ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року                                                        

м.Суми

Справа №586/961/16-ц

Номер провадження 22-ц/816/134/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів -          Кононенко О. Ю. ,  Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання – Кияненко Н.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Середино – Будська міська рада,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Страшка Олега Володимировича на ухвалу Середино – Будського районного суду Сумської області від 26 листопада 2020 року в складі судді Ситайло О.І., постановлену у м. Середина - Буда,

в с т а н о в и в :

16 листопада 2020 року представник ОСОБА_1 – адвокатом Страшок О.В. звернувся до Середино-Будського районного суду Сумської області із заявою про ухвалення додаткового рішення по даній справі, свої вимоги мотивував тим, що у супереч вимогам ст. 265 ЦПК України, судове рішення містить лише вступну та резолютивну частину, а також судом не були вирішені усі позовні вимоги.

Ухвалою Середино-Будського районного суду Сумської області від 26 листопада 2020 року, з урахуванням виправлень, внесених ухвалою цього ж суду від 07 грудня 2020 року, відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 – адвокат Страшок О.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і направити справ для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не було виконано ухвалу Сумського апеляційного суду щодо ухвалення додаткового рішення. Також, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції неправильно застосовано положення п. 2 ч. 1 ст. 270 ЦПК України.

       Від Середино-Будської міської ради Сумської області до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, письмових заперечень теж.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 – адвоката Страшка О.В., який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення , суд першої інстанції виходив з того, що резолютивна частина рішення Сердино-Бурського районного суду Сумської області від 30 травня 2018 року містить висновки суду по суті позовних вимог, а невідповідність рішення суду вимогам ст. 265 ЦПК України є підставою для його апеляційного перегляду. Судом першої інстанції не встановлено також і підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 270 ЦПК України для ухвалення додаткового рішення, так як в справі не встановлено жодних даних, які б свідчили про можливість вирішення даного питання.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм процесуального права.

Зокрема, як вбачається із матеріалів справи, 04 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Середино-Будської міської ради Сумської області, в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,094 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері – ОСОБА_3 (а.с. 2-4).

Середино-Будський районний суд Сумської області рішенням від 30 травня 2018 року задовольнив позов ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування (а.с. 46). Разом з тим, судом не було конкретизовано, яку саме земельну ділянку було передано у власність позивачу в порядку спадкування.

Судове рішення містить лише вступну та резолютивну його частину.

Представником ОСОБА_1 – адвокатом Страшком О.В. подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду, в якій, посилаючись на неповноту судового рішення та не вирішення судом першої інстанції заявлених позовних вимог, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Середино-Будської міської ради Сумської області про поновлення строку звернення до суду, визнання права власності повернуто до Середино-Будського районного суду Сумської області для ухвалення додаткового судового рішення. Постановляючи ухвалу, апеляційний суд вказував на наявність недоліків в судовому рішенні, зокрема, із позовних вимог про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, з приводу якої сторонами подавалися докази, в резолютивній частині не ухвалено рішення, що відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 270 ЦПК України є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

За змістом ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Отже, головне значення додаткового рішення полягає в забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом унаслідок неналежного виконання вимог ч. 1 ст. 264 ЦПК України, якою визначено перелік питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Зокрема, 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Крім того, колегія суддів звертає увагу і на вимоги до змісту судового рішення, встановлені ст. 265 ЦПК України, що складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частини. Так, в  описовій та мотивувальній частині має бути стисло викладенопозиції позивача та заперечень відповідача, зазначені фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявностічи відсутності підстав для задоволення позову, тощо.

       Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що невідповідність рішення Середино-Будського районного суду Сумської області від 30 травня 2018 року вимогам ст. 265 ЦПК України має були усунуто шляхом його апеляційного перегляду, а не ухваленням додаткового рішення, з огляду на наступне.

       Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Однак, як уже зазначалося, оскаржене судове рішення взагалі не містить ані обставин, які були встановлені судом першої інстанції під час розгляду цієї справи, ані мотивів з яких суд виходив, задовольняючи позовні вимоги, крім того у резолютивній частині рішення не зазначено, на яку саме земельну ділянку (її розмір, кадастровий номер (за наявності), місцезнаходження) було визнано право власності в порядку спадкування за позивачем.

Тобто, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за нею права на земельну ділянку фактично судом першої інстанції вирішені не були, а тому не можуть бути предметом апеляційного перегляду. На вказані недоліки вказував і апеляційний суд, повертаючи справу до суду першої інстанції для їх усунення, шляхом ухвалення додаткового рішення.

З урахуванням викладеного та виходячи з того, що ухвала Сумського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року виконана не була, а висновки суду першої інстанція про те, що недоліки судового рішення можуть бути усунуті шляхом його апеляційного перегляду суперечить нормам процесуального права, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, а питання про ухвалення додаткового рішення належить передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Страшка Олега Володимировича задовольнити.

Ухвалу Середино – Будського районного суду Сумської області від 26 листопада 2020 року скасувати і передати питання про ухвалення додаткового рішення до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Повне судове рішення складене 10 лютого 2021 року.

Головуючий -                                                                 С.С. Ткачук

Судді:                                                                        О.Ю. Кононенко

                                                                                                                             О.І. Собина