ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "17" липня 2007 р.                                                                   Справа № 6/117

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А.Д., при секретарі Байталюку В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Закритого акціонерного товариства “Укртранс-Чернівці”

до Чернівецької міської ради

про відшкодування шкоди в сумі 122 795,84 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Софяк В.В., довіреність від 02.04.2007 року;

від відповідача: Власова Т. В.,

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство "Укртранс-Чернівці", м. Чернівці, звернулося з позовом до Чернівецької міської ради, м. Чернівці, про відшкодування шкоди в сумі 122 795,84 грн.

Позовна вимога обґрунтовується тим, що 18 березня 2004 року позивач подав заяву до Чернівецької міської ради про продаж земельної ділянки площею 2,8 га, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, 3-й провулок М. Тореза, 4, кадастровий номер земельної ділянки 7310136600:41:0012, яка знаходилась у нього в користуванні. Відповідно до частини 3 статті 128 Земельного кодексу України, міська рада зобов'язана у місячний термін розглянути заяву і прийняти рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови. Таким чином, рішення, яке мало бути прийняте в строк до 18 квітня 2004 року, було винесено лише 25.08.2005 року. Несвоєчасне прийняття відповідачем зазначеного рішення призвело до  збільшення оціночної вартості та ціни продажу земельної ділянки з 976 779,16 грн. до 999 575,00 грн., тобто на суму позову. Дана обставина підтверджується постановою господарського суду Чернівецької області від 14.02.2007 № 3/131, яка, на думку позивача, має преюдиційне значення. Крім того, відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її  завдала.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що заява позивача по суті була предметом розгляду на засіданні 21 сесії міської ради IV скликання від 29.04.2004, та було прийнято відповідне рішення, про що свідчить пункт 1 додатку № 3 цього рішення, яким позивачеві було надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки. Таким чином, строк розгляду заяви позивача відповідачем був порушений лише на 11 днів. Рішення щодо надання дозволу на складання проекту відведення позивачем не оскаржувалося. Більше того, на його виконання позивач звернувся в проектну організацію та замовив проект відведення на земельну ділянку на 3 пров. М. Тореза, 4,  м. Чернівці.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши подані сторонами матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення позову, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов  висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 127 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу, здійснюється органами місцевого самоврядування.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам передбачений ст. 128 ЗК України, частиною 8 якої встановлено, що вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошової та експертної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами 2-4 ст. 201 ЗК України залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

З висновку експерта про оціночну вартість земельної ділянки несільськогосподарського призначення № 57 вбачається, що станом на 31.12.2004 оціночна вартість зазначеної земельної ділянки складала 876779,16 грн.

Відповідно до додатку № 2 рішення 35 сесії ІУ скликання Чернівецької міської ради від 25.08.2005 року № 810 експертна оцінка земельної ділянки  склала також 876779,16 грн., однак підлягала продажу за 999575 грн.

Між тим, вказане рішення відповідача в частині ціни продажу земельної ділянки позивачем не було оскаржено. Дана обставина, а також укладення сторонами договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.10.2005 року саме на суму 999575 грн. достеменно свідчить про досягнення сторонами згоди щодо ціни предмету вказаного договору.

Крім того, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 129 Конституції України одним із засад судочинства є забезпечення доведеності вини.

Наявність вини як однієї із необхідних умов відшкодування шкоди передбачена також і частинами 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, правовий  аналіз даної норми свідчить про те, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв’язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди. Таке трактування повністю кореспондується також й з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 року № 6.

За таких обставин, враховуючи, що купівля-продаж земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні особи, є право, але не обов’язок такої особи, своїм правом оскарження рішення відповідача щодо ціни земельної ділянки позивач не скористався та, більше того, вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки, у тому числі щодо ціни предмету договору, є результатом волевиявлення сторін договору, тобто і  покупця, яким є позивач, суд дійшов висновку про відсутність оспорюваної позивачем шкоди.

Відмовляючи у задоволенні необґрунтованого позову, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 94, 160-163, 167, 185, 186, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

          Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернівецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, та подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, встановленого частиною 5 статті 186 КАС України.

Суддя                                                                  А. Паскарь