Справа № 2-а-322/10

ПОСТАНОВА

Іменем   України

7 квітня 2010 року  

 Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі:   головуючого - судді Кузьменко В.В.

                   при секретарі           Музика Н.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Новоград - Волинський справу за позовом ОСОБА_1 до Тищука Василя Вікторовича про визнання незаконними дій посадової особи та про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом та просить визнати протиправними дії інспектора старшого лейтенанта міліції м. Шепетівки Тищука Василя Вікторовича щодо складення ним протоколу по справі про адміністративне правопорушення серії ВХ  № 107278 складеного відносно нього 02.03.2010 року та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВХ №185255 від 02.03.2010 року, якою ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, як зазначено в постанові,  02.03.2010 року на 253 км/год а/д Городище-Рівне-Староконстантинів, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху на 23 км. год., швидкість вимірювалась приладом «Визир» 0812809. Вказаного в постанові правопорушення не скоював.

З даною постановою не згоден, вважає притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є недоведеним і необґрунтованим, оскільки фіксація порушення правил дорожнього руху велася приладом «Візир», який не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації порушень ПДР  України, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, він працює від акумуляторної батареї, відповідно до технічних характеристик має можливість вибору спеціальних режимів роботи. Між тим ст. 14-1 КУпАП однозначно говорить про те, що така фіксація та заочне винесення постановивідносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом працюючим в автоматичному режимі. Фіксування приладом «Візир» проводилася за участю працівників ДАІ, а не засобами фіксації, працюючими у автоматичному режимі. У підтвердження цього факту, що вказаний прилад «Візир» не є засобом автоматичної фіксації, є інструкція цього приладу, де чітко визначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний, але ніяк не автоматичний.

В обґрунтування позову посилається на те, що у постанові серії ВХ № 185255 від 02.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення відсутні докази належності виміряної швидкості саме його автомобілю. Фактично йому співробітником ДАІ, що виніс постанову, було продемонстровано тільки вже готову постанову для підпису та дачі письмових пояснень. Встановити та довести, що вимірювалась швидкість саме його автомобіля, неможливо.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об’ємі, просить задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не прибув, судом належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, заперечень проти позову до суду не надав.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВХ № 185255 від 02.03.2010 року позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. (а.с.5.) .

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Ст.ст. 245, 280 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача ОСОБА_1 є ознаки правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.

При винесенні постанови відповідачем грубо порушені вимога ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається  у межах, встановлених цим кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.    

Згідно з ч. 6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.                                         З постанови по справі про адміністративне правопорушення, неможливо ідентифікувати місце скоєного правопорушення – де саме воно відбулось: чи в межах дії знаку «Обмеження швидкості», чи за межами його дії, де діє інше обмеження швидкості; також не вбачається, яким чином зафіксовано порушення, чи працював технічний засіб «Візир» в справному технічному стані він перебував, чи має він опломбування державної перевірки, місце його встановлення.

Будь-які дані, які б могли підтвердити географічне розташування автомобіля ОСОБА_1 відсутні.

     Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).                     Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відовідача.

Таким чином, докази, що підтверджують наявність події і складу правопорушення відсутні, а тому суд приходить до висновку, що постанова про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 є необґрунтованою та задовольняє позов.

Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.1 ст. 247, ст.ст. 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, Конституцією України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.    

Визнати протиправними дії інспектора старшого лейтенанта міліції м. Шепетівки Тищука Василя Вікторовича щодо складення ним протоколу по справі про адміністративне правопорушення серії ВХ № 107278 та постанови серії ВХ № 185255 від 02.03.2010 року, складені відносно ОСОБА_1.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВХ № 185255 від 02.03.2010 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі  260 (двісті шістдесят) грн.

Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності  за  ч. 1 ст. 122 КУпАП провадженням закрити.

Постанова Новоград-Волинського міськрайонного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Новоград-Волинський міськрайонний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

  Головуючий: