ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 р. Справа № 2-а-3929/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олени Іванівни,
при секретарі судового засідання: Чорному В`ячеславу Валерійовичу
за участю:
прокурора: не з`явився
позивача : Олексюк В.І.
відповідача : не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: прокурора Тульчинського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення страхових внесків
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Тульчинського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення страхових внесків.
Позов мотивовано тим, що згідно постанови Тульчинського районного суду від 21.08.2009 року та довідки виданої Управлінням Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області несплачено страхових внесків до Пенсійного фонду України за найманих працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 1525,92 грн. У зв`язку з чим, відповідач не сплачував страхові внески до Фонду та у нього утворилась заборгованість на зазначену суму, яку прокурор просить стягнути.
Прокурор у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся 09.12.2010 року, що підтверджується розпискою.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 2037940.
Судом вжито всіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, в зв`язку з цим суд дійшов до висновку про розгляд справу без участі відповідача або його повноважного представника відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з огляду на слідуюче.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 5 Закону, визначено принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків, їх права та обов`язки порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 15 вищевказаного Закону передбачено, що платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 Тульчинською районною державною адміністрацією Вінницької області зареєстрований як фізична особа- підприємець від 17.05.2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом серія НОМЕР_2 (а.с. 6).
Згідно постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 21.08.2009 року, встановлено, що ОСОБА_1 являючись суб`єктом підприємницької діяльності, діючи всупереч вимогам ст. 24 КЗпП України, якою передбачено, що трудовий договір укладається у письмовій формі, додержання якої є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою, ст. 24-1 КЗпП України, та всупереч ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оплату праці", від 24.10.2004 року, не виконавши даних умов, без укладення трудового договору прийняв на роботу, як найманих працівників(реалізаторів) двох чоловік. Яким, без будь-якої порвинної облікової документації щодо нарахування та виплати заробітної плати, виплачувалась заробітна плата "у конвертах" по 650 грн. на місяць кожному. При цьому відповідач не уклавши трудових договорів, грубо порушив конституційне право працівників на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, безробіття, а також у старості чи інших подібних випадках, що передбачено та гарантовано ст. 46 Конституції України.
Відповідною постановою ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 172 КК України, згідно ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду, що згідно ст. 72 КАС України не потребує доказуванню.
Сума належних до сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при умові офіційного укладення трудових стосунків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з найманими працівниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становить 1525, 92 грн., що підтверджується розрахунком від 15.07.2010 року № 643/06-23/03.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон), яким запроваджено обов`язок сплати відповідачем страхових внесків, що відповідно до ст.19 Закону нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року №64/8663 (далі - Інструкція) передбачено, що страхувальники зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до ст.20 Закону та п.5 Інструкції відповідач зобов`язаний до 20 числа наступного за звітним щомісяця сплачувати страхові внески.
Однак, в порушення визначених норм Закону, відповідач допустив заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 1525,92 гривень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 106 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем,
Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку позов задовольнити повністю.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов прокурора Тульчинського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення страхових внесків задовольнити повністю.
Стягнути на користь Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області 1525,92 (тисяча п`ятсот двадцять п`ять гривень дев`яносто дві копійки) грн. страхових внесків з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 22.12.10
Суддя Іващук Олена Іванівна