Головуючий суду 1 інстанції - Романовський Є.О.  

Доповідач -Луганська В.М.

Справа № 425/13/20

Провадження № 22-ц/810/727/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року        м.        Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Луганської В.М.

суддів: Гаврилюка В.К., Карташова О.Ю.,

за участю секретаря: Вовчанської С.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичйе об`єднання»

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьк

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Шурхно Кирило Анатолійович,

на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 28 вересня 2020 року, ухвалене судом у складі судді Романовського Є.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних порушенням Правил користування електричною енергією для населення,

       встановив:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» (далі ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання») звернулося до Рубіжанського міського суду Луганської області з зазначеними вимогами, в обґрунтування яких зазначило, що відповідач є власником квартири, розташованої адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем електроенергії, на яку відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

24 квітня 2008 року між ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» та ОСОБА_1 укладено типовий договір про користування електричною енергією № 662-101 А. Для обліку електроенергії за адресою споживача було встановлено засіб обліку СОЕ-5020 Н № 0168413.

08 листопада 2018 року при проведенні перевірки за вищевказаною адресою виявлено порушення відповідачем правил ПКЕЕН - самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника з порушенням схеми на ділянці електромережі, яке при проведенні контрольного огляду представники енергопостачальної організації не мали можливість виявити. При підключенні навантаження в розетку прилад обліку не працює, електроенергія не враховується (розетка встановлена на ввідному проводі до ПО на електропіч).

На виконання вимог п. 53 Правил користування електричною енергією для населення (далі- ПКЕЕН) та п. 4 Методики виявлене порушення було зафіксовано актом про порушення № 003084 від 08 листопада 2018 року, який було складено в присутності відповідача та її представника.

Відповідач та її представник з виявленим порушенням погодилися, в розділі «Зауваження до складеного акту» особисто написано, що з порушенням згодна, акт про порушення № 003084 від 08 листопада 2018 року та додатки до акту підписано особистим підписом, без будь-яких претензій до працівників ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання», екземпляри акту та додатків отримано.

Рішенням комісії, яке оформлено протоколом засідання комісії позивача по розгляду акту № 003084 від 08 листопада 2018 року про порушення ПКЕЕН № 106 від 27 листопада 2018 року, акт про порушення № 003084 визнано складеним правомірно.

Також комісією по розгляду вище зазначеного акту від 27 листопада 2018 року було прийнято рішення, враховуючи тяжке матеріальне становище споживача направити службову записку на перерахунок по замірам. Копію протоколу та додатки до нього відповідачем отримано особисто. На підставі складеного правопорушення № 003084 від 08 листопада 2018 року у відповідності до Методики та приймаючи до уваги дозвіл про перерахунок відповідачу здійснено нарахування суми збитків за період з 09 листопада 2015 року по 08 листопада 2018 року в розмірі 30919,37 грн.

Однак нараховану суму збитків сплатити в добровільному порядку відповідач відмовилася.

У зв`язку з викладеним позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму збитків в наслідок порушення ПКЕЕН у сумі 30919, 37 грн, судовий збір у розмірі 1 921, 00 грн.

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 28 вересня 2020 року позовні вимоги ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних порушенням ПКЕЕН задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» суму збитків у розмірі 30 919, 37 грн та судовий збір в розмірі 1 921 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить суд апеляційної інстанції рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 28 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 погодилась з актом № 003084, однак жодних тверджень про таке переобладнання саме ОСОБА_1 особисто або сторонніми особами з її відома, в протоколі не міститься. Відсутні такі доказі і в матеріалах справи.

Судом першої інстанції не застосовано за клопотанням ОСОБА_1 строки позовної давності, посилаючись на те, що рішення комісії, яке оформлене протоколом засідання комісії позивача з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією для населення № 9 від 15 січня 2019 року, акт про порушення № 003084 від 08 листопада 2018 року, на момент подачі позовної заяви у справі спливли строки позовної давності.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що відсутні підстави для її задоволення та зазначає, що рішенням комісії, яке оформлене протоколом засідання комісії позивача з розгляду актів порушення Правил користування електричною енергією для населення № 9 від 15 січня 2019 року про порушення № 003084 від 08 листопада 2020 року було визнано складеним правомірно. Вище зазначений протокол направлено відповідачу 29 січня 2019 року та зазначило, що лише на комісії з розгляду актів про порушення можливо встановити причетність побутового споживача до порушення ПКЕЕН, а не в момент складання самого акту про правопорушення. Право на звернення до суду за захистом порушених прав виникло у позивача після моменту отримання відповідачем відповідного листа, тобто не раніше 28 лютого 2019 року.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на доводи, які викладені в апеляційній скарзі.

В судове засідання представник ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши учасників справи, доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Рішення суду вказаним вимогам не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що судом були встановлені наступні обставини: ОСОБА_1 є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

24 квітня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» укладено договір за № 662-101 А про користування електричною енергією побутовим споживачем за об`єктом споживання розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

08 січня 2018 року представниками ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» Рубіжанським РЕМ складено акт про порушення за № 003084 від 08 листопада 2018 року згідно якого встановлено, що споживачем при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 порушено п.3 п.п. 3.1.4 ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника.

Протоколом засідання комісії Рубіжанського РЕМ ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» за № 106 від 27 листопада 2018 року по розгляду акту № 003084 від 08 листопада 2018 року про порушення ПКЕЕН розглянуто вище зазначений акт у присутності споживача ОСОБА_1 та вирішено, що вартість не облікованої електричної енергії складає 72002,17 грн. та враховуючи тяжке матеріальне становище споживача направлено службову записку на перерахунок по замірам.

05 грудня 2018 року Рубіжанським РЕМ ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» до керівництва ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» направлено службову записку про погодження розрахунку за актом № 003082 від 08 листопада 2018 року та отримано відповідь, згідно якої погоджено суму у розмірі 30919,37 грн.

Протоколом засідання комісії Рубіжанського РЕМ ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» за № 9 від 15 січня 2019 року по розгляду акту № 003084 від 08 листопада 2018 року про порушення ПКЕЕН розглянуто вище зазначений акт у присутності споживача ОСОБА_1 та вирішено, що вартість необлікованої електричної енергії по замірам напруги становить 30919,37 грн.

28 січня 2019 року позивачем направлено ОСОБА_1 протокол № 9 засідання комісії Рубіжанського РЕМ ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» за № 9 від 15 січня 2018 року та розрахунок збитків.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог позивача.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

В статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ЕПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

19 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким закон викладено в новій редакції.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18 жовтня 2019 року у справі № 913/567/19 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання», введено процедуру розпорядження майном боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

18 жовтня 2019 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання».

Згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» до теперішнього часу перебуває в процесі провадження у справі про банкрутство.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частиною четвертою статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; про сплату податків, зборів (обов`язкових платежів); стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, а також визнання недійсними рішень державних органів, пов`язаних з майновими вимогами до боржника.

Із винесенням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство пов`язуються певні правові наслідки, зокрема: вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; розгляд, вимог конкурсних, забезпечених і поточних кредиторів та вирішення майнових спорів здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; арешт майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника можуть застосовуватися виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

У грудні 2019 року ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електроенергії.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» звернулось до Рубіжанського міського суду Луганської області з даним позовом після порушення провадження у справі про банкрутство.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року і з цієї дати втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-УІІІ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).

Частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника.

Отже розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Зазначені висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-6 (провадження № 12-143гс19).

Таким чином, суд першої інстанції встановивши, що спір у цій справі між сторонами виник з правовідносин, що стосуються відшкодування вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електроенергії з урахуванням положень статті 7 Кодексу № 2597-VІІІ, ч.1 ст.255 ЦПК України повинен був закрити провадження у справі.

Відповідно до статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

З урахуванням вищевикладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі відповідно до ч.1 ст.255 ЦПК України.

Згідно частини четвертої ст.377 ЦПК України у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

З урахуванням зазначеного, апеляційний суд роз`яснює ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Луганського апеляційного суду з заявою про направлення справи до Господарського суду Луганської області.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми процесуального права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 368/561/19.

Керуючись ст. ст. 256, 259,367,374, 377, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 28 вересня 2020 року скасувати.

Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних порушенням Правил користування електричною енергією для населення закрити.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання», що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови 10 лютого 2021 року.

Головуючий                                В.М. Луганська

Судді                                         В.К. Гаврилюк

                                О.Ю. Карташов