Справа № 177/15/21

Провадження № 3/177/50/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 лютого 2021 року

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України,

який відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення

не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , особу встановлено на підставі паспорту НОМЕР_1 від 23.07.2016

за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Криворізького районного суду Дніпропетровської області 05.01.2021 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №195960 від 24.12.2020 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 130 КУпАП.

Як встановлено у судовому засіданні, 24.12.2020 о 15-29 год., ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, на 70 км по автодорозі Н-11 в Криворізькому районі, керував автомобілем марки ВАЗ 21013 р/н НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя). Від проходження медичного огляду в установленому порядку на стан сп`яніння, у відповідному медичному закладі, у присутності двох свідків відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у визначеному законом порядку. Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Однак ОСОБА_2 , будучи обізнаним про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, від отримання протоколу в присутності двох свідків відмовився, заходів до того, щоб дізнатися про хід розгляду його справи в суді не вживав, до суду не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, заяв та клопотань щодо відкладення розгляду справи або розгляду справи за його відсутності до суду не надав.

Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки зазначена поведінка ОСОБА_1 , на думку суду, направлена на затягування розгляду справи, уникнення відповідальності та нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимогами ст. 280 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

Так, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №195960 від 24.12.2020 року складеного відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 130 КУпАП, уповноваженою особою у присутності свідків, який містить відмітку про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з протоколом та отриманні його копії;

- письмовими поясненнями понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 24.12.2020, викладених на окремих аркушах, які, кожен окремо пояснили, що були запрошені працівниками поліції в якості свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , підтвердили обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо відмови ОСОБА_1 в їх присутності від проходження відповідного медичного огляду у медичному закладі для визначення стану сп`яніння;

- направленням на проходження медичного огляду в медичному закладі, згідно якого огляд не проведено;

- постановою серії ЕАН № 3594576 від 24.12.2020 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за обставин, що 24.12.2020 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21013 р/н НОМЕР_2 не маючи права керування транспортними засобами;

- рапортом поліцейського ППП в м. Кривому Розі Кіндера Р.В. від 24.12.2020 відповідно до якого при несенні патрульної служби ним було зупинено транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 при спілкуванні з яким у останнього виявлено ознаки наркотичного сп`яніння і який в присутності двох свідків відмовився від проходження відповідного медичного огляду для встановлення стану сп`яніння;

- записом з відео реєстратора та боді-камери поліцейського інспектора від 24.12.2020, оглянутим в ході розгляду справи, відповідно до яких 24.12.2020 ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом, на прохання поліцейського назвався та в присутності двох свідків відмовився від проходження відповідного огляду у медичній установі на предмет стану наркотичного сп`яніння, при цьому інспектором поліції йому було роз`яснено наслідки такої відмови, роз`яснено його права та повідомлено про день, час та місце розгляду справи. Цим же записом підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від підписання протоколу та отримання його копії;

- картками обліку адміністративного правопорушення, відповідно до яких ОСОБА_1 двічі протягом року притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення;

- довідкою поліцейського ППП в м. Кривому Розі від 29.12.2020, згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував.

Відповідно до п.п. 2, 4 Розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗЗ України 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.4 Розділу 1 Інструкції ознаками наркотичного сп`яніння є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з п. 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, про доведення поза розумним сумнівом, наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 3 КУпАП за ознаками – відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вчиненої особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, його суспільну небезпечність, зокрема те, що таке порушення правил дорожнього руху створює потенційну небезпеку і загрозу як для здоров`ю та життю водія, так і інших учасників дорожнього руху. Також суд враховує дані про особу ОСОБА_1 , який від явки до суду ухилився, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачені ст. 130 КУпАП, що свідчить про явне зневажливе ставлення ОСОБА_1 до встановленого порядку керування транспортними засобами. Обставин, які пом`якшують чи обтяжуючих відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд не застосовує адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у випадку, коли винна особа позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Однак, як визначено в п.18 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 24 жовтня 2003 року «Про призначення покарання» (яку суд застосовує за аналогією в силу наявної паралелі між адміністративними та кримінальними правопорушеннями в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), позбавлення права керувати транспортними засобами може бути призначене судом незалежно від того, що особа вже позбавлена такого права в порядку адміністративного стягнення. Однак суд не вправі призначити це покарання особі, яка не має права керувати транспортними засобами.

Оскільки ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, тому до нього не може бути застосовано стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, адже він такого права не має.

Оцінюючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 36 КУпАП піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції ч.3 ст. 130 КУпАП, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 40-1, 130 ч. 3, 283, 284, 289 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення за цим законом у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 ( чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя                                М.В. Березюк