УХВАЛА

27 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/9095/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представників: Національного банку України - Крайдуби В.І., Тарана Є.О., ТОВ "Промислова інноваційна компанія" - адвокатів Коломойця М.І. та Різник О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного банку України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020

та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020

у справі №910/9095/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інноваційна компанія"

до Національного банку України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про відшкодування шкоди в розмірі 128 942 532,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ТОВ "Промислова інноваційна компанія" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України (відповідач) про стягнення майнової шкоди у розмірі 128 942 532 грн., завданої йому, як акціонеру ПАТ "Радикал Банк", відповідачем шляхом незаконного позбавлення його корпоративних прав в результаті прийняття неправомірного рішення - Постанови Правління Національного банку України № 452/БТ від 09.07.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до неплатоспроможних".

Позов обґрунтований тим, що протиправність постанови Правління Національного банку України № 452/БТ від 09.07.2915 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до неплатоспроможних" була встановлена судовими рішеннями в межах розгляду адміністративної справи № 826/24203/15 за позовом ТОВ "Промислова інноваційна компанія" та ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі №910/9095/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019, позов ТОВ "Промислова інноваційна компанія" до Національного банку України про відшкодування шкоди в розмірі 128 942 532, 00 грн задоволено, стягнуто з Національного банку України на користь ТОВ "Промислова інноваційна компанія" відшкодування майнової шкоди в сумі 128 942 532,00, завданої ТОВ "Промислова інноваційна компанія" шляхом прийняття неправомірного рішення - постанови Правління Національного банку України № 452/БТ від 09.07.2015 "Про віднесення ПАТ "Радикал Банк" до неплатоспроможних", а також судовий збір в сумі 616 700,00 грн.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі № 910/9095/18 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/9095/18 (суддя Чебикіна С.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Національного банку України на користь ТОВ "Промислова інноваційна компанія" 128 942 532,00 грн. майнової шкоди та 616 700,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач за своєю організаційно-правовою формою є органом державної влади, а тому у спірних правовідносинах Національний банк України є суб`єктом відповідальності в розумінні ст. 1173 ЦК України незалежно від вини державного органу.

Неправомірність дій Національного банку України підтверджується постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2016 у справі №826/24203/15.

За висновками суду першої інстанції, Національний банк України своїм протиправним рішенням шляхом ініціювання процедури виведення банку з ринку незаконно позбавив позивача як власника акцій його корпоративних прав. При цьому таке позбавлення відбулося саме як наслідок прийняття протиправної постанови відповідача. Подальші процедури, які були застосовані до банку, та рішення відповідача (введення тимчасової адміністрації, відкликання ліцензії і т.д.) не призвели до відновлення майнових (корпоративних) прав позивача, незважаючи на визнання в судовому порядку протиправною та скасування постанови Правління Національного банку України №452/БТ від 09.07.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних".

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено Національним банком України, внаслідок чого позивачу завдана шкода у розмірі вартості корпоративних прав, які посвідчуються акціями, визначена на день прийняття зазначеної постанови (09.07.2015), а тому позов про відшкодування 128 942 532,00 грн матеріальної шкоди підлягає задоволенню.

У якості належного доказу для визначення розміру заподіяної ТОВ "Промислова інноваційна компанія" шкоди неправомірним рішенням відповідача судом взято до уваги висновок експертів з проведення комісійної судово-економічної експертизи №1-27/09/2019-се від 27.09.2019.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 у справі №910/9095/18 (колегія суддів: Михальська Ю.Б., Скрипка І.М., Тищенко А.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 залишено без змін.

Погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що на відміну від загальної норми ст. 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох загальних умов відповідальності (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма ЦК України передбачає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини заподіювача шкоди - суб`єкта владних повноважень за наявності трьох елементів складу правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками).

При цьому, суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи апеляційної скарги відповідача, дійшов висновків, що механізм виведення неплатоспроможного банку з ринку, який запустив Національний банк України своєю постановою №452/БТ від 09.07.2015 відносно ПАТ "Радикал банк", саме позбавив, а не обмежив акціонерів банку їх корпоративних прав (право на управління акціонерним товариством через участь у загальних зборах, право контролю, отримання дивідендів та право на отримання майна банку у разі його ліквідації), не передбачаючи можливості виплати грошових коштів акціонерам банку на жодному з етапів його ліквідації, та призвів до ліквідації цього банку в силу закону; зв`язок між протиправним рішенням відповідача і наслідками у вигляді позбавлення корпоративних прав позивача доводиться метою відповідача - застосувати до позивача найсуворіший засіб впливу та фактичною реалізацією такої мети через директивний механізм виведення банку з ринку.

Крім того, дійшовши висновку, що виведення Банку з ринку на підставі постанови Національного банку України, яку було прийнято всупереч Закону України "Про банки і банківську діяльність", свідчить фактично про незаконність усієї процедури його виведення з ринку, апеляційним судом не прийнято до уваги і посилання відповідача на чинність у даному випадку постанови Правління Національного банку України від 09.11.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Радикал Банк", рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.07.2015 №130 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Радикал Банк", від 09.11.2015 №203 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" і делегування повноважень ліквідатора банку», оскільки це не виключає та не заперечує факту протиправності дій відповідача по відношенню до позивача саме винесенням постанови №452/БТ від 09.07.2015, яка і запустила весь механізм виведення неплатоспроможного банку з ринку та у майбутньому була визнана незаконною та скасована судом у межах адміністративної справи №826/24203/15.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, Національний банк України звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати повністю постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 910/9095/18; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Промислова інноваційна компанія" до Національного банку України відмовити у повному обсязі.

Підставою для касаційного оскарження Національний банк України зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказує на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 910/13134/17, від 22.05.2018 у справі № 915/1015/16 та від 25.06.2018 у справі № 916/1991/17.

Разом з тим, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач вказує на те, що судом апеляційної інстанції не було застосовано закон, що підлягав застосуванню, а саме: ст. 79-1 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якою встановлено особливий порядок визначення розміру шкоди, заподіяної рішенням (індивідуальним актом) Національного банку України у разі визнання його протиправним (незаконним) та скасування.

Зазначаючи про обов`язок суду застосовувати як норму матеріального так і процесуального права, чинні на час вчинення процесуальної дії, заявник касаційної скарги вважає, що суд апеляційної інстанції був зобов`язаний здійснювати розгляд справи з урахуванням ст. 79-1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та призначити у справі оцінку фінансово-господарської діяльності ПАТ "Радикал Банк" та вартості його акцій на 09.07.2015, використовуючи баланс банку за 09.07.2015.

При цьому, на думку Національного банку України, суди не врахували ту обставину, що позивач, зазначаючи про стягнення вартості корпоративних прав, обрав неналежний спосіб захисту, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Разом з тим, у касаційній скарзі відповідач наголошує, що місцевий та апеляційний суди не врахували обов`язкові висновки суду касаційної інстанції, викладені у постанові від 27.08.2019 у даній справі.

Так, зокрема, за твердженням скаржника суди не врахували вказівок Верховного Суду щодо обов`язку позивача довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування, а відтак, дійшли неправомірного висновку про наявність усіх елементів складу правопорушення, оскільки постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2016 у справі №826/24203/15 не встановлювалось неправомірність дій НБУ у розумінні одного з елементів правопорушення та, відповідно, свідчить про недоведеність позивачем тих обставин, на який останній посилається як на підставу своїх вимог

Крім того, відповідач вказує на неврахування судами висновку постанови суду касаційної інстанції від 27.08.2019 у даній справі щодо надання належної оцінки доводам відповідача про те, що в даний час здійснюється ліквідаційна процедура ПАТ "Радикал Банк", проте позивач продовжує бути акціонером цього банку, права власності за зазначені акції банку його позбавлено не було; запровадження процедури ліквідації банку не має наслідком припинення права власності позивача на акції.

Національний банк України зазначає, що суди не врахували, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2016 у справі №826/24203/15 було скасовано лише постанову НБУ №452/БТ і це не є підставою для відшкодування майнової шкоди, адже право позивача щодо управління ПАТ "Радикал Банк" було обмежено саме з дня запровадження тимчасової адміністрації та початку процедури ліквідації банку, що відбувається на підставі рішень Фонду.

При цьому, заявник касаційної скарги наголошує, що рішення виконавчої дирекції Фонду від 09.07.2015 №130 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Радикал Банк" та рішення виконавчої дирекції Фонду від 09.11.2015 №203 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" і делегування повноважень ліквідатора Банку" ніким не оспорювалися, не скасовані судом, є законними та правомірними.

Крім того, відповідач у касаційній скарзі зазначає про помилкове прийняття судами в якості належного та допустимого доказу та покладення в основу рішення висновку експертів із проведення комісійної судово-економічної експертизи №1-27/09/2019-се від 27.09.2019, оскільки останній визначає вартість чистих активів Банку станом на 08.07.2015, тобто на дату, що передувала прийняттю постанови НБУ від №452/БТ від 09.07.2015, а не станом на 09.07.2015 (дату прийняття постанови НБУ від №452/БТ від 09.07.2015).

Водночас, звертаючи увагу на відчуження керівництвом ПАТ "Радикал Банк" 09.07.2015 майна банку, скаржник вказує, що судами не були прийняті надані Національним банком України докази на спростування висновків судових експертів із проведення комісійної судово-економічної експертизи №1-27/09/2019-се від 27.09.2019, а саме: баланс ПАТ "Радикал Банк" за 08.07.2015 та за 09.07.2015 (мінус 253 412 022,85 млн. грн.)

При цьому наголошує, що визначення розміру завданої шкоди не може базуватися виключно на вартості акцій, що належали позивачу, адже слід враховувати як вартість активів, так і розмір наявних зобов`язань Банку, тобто визначення розміру завданої шкоди повинно базуватись на балансовій вартості активів; уповноважена особа ФГВФО набула всі повноваження органів управління ПАТ «Радикал Банк» та органів контролю лише з 10.07.2015, тобто 09.07.2015 Банк перебував під повним контролем керівника банку/акціонерів. Протягом дня 09.07.2015 керівництво банком здійснював менеджмент Банку, призначений акціонером (позивачем), що встановлено в судовому порядку, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №911/3474/17.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Національного банку України у справі № 910/9095/18 визначено суддю-доповідача: Ткаченко Н.Г. та склад колегії суддів: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Жуков С.В., Огороднік К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 19.10.2020.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 910/9095/18 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/9095/18; справу призначено до розгляду на 09.12.2020 на 10:30 год.

Від ТОВ "Промислова інноваційна компанія" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/9095/18 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 910/9095/18 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/9095/18 до 27.01.2021, 10 год. 30 хв.

Розглядаючи касаційну скаргу у даній справі, колегією суддів було з`ясовано, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенко І.С. розглядалася справа №910/13134/17 за позовом ТОВ "Центр-Агро-Трейд" до Національного банку України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача - ПАТ "АКТАБАНК" про стягнення 380 000 000,00 грн, позовні вимоги у якій обґрунтовано незаконним прийняттям Національним банком України актів індивідуальної дії щодо ПАТ "АКТАБАНК", в тому числі, щодо віднесення банку до категорії неплатоспроможних, які призвели до процедури ліквідації ПАТ "АКТАБАНК" та спричинили збитки позивачу, який є одним із власників істотної участі у банку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 у справі № 910/13134/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

За результатами розгляду касаційної скарги ТОВ "Центр-Агро-Трейд" Верховним Судом прийнято постанову від 28.02.2018 у справі № 910/13134/17 про залишення без змін зазначених судових рішень.

При цьому, Верховним Судом у справі № 910/13134/17 було викладено позицію про те, що незалежно від того, що на даний час здійснюється процедура ліквідації Банку, позивач продовжує бути його акціонером, права власності на акції якого позбавлено не було, а лише обмежено право позивача на управління Банком в силу ч. 7 ст. 319 ЦК України та п. 1 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, у справі № 910/13134/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що скасування в судовому порядку рішення Національного банку України №195 від 21.05.2014 та розпорядження № 299-р від 22.05.2014, не впливає на результат розгляду даної справи, з огляду на що, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між скасованими рішенням № 195 від 21.05.2014, розпорядженням №299 від 22.05.2014 та шкодою, якої, як зазначає позивач, він зазнав.

Разом з тим, розглядаючи дану справу № 910/9095/18, судова колегія вважає за необхідне відступити від зазначених правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 910/13134/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

З огляду на викладене та заслухавши думку представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи № 910/9095/18 разом із касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 302 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 234, 235, ч. 2 ст. 302 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 910/9095/18 разом із касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.

Судді Жуков С.В.

Огороднік К.М.