ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" серпня 2006 р. Справа № 1/200-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Губіної І.В. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Комунального підприємства "Міський водоканал", м.Нова Каховка
до Виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Херсон
про визнання нечинним рішення про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сум фінансових санкцій
за участю представників сторін:
від позивача - Бондар Л.В., дов. №620/06 від 29.06.2006р., представник
від відповідача - Дегтярьов Ю.Є., дов. 33 від 03.01.2006р., гол. спец.
Комунальне підприємство "Міський водоканал" м.Нова Каховка ( далі –підприємство) звернулося до суду з позовом про визнання нечинним рішення виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності ( далі - виконавча дирекція Фонду соцстрахування) в частині вилучення страхових коштів на суму 4057,71 грн. та застосування фінсанкції в сумі 2028,85 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.
Він вважає, що відповідно до ст.238 ГК України господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. Жодним законом України не передбачено такого виду адміністративно-господарської санкції, як неправомірні витрати, до яких відповідачем віднесені витрати на оплату путівок на санаторно-курортне лікування.
Підприємство посилається також на те, що Постанова №51, на яку є посилання у спірному рішенні, втратила чинність. І по –третє, відповідно до абзацу 5 п.1 ст.30 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням" ( далі Закон № 2240- III) штраф у розмірі 50% застосовується за порушення порядку витрачання страхових коштів і нараховується від належної до сплати суми страхових внесків.
Відповідач з позовом не згодний. Він вважає, що рішення у частині, яка оспорюється підприємством, відповідає Закону № 2240- III і що позивачем абзац 5 п.1 ст.30 цього Закону трактується невірно.
Видача путівки працівнику Каліті С.І є порушенням п.2.2.2 Інструкції, яка була затверджена Постановою №51. Таке саме порушення, але вже п.4.2 Інструкції, затвердженої Постановою №55, допущено підприємством при видачі путівки Івановій С.П.
Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи,
встановив:
Представниками виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соцстрахвуання з тимчасової втрати працездатності у травні 2006 року проведена перевірка комунального підприємства "Міський водоканал" м.Нова Каховка з питань правильності нарахування, обліку та перерахування до Фонду страхових внесків, призначення та виплати допомоги за рахунок коштів соціального страхування за період з 01.01.2004 р. по 01.04.2006 року. По результатах перевірки 16 травня 2006 р. складений відповідний акт. Серед іншого, перевіркою виявлено факт неправомірного витрачання страхових коштів Фонду на санаторно-курортне лікування двох працівників підприємства, які є застрахованими особами.
Як випливає з акту перевірки, в порушення Інструкції, затвердженої Постановою №51 від 24.12.2001 року вказаного вище Фонду "Про порядок планування, обліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" (далі –Інструкція №51), за рахунок коштів відповідача по справі підприємством були видані санаторно-курортні путівки застрахованим особам - працівникам підприємства - Івановій С.П. на період з 13.08.2005р. по 05.09.2005р. та Каліті С.І. на період з 14.01.2005 р. по 02.02.2005 р.
Суд вважає, що позовні вимоги підприємства задоволенню не підлягають з наступних обставин.
Відповідно до п.2.2.2 Інструкції, затвердженої Постановою правління Фонду за №51, путівки до санаторію видаються застрахованій особі в період відпустки на підставі особистої заяви застрахованої особи та наявності медичної довідки про потребу у санаторно-курортному лікуванні. Під дію цієї Інструкції підпадає путівка, яка була видана Каліті С.І.
Путівка на санаторно-курортне лікування Івановій С.П видавалася у період дії Інструкції "Про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності", затвердженої Постановою правління Фонду від 02.06.2005 р. №55 (Далі –Інструкція №55). Відповідно до п. 4.2 цієї Інструкції путівки до санаторію видаються застрахованій особі за її основним місцем роботи бухгалтерією підприємства, установи, організації для санаторно-курортного лікування в період відпустки.
Іванова С.П. відповідно табеля обліку робочого часу працювала повністю серпень та вересень 2005 року з виплатою їй заробітної плати за ці місяці. Неправомірні витрати склали суму 3564 грн. У даному випадку поняття неправомірних витрат відповідає суті порушень, допущених підприємством, яке видало санаторну путівку Івановій, так як путівка за рахунок коштів Фонду соцстрахування видана на період з 13.08.2005р. по 05.09.2005 р., в який Іванова, як зазначено вище, не була у відпустці, а працювала і отримувала зарплату за цю працю.
Каліта С. І. працював 14.01.2005 р., а з 16 по 19 січня знаходився у відрядженні. У даному випадку неправомірні витрати склали 493,71грн. Тобто, Каліта 5 днів у період дії путівки працював і тому частина вартості путівки, яка надана йому за рахунок коштів Фонду, використана неправомірно, тобто з порушенням Інструкції №51.
Інструкцією №55, а саме п.6.2, передбачено, що суми витрат Фонду за путівки, які видано з порушенням Інструкції, в тому числі не використані, не приймаються до заліку та відшкодовуються за рахунок страхувальника при умові нанесення Фонду матеріальних збитків.
Оскільки путівки зазначеним вище застрахованим особам видані їм за рахунок коштів Фонду соцстрахування, то їх вартість слід віднести до матеріальних збитків Фонду, а тому спірне рішення в частині повернення коштів у повній сумі по вартості путівки Іванової і частково по вартості путівки Каліти на загальну суму 4057,74грн. шляхом віднесення цієї суми до страхових внесків наступного періоду відповідачем обгрунтовано віднесено до неправомірних витрат та відшкодовано за рахунок позивача.
Відповідно до абзацу п.1 ст.30 Закону України №2240 за порушення порядку витрачення страхових коштів накладається штраф в розмірі 50% належних до сплати страхових внесків.
Пунктом 11 ст.2 Закону України №2240 дано поняття "страхових коштів" і зазначено, що страхові кошти –це акумульовані страхові внески для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за цим Законом.
В спірному рішенні зазначено, що неправомірно витрачені кошти Фонду позивачу слід відобразити в звіті про нараховані страхові внески, перерахування та витрачання, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності форми Ф-4ФССзТВП по рядку 7 розділу ІІІ звіту.
Тому, виходячи з цього, слід прийти до висновку, що суми, які сплачені по вартості путівок Іванової і Каліти за рахунок Фонду, є страховими коштами, а тому за порушення порядку витрачення цих страхових коштів відповідачем обгрунтовано на підставі абз.5 п.1 ст.30 Закону України №2240 до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 50% від суми, яка віднесена відповідачем до страхових внесків, що необхідно внести позивачу до вказаного вище звіту за наступний звітний період.
Доводи позивача спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
В задоволенні позову відмовити.
Суддя І.В. Губіна
повний текст постанови
підписаний ___________