Справа № 577/141/20

Провадження № 2/577/25/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Кравченка В.О.

з участю секретаря Мирошниченко Ю.В.

прокурора Круш Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Конотопської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі позивача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, до ОСОБА_1 , третя особа: Михайло-Ганнівська сільська рада Конотопського району Сумської області про припинення шляхом розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості в розмірі 495286,23 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Конотопської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, звернувся до суду з позовом, у якому просить розірвати договір оренди землі №494 від 15.08.2017 р. укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській обл. та ОСОБА_1 , зобов`язати останнього повернути земельну ділянку площею 46,9643 га з кадастровим номером 5922086000:02:002:0172, що розташована на території Михайло-Ганнівської сільської ради Конотопського р-ну Сумської області, а також стягнути з відповідача на користь Михайло-Ганнівської сільської ради Конотопського р-ну Сумської обл. заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 495286,23 грн.

На обґрунтування вимог прокурор вказав, що на підставі протоколу №10 земельних торгів (аукціону) від 15.08.2017 року, того ж дня, між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській обл. та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі №494 за умовами якого ОСОБА_1 отримав у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 46,9643 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5922086000:02:002:0172, що розташована на території Михайло-Ганнівської сільської ради Конотопського р-ну Сумської обл., терміном на сім років. Пунктом 9 Договору оренди передбачено, що плата за перший рік користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах, у розмірі річної орендної плати 360123,41 грн. на рік підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди на рахунок Михайло-Ганнівської сільської ради. Орендна плата за наступні роки сплачується Орендарем на той же рахунок у розмірі 111,637279% від визначеної нормативно грошової оцінки земельної ділянкиз урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації відповідно до вимог ст.288 ПК України. За положеннями п.11 цього Договору орендна плата вноситься щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця у розмірі 1/12 частини річної орендної плати.

Проте, ОСОБА_1 ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань щодо необхідності своєчасного і в повному обсязі внесення орендної плати, тобто порушує п.24 Договору, що відповідно до п.34 укладеного правочину, а також ст.141 ЗК України, ст.ст. 32, 34 ЗУ «Про оренду землі», є підставою для розірвання договору оренди землі, повернення ділянки і примусового стягнення заборгованості по орендній платі.

Прокурор Конотопської місцевої прокуратури Круш Я.О. підтримала позов фактично пославшись на обставини викладені вище.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Сумській обл. в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримує (а.с.61-62).

Відповідач ОСОБА_1 правом надання письмового відзиву не скористався, у судове засідання не з`явився, у черговий раз подав заяву про відкладення розгляду справи, оскільки буде перебувати за межами міста.

Третя особа Михайло-Ганнівська сільська рада Конотопського району просить провести розгляд справи за відсутності їх представника, вимоги підтримують (а.с.66).

Суд, вислухавши доводи прокурора, дослідивши представлені докази приходить до такого висновку.

Щодо чергового клопотання відповідача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи внаслідок його перебування за межами міста Конотопа суд вважає необхідним звернути увагу на наступне.

Позов прокурора надійшов до суду в січні 2020 року. Проте, внаслідок запровадження карантину та на підставі заяв відповідача судові засідання неодноразово відкладалися.

Таким чином, справа не розглянута більше року.

За приписами статті 129 Конституції, статті 2 ЦПК одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Також необхідно зауважити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК).

З огляду на викладене слід дійти висновку, що чергова неявка відповідача до суду не перешкоджає розгляду справи по суті та винесенню законного і обґрунтованого рішення.

Щодо представництва прокурора у даній справі, то необхідно зазначити таке.

Згідно з частинами 3-5 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 185 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій має право звертатися до суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (ст. 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Конституція України та Закон України «Про прокуратуру» не визначають перелік випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Наприклад, таке право виникає тоді, коли прокурор діє в інтересах громадян, які за певних очевидних і об`єктивних причин не здатні захистити свої порушені або оспорювані права чи реалізувати процесуальні повноваження. Здійснювати захист інтересів держави в суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належать відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки означенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього, або ж звертається в інтересах громадян, які за віком, станом здоров`я чи соціально-правовим статусом самі не спроможні захистити свої права. Таке обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен обґрунтувати, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Саме такий правовий висновки викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року у справі № 693/1344/16-ц (провадження № 61-45445св18).

Керівник Конотопської місцевої прокуратури обґрунтував право звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області фактичною бездіяльністю управління, що підтверджується відповідними листами за період з квітня по грудень 2019 року.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, зокрема повноважень органів Держгеокадастру, здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

На переконання суду прокурор обґрунтовував порушення інтересів держави, визначив орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та вказав, у чому полягає бездіяльність зазначеного органу щодо захисту законних інтересів держави, а саме, що Головне управління Держгеокадастру всупереч покладених на нього завдань щодо повернення у державну власність майна (земельної ділянки), яке використовується з відповідним порушенням умов договору оренди землі, протягом розумного строку після звернення прокурора, не вжив заходи для усунення порушень, вказаних у позовній заяві.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 522/3777/17 (провадження № 14-651цс19).

Щодо вирішення спору по суті, то суд виходить із такого.

Із представлених доказів видно, що на підставі протоколу №10 земельних торгів (аукціону) від 15.08.2017 року, того ж дня, між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській обл. та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі №494 за умовами якого відповідач отримав у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 46,9643 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5922086000:02:002:0172, що розташована на території Михайло-Ганнівської сільської ради Конотопського р-ну Сумської обл., терміном на сім років. Пунктом 9 Договору оренди передбачено, що плата за перший рік користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах, у розмірі річної орендної плати 360123,41 грн. на рік підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківських днів з часу укладення договору оренди на рахунок Михайло-Ганнівської сільської ради. Орендна плата за наступні роки сплачується Орендарем на той же рахунок у розмірі 111,637279% від визначеної нормативно грошової оцінки земельної ділянкиз урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації відповідно до вимог ст.288 ПК України. За положеннями п.11 цього Договору орендна плата вноситься щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця у розмірі 1/12 частини річної орендної плати. Згідно розрахунку, станом на 01.01.2020 року, заборгованість по орендній платі за 2018-2019 роки становить 495286,23 грн. (а.с.17-32).

За положеннями ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За приписами ч. 1 ст. 32 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті «д» ч.1 ст. 141 ЗК України закріплено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі ст.ст. 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Аналіз наведених норм надає підстави для висновку, що систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, то при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч.2 ст. 651 ЦК України за якими договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Відповідно до положень ст.526 ЦК, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п.6 ч.1 ст.3 ЦК належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 р. у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, систематична несплата, або не в повному обсязі, щомісячної орендної плати є безумновною підставою для розірвання спірного договору оренди землі №494 від 15.08.2017 року, відтак підлягають задоволенню і похідні вимоги щодо зобов`язання повернути орендовану земельну ділянку та стягнення на користь орендодавця заборгованості з орендної плати (Правова позиція ВС викладена у Постанові №709/1089/17 від 09.12.2019 р.).

На підставі ст. 141 ЦПК України також за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню сплачений прокуратурою Сумської області судовий збір в розмірі 14370,04 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 207, 319, 324 386, 526, 530, 626, 628, 792 ЦК України, ст. ст. 15-1, 93, 122, 152 ЗК України, ст.ст. 1, 3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 263-265, 273 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги керівника Конотопської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі позивача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області задовольнити.

Розірвати договір оренди землі №494 від 15.08.2017 року укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 46,9643 га з кадастровим номером 5922086000:02:002:0172, що розташована на території Михайло-Ганнівської сільської ради Конотопського району Сумської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Михайло-Ганнівської сільської ради Конотопського району Сумської області заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 495286 грн. 20 коп. на р/р33219815018159, код одержувача 37784555, МФО 899998, Конотопське управління ДКС України в Сумській області, код платежу 18010900.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Сумської області судові витрати в розмірі 14370 грн. 00 коп. перерахувавши на р/р №UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891 судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 09.02.2021 року.

Учасники справи:

- Конотопська місцева прокуратура, юридична адреса м. Конотоп вул. Успенсько-Троїцька, 136.

- Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, юридична адреса м. Суми вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885.

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 .

- Михайло-Ганнівська сільська рада, юридична адреса с. Михайло-Ганнівка, вул. Центральна, 1, Конотопського району, ЄДРПОУ 23055601.

Суддя Кравченко В. О.