ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" серпня 2006 р. Справа № 2/229-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Тереховій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Міністерствапраці та соціальної політики України, м.Київ
3-я особа: Міністерство фінансів України, м.Київ
до Дослідного господарства "Піонер" Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук, с.Любимівка Нововоронцовського району Херсонської області
3-я особа: Державне казначейство України, м.Київ
про стягнення 60067,12 грн.
за участю: прокурора - Мясникова К.К.
від позивача - Іванова Н.М., довіреність від 03.08.2006р. № 193/06-06
3-я особа: не прибув
від відповідача - Ткаченко О.Г., директор
3-я особа: не прибув
в с т а н о в и в:
Заступник прокурора міста Києва виступаючи в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави Міністерства праці та соціальної політики України, звернувся до суду з позовом до дослідного господарства "Піонер" Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук, треті особи: Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, про стягнення заборгованості по безвідсотковій цільовій бюджетній позиці на погашення заборгованості із виплати заробітної плати у сумі 54500,00 грн., а також нарахованої пені у сумі 5567,12 грн.
Позовні вимоги та їх обґрунтування викладені у позовній заяві від 13.07.2006р. надісланої прокуратурою міста Києва на адресу суду. (а.с. 2-5)
В судовому засіданні прокурором та позивачем в особі його представника позовні вимоги були підтримані у повному обсязі з посиланням на надані докази та матеріали справи.
Відповідач позов визнав частково, про що сповістив керівник ДПДГ "Піонер" у судовому засіданні, а також зазначено у відзиві на позов.
Відповідачем надані докази про часткове погашення основного боргу на загальну суму 54500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 127 від 27.07.2006 року на 30000,00 грн. та № 135 від 03.08.2006 року на 24500,00 грн.
ДПДГ "Піонер" в особі його директора запевняє позивача що зобов'язується здійснювати подальші проплати погашення залишку частини позики щомісячно, відповідно до затвердженого графіку, але в зв'язку з тяжким фінансовим станом підприємства просить звільнити його від сплати пені за прострочення платежів.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі 3-ої особи - Державного казначейства України, яке отримало від прокурора м.Київа копію позовної заяви, а від господарського суду ухвалу про порушення справи з вказівкою дати, місця та часу розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши представників сторін, прокурора, представника Міністерства фінансів України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, статтями 22, 23, 26 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" установлено, що до надходжень фінансування загального фонду Державного бюджету України на 2004 рік належать кошти, одержані від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитування підприємств. Фонд державного майна України зобов'язано забезпечити у 2004 році надходження до Державного бюджету України коштів, отриманих від приватизації державного майна.
Кошти, які надійшли від приватизації державного майна понад встановлені обсяги, спрямовуються на умовах повернення підприємствам державної форми власності для погашення заборгованості із заробітної плати, яка утворилася станом на 1 січня 2004 року та не погашена на момент введення в дію Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (ст. 109-3 цього Закону).
У відповідності до норм вказаного Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. № 1111 та наказу Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства фінансів України від 20.09.2004р. № 231/576 Міністерством праці та соціальної політики України 28.10.2004р. укладено з дослідним господарством "Піонер" Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук договір № 95 безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати на суму 131300,00 грн.
Згідно розділів 5, 6 договору дослідне господарство "Піонер" Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук зобов'язалося здійснювати повернення позички щомісячно починаючи з січня 2005 року рівними частками згідно графіку її повернення, викладеному у додатку 2, що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до графіку погашення позики станом на 01.04.2006р. дослідне господарство "Піонер" Інституту землеробства південного регіону УААН повинно було погасити позику, одержану на підставі договору від 28.10.2004р. за № 95, у сумі 54500,00 грн.
Однак, вказані зобов'язання позичальником не виконуються та погашення позики не здійснюється.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та у порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
У ст.2 Бюджетного кодексу України обов'язковою умовою кредитування коштів з бюджету є їх повернення на умовах платності та строковості.
У разі несвоєчасного виконання боржником зобов'язання позикодавець згідно ст.ст. 550, 551 ЦК України має право на неустойку.
На підставі вказаних норм ЦК України та п. 9.3 договору від 28.10.2004р. за № 95 Міністерством праці та соціальної політики України нараховано дослідному господарству "Піонер" Інституту землеробства південного регіону УААН пеню за несвоєчасне повернення коштів у сумі 5567,12 грн. (розрахунок заборгованості та пені додається).
Кошти безвідсоткових позик відповідно до ст.ст.9, 29 Бюджетного кодексу України відносяться до неподаткових доходів Державного бюджету України.
Відповідно до п.п. 4, 6 Порядку повернення до державного бюджету безвідсоткових позик, наданих у 2004 році підприємствам державної форми власності на погашення заборгованості із заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 23.11.2005р. № 388, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.2005р. за № 1492/11772, кошти від повернення безвідсоткових бюджетних позичок, наданих у 2004 році позичальники перераховують на рахунок Міністерства праці та соціальної політики України, відкритий у Державному казначействі України за балансовим рахунком 3711 "Інші кошти розпорядників коштів державного бюджету". Пеня нараховується за балансовим рахунком 3111 "надходження до загального фонду державного бюджету".
Таким чином, кошти безвідсоткових позик спрямовуються до доходної частини бюджету і їх несвоєчасне перерахування призводить до неможливості забезпечення найважливішого бюджетного процесу - виконання бюджету, у даному випадку Державного бюджету України на 2005 та Державного бюджету України на 2006 роки, чим порушує економічні інтереси держави.
Сукупність зібраних матеріалів підтверджує, що при виконанні договору дослідним господарством "Піонер" Інституту землеробства південного регіону УААН порушено основні принципи та положення зобов'язального права, визначені ЦК України, принципи бюджетної системи та засади бюджетного процесу, закріплені у Бюджетному кодексі України.
Згідно зі ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суду інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Однією із форм представництва є звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.
Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-1/99 від 08.04.1999р. визначено, що під органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Положенням про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженим Указом Президента України від 30.08.2000р., передбачено Міністерством праці та соціальної політики України (Мінпраці України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. № 1111 Міністерство праці та соціальної політики України визначено відповідальним за своєчасне вжиття заходів щодо повернення державними підприємствами у повному обсязі коштів позики.
Відповідно до ст.ст.20, 21 Бюджетного кодексу України учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями. Для здійснення програми та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.
Міністерство фінансів України згідно ст.ст.20, 47 Бюджетного кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затверджене Указом Президента України від 26.08.1999р. розробляє основні напрями державної фінансової політики, здійснює загальну організацію та управління виконанням державного бюджету України, а також контроль за додержанням бюджетного законодавства.
У відповідності до ст.ст.20, 112 Бюджетного кодексу України, п.п.6, 10 Порядку спрямування надходжень від приватизації державного майна понад обсяги, визначені ст. 26 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. № 1111, Державне казначейство України здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат Державного бюджету України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства.
Згідно п.17 Порядку перерахування та використання коштів державного бюджету від приватизації державного майна, що надходять понад обсяги, визначені ст.26 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", на погашення заборгованості із заробітної плати на умовах безвідсоткових позичок підприємствам державної власності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства фінансів України, Мінпраці України спільно з відповідними органами, до сфери управління яких відносяться позичальники, є відповідальними за своєчасне вжиття заходів щодо повернення позик у повному обсязі.
Оскільки, Міністерство праці та соціальної політики України уособлює інтереси держави в зазначених правовідносинах, позов пред'явлено в його особі.
На час розгляду справи відповідач повністю сплатив частину позики, повернення якої узгоджено сторонами згідно графіку, та яка складає 54500,00 грн. Оскільки позовні вимоги ДПДГ "Піонер" в цій частині добровільно виконані, припиняє провадження по справі у даній частині позову за відсутністю предмета спору, тобто, на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
В той же час, суд задовольняє позов в частині стягнення з відповідача пені в сумі 5567,12 грн., оскільки ці вимоги ґрунтуються на законі, а статтею 233 ГК України не передбачено звільнення боржника від сплати штрафних санкцій.
Судові витрати по справі суд покладає на відповідача, з вини якого спір доведено до судового розгляду.
На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82, 85 ГПК України, суд -
в и р і ш и в:
1.Позов прокурора м. Києва задовольнити частково.
2.Стягнути з дослідного господарства "Піонер" Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук, 74212, Херсонська область, Нововоронцовський район, с.Любимівка, код ЄДРПОУ 24103667
а) на користь Міністерство праці та соціальної політики України, код 00013669, р/рах. 37115105000023 в ОПЕРУ ДКУ м.Києва, МФО 820172 - 5567,12 грн. (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят сім грн. 12 коп.);
б) в доход державного бюджету – р/рах.31112095600002 МФО 852010 код за ЄДРПОУ 24104230 отримувач ВДК м.Херсоні банк УДК в Херсонській області –102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита.
в) на користь ДП “Судовий інформаційний центр” (01021 м.Київ проспект Перемоги, 44, р/р 26002014180001 в ВАТ "Банк Універсальний" м.Львів, МФО 325707 код 30045370) –118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Провадження по справі в частині стягнення з дослідного господарства "Піонер" Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук 54500,00 грн. припинити за відсутності предмета спору.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя С.В.Скобєлкін
Дата оформлення рішення
відповідно до ст.84 Господарського
процесуального кодексу України 22.08.2006 року