Справа № 201/4534/20

Провадження № 2др/201/47/2020

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 лютого 2021 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Мілової Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі питання про розподіл судових витрат за заявою представника позивача у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Дніпропетровської обласної прокуратури про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.2020р. частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Дніпропетровської обласної прокуратури про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури.

Стягнуто із Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 283 709,67 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Судові витрати компенсовано за рахунок держави.

14.12.2020р. представник ОСОБА_1 – адвокат Ходюш А.М. (діє на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 108/ЦК від 28.04.2020р.) звернувся до суду з заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Держави України в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування правової (правничої) допомоги у сумі 28 000,00 грн. з урахуванням будь-яких податків, що можуть нараховуватись на суму відшкодування.

В обґрунтування заявленого, посилається на те, що під час ухвалення судового рішення суд не вирішив питання про судові витрати, які ОСОБА_1 поніс при розгляді справи і які складаються із сплачених позивачем сум витрат на професійну правничу допомогу.

На час винесення рішення Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська від 09.12.2020р. вартість професійної правової допомоги склала 28 000,00 грн. (відповідно до Акту № 1 виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правничої допомоги № 180/ЦК від 28.04.2020р.).

Представник позивача – адвокат Ходюш А.М. надав до суду заяву, в якій просив розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування правничої допомоги без участі позивача та представника позивача. Вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Інші учасники судового процесу (їх представники) в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Згідно з ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

14.12.2020р. представником ОСОБА_1 - адвокатом Ходюшем А.М. разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, на підтвердження понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги №108/ЦК від 28.04.2020р., укладеного між ОСОБА_1 і адвокатом Ходюшем А.М., Акт № 1 виконаних робіт (надання послуг) до договору про надання правничої допомоги № 108/ЦК від 28.04.2020р., що є розрахунком часу та вартості наданої правової допомоги (гонорару) і згідно з яким розмір винагороди адвоката за надання правової допомоги становить 28 000,00 грн., а також квитанцію № СВ020068 від 11.12.2020р. на суму 28 000,00 грн.

У пунктах 5, 6 Акта № 1 виконаних робіт (надання послуг) до договору про надання правничої допомоги № 108/ЦК від 28.04.2020р., зазначена послуга – підготовка апеляційної скарги на ухвалу суду першої інтсанції від 02.072020р. - за 1 годину у розмірі 2 000,00 грн.; представлення інтересів клієнта у судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду 11.08.2020р. у справі № 201/4534/20 – за 1 годину у розмірі 2 000,00 грн.

Як видно з матеріалів справи, ухвалою суду від 02.07.2020р. провадження по справі закрито, а постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.08.2020р. ухвала суду першої інстанції від 02.07.2020р. про закриття провадження скасована, справа направлена для продовження розгляду.

Як висловився ВССУ у своїй постанові від 17.10.2014р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК (діючого на той час), або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК (діючого на той час), з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК (діючого на той час) (п. 37).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частина 3 ст. 137 ЦПК передбачає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. В такому описі слід зазначати перелік конкретних послуг та вартість кожної послуги, або, в разі погодинної тарифікації послуг адвоката – кількість годин, витрачених на надання кожної послуги.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 141 ЦПК).

Більш широкого переліку документів, що підтверджують розмір витрат кодекс не містить, однак з даного приводу є чимало правових висновків Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20.09.2018р. суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №823/2638/18 від 16.05.2019р. містить висновки про те, що надані позивачем договір, рахунок (з описом наданих послуг та вартості кожної з них окремо, а також кількість годин, витрачену на кожну з цих послуг) та квитанція про оплату цих послуг є належними і достатніми доказами для стягнення понесених витрат, а складення акту виконаних робіт не передбачено умовами договору, тому сам факт виставлення рахунку клієнту та його оплата свідчать про прийняття цих послуг. Таким чином, необґрунтованою є вимога щодо прайс-листа та акту виконаних робіт (послуг) за умови, що надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №826/856/18 від 22.12.2018р. зазначається, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №922/1163/18 від 06.03.2019р. містить висновок, що відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, в договорі про надання правничої допомоги необхідно вказувати хоча б мінімальні ціни конкретних послуг адвоката, а в рахунку та акті виконаних робіт (якщо його підписання передбачено договором) потрібно вказувати детальний опис наданих послуг. Ну і, звичайно ж, не слід забувати долучати до матеріалів судової справи копії свідоцтв всіх адвокатів, які надавали правову допомогу, навіть якщо ця допомога не була пов`язана з безпосередньою участю в судових засіданнях.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК).

Витрати на професійну правничу допомогу покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК). При цьому суд зобов`язаний врахувати: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК).

За змістом норм ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

При цьому згідно зі статтею 30 згаданого Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Сума заявлених позивачем до відшкодування відповідачем судових витрат на правничу допомогу адвоката співмірна із складністю справи, кваліфікацією і досвідом адвоката, узгоджується з умовами укладеного між адвокатом та клієнтом договором про надання правової допомоги 108/ЦК від 28.04.2020р.

Сам факт надання правової допомоги адвокатом та отримання її клієнтом підтверджується актом № 1 виконаних робіт до цього договору від 10.12.2020р., підписаний ОСОБА_1 та адвокатом Ходюшем А.М., а її фактична оплата – квитанцією від 11.12.2020р. на суму 28 000,00 грн.

Суд вважає, що позивач (в особі його представника) належними доказами довів понесені ним витрати на професійну правничу допомогу, тому вказана сума підлягає до стягнення з відповідача.

Позивачем у позові було заявлено до стягнення 5 000 000 грн. моральної шкоди, вартість оплачених послуг на правову допомогу в сумі 208 500 грн., а також 51 730,47 грн. матеріальної шкоди, а всього 5 260 230,47 грн.

Враховуючи те, що судом при винесенні рішення від 09.12.2020р. у даній справі питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу не вирішувалось, з урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову, а також враховуючи те, що позовні вимоги було задоволено частково, принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача - адвоката Ходюша А.М. та стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 510,17 грн. (283 709,67 х 100 / 5 260 230,47 = 5,39; 28 000 х 5,39 / 100 = 1 510,17).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

       ВИРІШИВ:

Стягнути з Державної казначейської служби України (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бастіонна, 6) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1  (РНОКПП:  НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 510,17 грн. (одна тисяча п`ятсот десять гривень 17 копійок).

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 08 лютого 2021 року.

Суддя                                 О.С. Наумова