Справа № 524/5091/20

Провадження №2/524/309/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді - Предоляк О.С.,

при секретарі судового засідання - Яковлєвій К.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідно до укладеного договору позики від 21 серпня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. за реєстровим № 5462, надав ОСОБА_2 грошові кошти у позику в сумі 16120 доларів США, що еквівалентно 128960 грн. з строком повернення до 21 серпня 2013 року. У встановлений строк відповідач грошові кошти не повернув. Відповідно до усної домовленості ОСОБА_2 , посилаючись на фінансову кризу та скрутне матеріальне становище зобов`язувався повернути кошти в строк до 21.06.2020 року, однак зобов`язань не виконав.

Просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором позики у розмірі 438942,76 грн., що еквівалентно 16120 доларів США та сплачений судовий збір у розмірі 4389,42 грн.

09.10.2020 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позов. Просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 та відмовити в задоволенні позову з цієї підстави. Зазначає, що жодної усної домовленості щодо повернення коштів у строк до 21 червня 2020 року між ними не було.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, попередньо направив клопотання про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає, та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, просить розглянути справу без його участі. У задоволенні позову відмовити, про що надав письмову заяву.

Дослідивши матеріали справи, давши аналіз та оцінку наданим доказам, суд приходить до наступного висновку.

За ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов`язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 21 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. за реєстровим № 5462.

Відповідно до п. 1 договору позикодавець передав у власність, а позичальник прийняв грошові кошти у сумі 128960 грн., що є еквівалентом 16120 доларів США.

Згідно п. 2 договору позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів в повній сумі в строк до 21 серпня 2013 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Оскільки п.2 договору позики визначений строк його виконання до 21 серпня 2013 року, перебіг позовної давності у позивача почався зі спливом строку його виконання, тобто 22 серпня 2013 року.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності та те, що позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення коштів за договором позики лише 19.08.2020 року, суд приходить до висновку про сплив у даному випадку позовної давності та у зв`язку і з цим відмовою у задоволенні позову.

Безпідставним є посилання у позовній заяві на існування усної домовленості щодо повернення позики у строк до 21 червня 2020 року, оскільки п. 2 договору позики передбачено, що у разі необхідності строки можуть бути продовжені за взаємною згодою сторін, про що підписується сторонами договір про внесення змін до цього договору. Жодних доказів на підтвердження зміни строків повернення позики позивачем до суду не надано. Відповідач заперечує щодо існування усних домовленостей.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 253, 256, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.С. Предоляк