновок про застосування норм права, який викладений у пункті 32 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16).

Якщо протягом зазначеного строку (1095 днів) контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (пункт 102.1. ст. 102 ПК України).

Верховний Суд у поставі від 06.02.2018 р. по справі № 807/2097/16 №К/9901/99/17 зазначив, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

У своїй правовій позиції, наведеній Верховним Судом в постанові від 06.09.2018 р. у справі №903/984/16 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/76813723), зазначено, зокрема те, що  під час розгляду кредиторських вимог, заявлених до боржника у певній судовій процедурі банкрутства (розпорядження майном, санація, ліквідаційна процедура) господарському суду, слід з`ясувати правову природу таких вимог як конкурсних чи поточних, надати правову оцінку доказам, поданим спірним кредитором на підтвердження його грошових вимог до боржника, перевірити дійсність заявлених вимог та з огляду на встановлене дійти висновку про наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.

Незастосування судами при розгляді спірних кредиторських вимог податкової інспекції спеціальних норм податкового законодавства щодо строків давності за вимогами контролюючого органу про стягнення податкового боргу та повноти дослідження обставин справи щодо порядку виникнення та стягнення податкового боргу, є такими помилками, які порушили принцип пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, яка розглядається, та, як наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи на даному етапі.

Виходячи з положень ст. ст. 57, 58 ПК України, грошові зобов`язання суб`єкта господарювання щодо сплати податкових платежів, визначених контролюючим органом в ході податкової перевірки, виникають з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми грошового зобов`язання, що підлягає сплаті, та граничних строків його сплати або по завершенню оскарження в адміністративних судах такого рішення з набранням сили відповідного судового рішення. При цьому, у разі визначення платником податків суми податкового зобов`язання у податковій декларації, податковий борг вважається узгодженим та підлягає оплаті платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи в ліквідаційній процедурі додатково заявлені ініціюючим кредитором грошові вимоги до боржника як платника податків, досліджуючи структури кредиторських вимог податкової інспекції, періоду їх виникнення та надаючи оцінку первинним документам, поданим контролюючим органом на підтвердження його грошових вимог до боржника за податковими зобов`язаннями щодо сплати штрафних санкцій, на предмет їх належності та достатності як доказів у справі.

Розглядаючи грошові вимоги кредитора до банкрута, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, та податкових декларацій, поданих боржником самостійно, слід перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який ч. 102.4. ст. 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що Податковим кодексом України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 ПК України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Аналогічного правового висновку дійшли касаційні суди як господарської, так адміністративної юрисдикції, зокрема у постанові 06.02.2018 р. у справі № 807/2097/16, постанові 04.09.2018 р. у справі № 813/4430/16, постанові 19.09.2019 р. у справі                      № 910/11620/18, постанові 31.10.2019 р. у справі № 925/1242/15, постанові 05.12.2019 р. справі № 910/1678/19, постанові 17.04.2019 р. справі № 43/75-15/7-б.

За таких обставин, сплив 1095-денного строку стягнення зазначеного боргу, що має наслідком визнання цього боргу безнадійним та списання в обов`язковому порядку та виключає можливість визнання таких вимог у процедурі банкрутства як грошових вимог кредитора.

Відтак, слід відмовити в задоволенні грошових вимог до боржника, які виникли до 10.07.2015 р. або спливу тридцятиденного терміну заявлення грошових вимог до банкрута, а також ті, які виникли до вересня 2017 року, які є такими, що нараховані поза межами 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу в загальному розмірі 3 221 477,71 грн. за деклараціями, податковими повідомленнями рішеннями, в т.ч.:

- з податкового боргу з земельного податку в розмірі 2 356 891,90 грн., зокрема  1902 від 02.02.2009 р. (пеня) - 71 615,23 грн.; - 9000030486 від 22.01.2010 р. (пеня) - 75 777,05 грн.; - 9000170757 від 31.01.2011 р. (пеня) - 85 973,98 грн.; - 9003812352 від 07.02.2012 р. (пеня) -    74 372,97 грн.; - 9002735143 від 30.01.2013 р. (пеня) - 53 330,82 грн.; - 9008923035 від 20.02.2014 р. (пеня) - 26 689,45 грн.; - 9020541043 від 21.02.2015 р. (борг) - 224 555,52 грн.; - 9021237615 від 20.02.2016 р. (борг) - 464 334,57 грн.; - 9020753158 від 15.02.2017 р. (борг) -    1 280 242,31 грн.

- з пені на податок на прибуток в розмірі 406 011,17 грн., зокрема - 0000022301 від 14.02.2012 р. (пеня) - 406 011,17 грн.;

- з пені на податок з власників ТЗ та інших самохідних машин в розмірі 3 238,99 грн., зокрема - 2741 від 27.02.2009 р. (пеня) - 1 428,24 грн.;           - 9000468753 від 02.03.2010 р. (пеня) - 1 810,75 грн.

- з пені на борг минулих років з акцизного податку на спирт 220 711,74 грн., зокрема - 6913 від 20.05.2009 р. - 11 000,41 грн.; - 7313 від 09.06.2009 р. - 55 649,90 грн.; - 9000303091 від 20.07.2009 р. - 37 034,62 грн.; - 9000700147 від 20.08.2009 р. - 913,19 грн.; - 9000962499 від 20.09.2009 р. - 1 797,73 грн.; - 2а-972/10 від 13.04.2010 р. - 76 952,75 грн.; - 3062/10 від 23.11.2010 р. - 37 336,82 грн.; - 0001981500 від 25.11.14 р. (пеня) - 26,32 грн.;

- з пені на борг минулих років щодо комунального податку 1 338,51 грн.;

- з пені на борг минулих років щодо частини чистого прибутку (доходу) - 24156 від 30.11.2012 р. - 29 581,62 грн.

- з пені на борг минулих років щодо податку на доходи фізичних осіб 68 631,33 грн., зокрема - 9000422594 від 17.02.2011 р. - 66 670,71 грн.; - 9001278243 від 18.03.2011 р. -           1 094,86 грн.; - 9002325405 від 20.04.2011 р. - 865,76 грн.;

- з податку на додану вартість в розмірі 135 072,45 грн., зокрема - 9119052699 від 10.06.15 р. (борг) - 202 грн.; - 9146087879 від 14.07.15 р. (борг) - 127 грн.; - 9175062272 від 19.08.15 р. (борг) - 4 грн.; - 9194054186 від 18.09.15 р. (борг) - 114 грн.; - 9213682942 від 16.10.15 р. (борг) - 78 грн.; - 9232995621 від 13.11.15 р. (борг) - 6 грн.; - 9273863757 від 20.01.16 р. (борг) - 49 грн.; - 9021510944 від 22.02.16 р. (борг) - 56 грн.; - 9037321823 від 17.03.16 р. (борг) - 14 грн.; - 9051775584 від 09.04.16 р. (борг) - 5 грн.; - 9078727766 від 16.05.16 р. (борг) - 138 грн.; - 9095507462 від 10.06.16 р. (борг) - 67 грн.; - 9138356511 від 07.08.16 р. (борг) - 34 грн.; - 9221083467 від 17.11.16 р. (борг) - 518 грн.; - 9265244158 від 15.01.17 р. (борг) - 201 грн.; - 9067005363 від 14.04.17 р. (борг) - 265 грн.; - 9111730529 від 13.06.17 р. (борг) - 48 грн.; - 9139717320 від 19.07.17 р. (борг) - 687 грн.; - 9168521474 від 21.08.17 р. (борг) - 21 грн.; - 9000394889 від 16.07.09 р. (пеня) - 5 093,87 грн.; - 11052 від 14.08.09 р. (пеня) - 142,31 грн.; - 9001452069 від 19.10.09 р. (пеня) - 2 452,95 грн.; - 9000405224 від 22.02.10 р. (пеня) - 1 096 грн.; - 9000690596 від 19.03.10 р. (пеня) -            473,46 грн.; - 9001167333 від 19.04.10 р. (пеня) - 547,65 грн.; - 9001778439 від 19.05.10 р. (пеня) - 139,54 грн.; - 9002181870 від 18.06.10 р. (пеня) - 1 260,97 грн.; - 9002612225 від 16.07.10 р. (пеня) - 798,86 грн.; - 1111601 від 11.08.10 р. (пеня) - 82 382,05 грн.; - 9003382493 від 18.08.10 р. (пеня) - 5 194,4 грн.; - 9004525219 від 20.10.10 р. (пеня) - 17 007,52 грн.; - 3062/10 від 23.11.10 р. (пеня) - 10 620,69 грн.; - 9005779512 від 20.12.10 р. (пеня) - 980 грн.; - 9000493446 від 18.02.11 р. (пеня) - 214,17 грн.; - 9003642888 від 20.05.11 р. (пеня) -            25,31 грн.; - 9004180837 від 19.06.11 р. (пеня) - 68,5 грн.; - 9008732718 від 17.10.11 р. (пеня) - 146,09 грн.; - 9011623291 від 20.11.11 р. (пеня) - 341,18 грн.; - 16672 від 20.12.11 р. (пеня) - 418,3 грн.; - 9013801755 від 19.01.12 р. (пеня) - 108,44 грн.; - 9006624733 від 19.02.12 р. (пеня) - 164,78 грн.; - 9012455030 від 18.03.12 р. (пеня) - 993,74 грн.; - 9020522781 від 19.04.12 р. (пеня) - 148,21 грн.; - 9028341702 від 21.05.12 р. (пеня) - 141,94 грн.; - 9033982443 від 17.06.12 р. (пеня) - 156,06 грн.; - 9041746436 від 19.07.12 р. (пеня) - 638,8 грн.; - 9056736680 від 18.09.12 р. (пеня) - 258 грн.; - 9007069541 від 16.02.13 р. (пеня) - 101,17 грн.; - 9036312168 від 19.06.13 р. (пеня) - 35,62 грн.; - 9042240134 від 15.07.13 р. (пеня) - 40,91 грн.; - 9051934946 від 20.08.13 р. (пеня) - 29,64 грн.; - 9058837527 від 19.09.13 р. (пеня) -            33,92 грн.; - 9066765531 від 21.10.13 р. (пеня) - 69,06 грн.; - 9074579728 від 19.11.13 р. (пеня) - 21,79 грн.; - 9080489989 від 15.12.13 р. (пеня) - 4,85 грн.; - 9088431570 від 20.01.14 р. (пеня) - 22,81 грн.; - 9027344890 від 14.05.14 р. (пеня) - 10,01 грн.; - 9034535823 від 17.06.14 р. (пеня) - 2,54 грн.; - 9047850866 від 18.08.14 р. (пеня) - 4,98 грн.; - 9051464086 від 09.09.14 р. (пеня) - 27,26 грн.; - 9058865399 від 14.10.14 р. (пеня) - 9,67 грн.; - 9073899360 від 21.12.14 р. (пеня) - 10,43 грн.

Згідно ст. 1 Кодексу України з питань банкрутства поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 8 ст. 45 Кодексу України з питань банкрутства до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 5023/10655/11 (провадження 12-161гс18), заяви поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов`язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, підлягають розгляду у порядку позовного провадження. Мораторій на задоволення вимог кредиторів у відповідності згідно Кодексу України з питань банкрутства не поширюється на поточну заборгованість. Поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.

Оскільки кредитор - Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області звернувся до суду про стягнення заборгованості, інфляційних нарахувань на суму боргу за період з 10.10.2017 р. по 01.12.2019 р., то така заборгованість є поточною.

У своїй постанові від 20.02.2018 р.  у справі № 910/10889/17 Верховний суд зазначив, що суддя, який розглядає справу про банкрутство, відмовляє у прийнятті заяв поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов`язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, оскільки спори за такими вимогами підлягають розгляду в порядку позовного провадження. Така відмова не позбавляє кредитора права звернутися з позовною заявою до боржника у загальному порядку.

Згідно правової позиції, викладеній у постанові Верховного суду України від 20.02.2018 р. у справі № 910/10889/17 зазначено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. За приписами законодавства про банкрутство вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки у межах ліквідаційної процедури.

Згідно статті 58 Кодексу з питань банкрутства у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Згідно статті 59 Кодексу з питань банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.

Тому вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Постанова про визнання ДП "Жовтневий спиртовий комбінат" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство товариства господарським судом не виносилася.

Враховуючи вище зазначене, суд прийшов до висновку, що вимоги Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, які виникли в період часу з 2009 року по 01.10.2017 року в розмірі 3 221 477,71 грн. визнанню судом не підлягають, а вимоги за період з 01.10.2017 року по 30.10.2019 року - залишаються без розгляду.

Керуючись нормами Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 233-235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про приєднання кредиторських вимог в частині грошових вимог, які виникли в період часу з 2009 року по 10.10.2017 року в розмірі 3 221 477,71 грн.

2. Залишити без розгляду заяву Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про приєднання кредиторських вимог в частині визнання грошових вимог, яки виникли в період часу з 01.10.2017 року по 30.10.2019 року та включення їх до реєстру вимог кредиторів в черговості, визначеній законодавством.

3. Ухвалу направити заявнику, боржнику, розпоряднику майна.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 256 ГПК України, шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено 05.02.2021 року.

                                     Суддя                                                          Білоусов С. М.