ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" серпня 2006 р. Справа № 14/223-ПН-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Друзяк К.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Великолепетиського міжгосподарського підприємства "Агропроменерго", с.м.т. Велика Лепетиха Херсонської області, до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальної компанії "Херсонобленерго", м. Херсон, про спонукання повернути електропідстанцію вартістю 5479грн., за участю представників:
позивача: Позименко М.О., директор, протокол загальних зборів засновників від 19.05.04 р., Сайдулаєв У., дов. від 20.06.06 р.,
відповідача: Гришко О.В., дов. № 07/1082-06 від 05.04.06 р.; Машиністов С.І., дов. № 07/1055-06 від 01.02.06 р.
Позивач у позовній заяві просить зобов`язати відповідача повернути електропідстанцію вартістю 5479грн., посилаючись на наступні обставини.
Господарський суд Херсонської області рішенням від 20.05.2004 зобов'язав В. Лепетиське РВ УМВС України звільнити незаконно зайняті ним службові приміщення, що належать позивачеві по даній справі і знаходяться за адресою: с.м.т. В. Лепетиха, вул. Чкалова, 87.
Як стверджує позивач, в процесі виконання рішення суду Державною виконавчою службою, керівництво структурного підрозділу позивача В. Лепетиське РЕЗ і ЕМ самовільно демонтувало електропідстанцію з обладнанням: роз'єднувач з приводом вмикання, трансформатор 10/04 кВт потужністю 100 кВт, освітлювачі 2 шт. РХУ 250. Всього майна на суму 5479 грн. Після демонтажу, підстанцію з обладнанням ВАТ "ЕК"Херсоненерго" через свій структурний підрозділ - В. Лепетиське РЕЗ і ЕМ привласнив і користується ним незаконно, відмовляється добровільно повернути майно власнику (позивачу), посилаючись на те, що підстанція немає власника що, на думку позивача, не відповідає дійсності.
Відмова відповідача повернути підстанцію змусила позивача по даній справі звернутися у районне відділення міліції з проханням прийняти міри що до повернення підстанції. Перевіркою встановлено, що керівництво структурного підрозділу відповідача -В. Лепетиське РЕЗ і ЕМ дійсно демонтувало підстанцію та забрало все обладнання до себе на склад, що відображено в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.05.2005 р., і позивачу рекомендовано звернутися до суду.
Начальник В. Лепетиського Рез і ЕМ Головенко А.В. в ході дослідчої перевірки поясниів, що підстанція на території В. Лепетиського міжгосподарського підприємства "Агропроменерго" була демонтована по його вказівці. Працівник підрозділу відповідача Курган А. А. пояснив, що підстанція була демонтована і здана, на склад РЕЗ і ЕМ В. Лепетиського району 09.09.2004 р. згідно вказівки Головешка А.В. В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на положення ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Представник позивача на засіданні суду підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини.
В підтвердження права власності на спірне майно позивач посилається на той факт, що спірне майно знаходилось на балансі В. Лепетиського міжгосподарського підприємства "Агропроменерго".
Згідно з ухвалою Господарського суду Херсонської області від 29.11.05 року № 10/326-05 позов В. Лепетиського МП "Агропроменерго" до ВАТ ЕК "Херсонобленерго" про витребування майна залишено без розгляду у зв`язку з тим, що позивачем не було надано доказів права власності на спірне майно.
У повторній позовній заяві позивачем, на його розсуд, як доказ встановлення права власності на спірне майно, надано довідку голови селищної ради про належність спірного майна В. Лепетиському МП "Агропроменерго".
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень селищної ради не входить реєстрація права власності на майно. Таким чином, на думку відповідача, і видача довідок в підтвердження наявності такого права власності не відповідає вимогам закону та не є доказом, який підтверджує належність зазначеного майна на праві власності В. Лепетиському МП "Агропромнерго".
Крім того, на думку відповідача, позивач сам спростовує законність наданих довідок, щодо виділення земельної ділянки під трансформаторною підстанцією, необґрунтовуючи рішенням сесії В. Лепетиської селищної ради з зазначених питань.
Позивач також посилається на інвентаризаційний опис № 1, складений директором Позименко М.О. та Головою Правління "Райагроснаб" Корженком М.А. (без зазначення дати складання), в якому викладені відомості щодо встановлення наявності певного майна, у т.ч.: КТЛ 10/04 кВН 63 ЛЕП 04 кВ однак, на думку відповідача, наявність майна, виявленого при інвентаризації, не є підставою визнання права власності.
Крім того, інвентаризаційним описом вказана наявність КТЛ 10/04 потужністю 63 кВ вартістю 2224,43 грн. У позовній заяві позивач просить повернути трансформатор потужністю 100 кВ вартістю 5479,00 грн. Як вважає відповідач, не зрозуміло, яке саме майно позивач вважає своїм, чому виявлені певні розбіжності щодо вартості майна; яким чином визначалась вартість майна, виявленого при інвентаризації, якщо згідно з довідкою № 227, виданою 27.05.03 р. Службою держпожнагляду Великолепетиського р-ну, підтверджено факт знищення документації по В. Лепетиському МП "Агропроменерго".
Також, на думку відповідача, вказаний Інвентаризаційний опис не має юридичної сили, оскільки складений за участю голови правління "Райагроснаба", який не має ніякого відношення до підприємства-позивача; завірений печаткою В. Лепетиського колективного виробничо-експлуатаційного підприємства "Агропроменерго". Відповідно до Довідки В. Лепетиської МДПІ станом на 10.08.06 р. на податковому обліку у В. Лепетиській МДПІ обліковується В. Лепетиське міжгосподарське підприємство "Агропроменерго", а В. Лепетиського колективно виробничо-експлуатаціного підприємства "Агропроменерго" на податковому обліку не зареєстровано.
Згідно зі ст. 54 ГПК України позовна заява підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником. Позовна заява підписана директором міжгосподарського підприємства ТОВ "Агропроменерго", однак скріплена печаткою іншого підприємства (Великолепетиське колективне виробничо-експлуатаційне підприємство "Агропроменерго"). Тому, на погляд відповідача, постає питання яке ж насправді підприємство існує та вимагає повернення майна?
Як зазначає відповідач, Позименко М.О. раніш звертався до правоохоронних органів щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб В. Лепетиського РЕЗ і ЕМ, винних у розкраданні електрообладнання, яке нібито належало підприємству на праві власності. За даним фактом В. Лепетиським РВ УМВС було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину. Будь-яких заходів щодо оскарження зазначеної постанови позивач не вжив.
Крім того, на думку відповідача, слід звернути увагу, що в матеріалах дослідчої перевірки В. Лепетиського РВ УМВС зазначено, що демонтована трансформаторна підстанція у 2004 році належала В. Лепетиському РЕЗ і ЕМ, і раніше була поставлена у 2001 році в порядку шефської допомоги В. Лепетиському ДАІ, про що свідчать записи в оперативних журналах 2001 та 2004 роках.
Оскільки докази, які надаються позивачем до суду, на думку відповідача, мають сумнівну достовірність, а матеріали, які надані позивачем до суду, не є доказами, які б підтверджували наявність права власності на спірне майно у ТОВ МП "Агропроменерго", відповідач вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
в с т а н о в и в :
У позовній заяві позивач, як на доказ права власності на спірне майно, серед іншого, посилається на ксерокопію довідки голови великолепетиської селищної ради про належність спірного майна В. Лепетиському МП "Агропроменерго". Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень селищної ради не входить реєстрація права власності на майно. Таким чином, зазначена довідка не відповідає вимогам закону та не може бути визнана належним доказом, який підтверджує право власності за В. Лепетиським підприємством "Агропромнерго". До того ж, зазначена копія довідки, в порушення вимог ст. 36 ГПК України, належним чином не засвідчена. Крім того, у довідці йдеться про В. Лепетиське підприємство "Агропромнерго", а позивачем по справі є Великолепетиське міжгосподарське підприємство "Агропроменерго", предметом спору є електропідстанція з обладнанням: роз'єднувач з приводом вмикання, трансформатор 10/04 кВт потужністю 100 кВт, освітлювачі 2 шт. РХУ 250, всього майна на суму 5479 грн., у довідці йдеться про трансформаторну підстанцію КТП 10/04 кВт та мережу електропередачі ЛЕП-0,4 кВт.
Позивач також посилається на ксерокопію інвентаризаційного опису № 1 щодо підприємства з назвою "Агропроменерго", складеного директором Позименко М.О. та Головою Правління "Райагроснаб" Корженком М.А. (без зазначення дати складання), в якому викладені відомості щодо встановлення наявності певного майна, у т.ч.: КТЛ 10/04 кВА 63 ЛЕП 04 кВ однак, наявність на балансі майна, виявленого при інвентаризації, не є підставою визнання права власності. Крім того, інвентаризаційним описом вказана наявність КТЛ 10/04 потужністю 63 кВт вартістю 2224,43 грн. У позовній заяві позивач просить повернути трансформатор потужністю 100 кВт. До того ж, зазначена копія інвентаризаційного опису, в порушення вимог ст. 36 ГПК України, належним чином не засвідчена.
Позивач також посилається на не засвідчену належним чином копію довідки Херсонського головного міжгосподарського підприємства електрифікації сільського господарства "Агропроменерго", відповідно якої трансформаторна підстанція КТП 63 10/04 кВ с ТМ 63 кВа.А в 1982 році була реалізована В. Лепетиському "Райагропроменерго" для власних потреб, що також відрізняється від індивідуальних характеристик предмету спору, зокрема трансформатору 10/04 кВт потужністю 100 кВт.
Відповідно до Довідки В. Лепетиської МДПІ станом на 10.08.06 р. на податковому обліку у В. Лепетиській МДПІ обліковується В. Лепетиське міжгосподарське підприємство "Агропроменерго", а В. Лепетиського колективно виробничо-експлуатаціного підприємства "Агропроменерго", печатка якого стоїть на позовній заяві біля підпису директора позивача, на податковому обліку не зареєстровано.
Таким чином позивач, не довів у відповідності до вимог ст. 33 ГПК України, право власності на спірне майно.
За вказаних обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
в и р і ш и в :
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата оформлення та підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України 21.08.2006р.