Cправа № 2-2775/10                                                                      

                                                      РІШЕННЯ

                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                                                              

          11 травня 2010 року                                                                      

         Деснянський районний суд міста Чернігова у складі : судді Жук М.І., за участю секретаря судового засідання Осипенко Н.І., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Кириченко К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернігівський обласний молодіжний театр» Чернігівської обласної ради про поновленні на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди-

                                                   ВСТАНОВИВ:

            16.02.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача  про  поновлення на роботі на посаді завідуючого літературної частини Комунального підприємства «Чернігівський обласний молодіжний театр» Чернігівської обласної ради, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 1199 грн 60 коп з 11.01.2010 року по 31.01.2010 року, стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

 В обгрунтування позову приведені доводи, що  відповідач 11.01.2010 року незаконно звільнив її з роботи за власним бажанням (ст.38 КЗпП України), а 13.01.2010 року незаконно звільнив з роботи за порушення трудової дисципліни -прогули без поважних причин (ст.40 п.4 КЗпП України), хоча вона звільнятися з роботи за власним бажання намірів не мала і прогулів не допускала та про своє останнє звільнення їй стало відомо 04.02.2010 року.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги.

Представник  відповідача позов не визнав.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та дослідивши інші докази по справі – суд приходить до висновку, що позов  підлягає частковому задоволенню.

Суд встановив, що згідно  наказу відповідача №10-К від 11.01.2010 року - позивач з 11.01.2010 року був звільнений з посади завідуючого літературної частини Комунального підприємства «Чернігівський обласний молодіжний театр» Чернігівської обласної ради згідно ст.38 КЗпП України (за власним бажанням), а  наказом №11-К від 13.01.2010 року – 13.01.2010 року був звільнений з вказаної посади за порушення трудової дисципліни – прогули без поважних причин за п.4 ст. 40 КЗпП України (а.с.7-9, 17).

З 31.01.2010 року позивач звільнена від роботи на підставі листка непрацездатності у зв’язку з невиробничою травмою (а.с.67-67).

Як вбачається з довідки відповідача №67 від 06.04.2010 року, первинна профспілкова організація в театрі відсутня (а.с.60).

Відповідно до заяви від 11.01.2010 року, позивач не мала намірів звільнятися з роботи за власним бажанням (а.с.55).

Згідно розрахунку відповідача від 11.03.2010 року, розмір середньоденної заробітної плати позивача складає 59 грн 98 коп (а.с.18).

Як вбачається з ч.1 ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника чи уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Згідно ст.40 ч.1 п.4 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення і при обранні виду стягнення необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і попередню роботу працівника, про застосовання стягнення повідомляється працівникові під розписку.

           Згідно положень ст.237-1-КЗпП України, відшкодування власником або   уповноваженим  ним     органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення     його законних прав призвели до моральних страждань,  втрати  нормальних життєвих  зв'язків  і  вимагають  від  нього додаткових зусиль для
організації свого життя.

           Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона, яка бере участь у справі, зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Позивач надала докази про те, що відповідач незаконно звільнив її з роботи за власним бажанням з 11.01.2010 року, не дивлячись на те, що її особисте волевиявлення для такого звільнення було відсутнє (а.с.55).

           Будучи звільненою відповідачем з роботи 11.01.2010 року, позивач не вчиняла протягом 11.01.2010 року – 13.01.2010 року прогулів без поважних причин, так як її не було повідомлено про анулювання (визнання недійсним)  наказу відповідача №10-К від 11.01.2010 року про звільнення з роботи.  

На переконання суду, відповідач в порушення вимог ст.40 ч.1 п.4 КЗпП України, в наказі №11-К від 13.01.2010 року не зазначив протягом якого робочого часу чи робочого дня позивач вчинив прогули, а тому такий наказ є неконкретними та за своєю суттю та формою є незаконним.

Відповідач вказані обставини стосовно часу чи тривалості прогулу позивачем всебічно та повно не дослідив, не перевірив про інформованість позивача стосовно  скасування попереднього наказу про звільнення з роботи, не зажадав пояснень від позивача та не повідомив про стягнення працівнику під розписку, тобто прийняв помилкове рішення про чергове звільнення позивача з посади за прогул без поважних причин, чим допустив порушення вимог п.4 ч.1 ст.40, ст.149 КЗпП України.

Так як позивач був звільнений з роботи без законних підстав – він підлягає поновленню на попередній роботі, як передбачено ст.235 ч.1 КЗпП України.

Відповідно до ст.235 ч.2 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки відповідача, розмір середньоденної заробітної плати позивача складає 59 грн 98 коп , приймаючи до уваги, що тривалість вимушеного прогулу становить 20 дні (з моменту звільнення і на момент отримання травми) – з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1199 грн 60 коп (59 грн 98 коп *20 днів).

З вини відповідача позивачу завдана моральна шкода, яку суд оцінює в розмірі 1000 грн, так як порушення його     законних прав призвели до моральних страждань і вимагають     від  нього     додаткових зусиль для організації свого життя.

          Судові витрати по справі необхідно покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

          Керуючись ст.ст. 213-215, 88, 84 ЦПК України, суд,-

                                                      ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

          ОСОБА_1 поновити на роботі на посаді завідуючого літературної частини Комунального підприємства «Чернігівський обласний молодіжний театр» Чернігівської обласної ради.

         Стягнути з Комунального підприємства «Чернігівський обласний молодіжний театр» Чернігівської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1199 грн 60 коп, моральну шкоду в розмірі 1000 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 294 грн 60 коп, а всього 2494 (дві тисячі чотириста дев’яносто чотири) грн 20 коп.

          Стягнути з Комунального підприємства «Чернігівський обласний молодіжний театр» Чернігівської обласної ради на користь держави судовий збір в розмірі 68 (шістдесят вісім) грн та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 75 (сімдесят п’ять) грн.

         В задоволенні позову в іншій частині відмовити за необґрунтованістю.

         Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.  

         Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом  десяти  днів з дня  проголошення  рішення.

         Апеляційна скарга на рішення  суду подається протягом двадцяти днів після  подання  заяви  про апеляційне оскарження.  

          Рішення в повному обсязі складене та підписане 16.05.2010 року.

          Суддя                                                                                                         Жук М.І.