Cправа № 2-2724/10      

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 квітня 2010 року     Приморський районний суд м. Одеси

у складі:         головуючого судді Домусчі Л.В.,

                при секретарі – Ларіної Т.Г.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

    Позивачка звернулася в грудні 2009р. до суду з позовом ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

   В позовній заяві позивачка вказує, що вона перебувала в шлюбі з відповідачем, від якого вони мають дитину – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. В жовтні 2006 р. шлюб між сторонами було розірвано по рішенню суду. Відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги добровільно не надає. В зв’язку з цим позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. в розмірі 500 грн. щомісячно з дня подання  позовної заяви і до настання повноліття.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити.

 У судове засіданні відповідач, ОСОБА_2, не зявився, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Також, відповідач в заяві зазначив, що згоден на стягнення аліментів в помірному для нього розмірі. Розмір пенсії відповідача 630 грн. 40 коп.

Згідно ст.169 ЦПК України суд зі згоди позивача, заяви відповідача про розгляд справи за його відсутності вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів

  Суд заслухавши пояснення позивачки, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 19 квітня 2007 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано Третім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси (а.с.2). Від шлюбу мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Центрального районного управління юстиції м.Одеси,  виданого 11 вересня  2002 року (Серія НОМЕР_1) (а.с.3).

 Донька, ОСОБА_3,  мешкає разом  з позивачкою  у квартирі АДРЕСА_1. Позивачка зараз знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, знаходиться в іншому шлюбі. Відповідач не здійснює матеріальної допомоги позивачці на утримання неповнолітньої доньки.

    Судом встановлено, що відповідач єінвалідом II групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК (а.с.18) та йому призначено пенсію у розмірі 630 грн. 40 коп., згідно довідки Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси від 15.01.10р.(а.с.17).

Відповідача було надано суду заяву, в якій він зазначає, що згоде на сплату аліментів в помірному для нього розмірі (а.с.19).

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до повноліття.        

Частина 1 статті 182 СК України зазначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

         Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька, матері і (або) у твердій грошовій сумі.

    Згідно ч.1 ст.181 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка має право на отримання аліментів на утримання неповнолітньої доньки, але з урахуванням того, що аліменти у твердій грошовій сумі стягуються лише у випадку, якщо відповідач має нерегулярний дохід, що спростовується зібраними доказами по справі, так як відповідач отримує щомісячно пенсію у розмірі 630 грн. 40 коп., можливо стягнути аліменти у частці заробітку (доходу). У зв’язку з зазначеним, суд вважає, що стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої доньки підлягає в розмірі ј частини від усіх доходів відповідача щомісячно, але не менш як 30% прожиткового мінімуму.

При визнанні розміру аліментів суд  враховує стан здоров’я та матеріальне положення дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, та  інші обставини, що мають істотне значення.

З урахуванням висловленого суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини усіх видів заробітку, з дати надходження позовної заяви в суд, а саме з 25 грудня 2009 року.

    Керуючись ст.ст.10, 11, 130,174, 209, 212– 215, 218, п.1, ч.1 367 ЦПК України, ст.ст.180-183, 184,191, ч. 1 ст.273 СК України,  суд,

В И Р І Ш И В:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини від усіх доходів відповідача щомісячно до повноліття дитини, до 15.07. 2020 року, але не менш як 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В частині стягнення в твердій грошовій сумі з ОСОБА_2 , аліментів на користь ОСОБА_1 , на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовити.

    Рішення в частині стягнення аліментів за 1 місяць підлягає негайному виконанню.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 – днів апеляційної скарги, в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                 Домусчі Л.В.