Справа № 2-403/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 травня 2010 року                                                            м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого: судді Библів С.В. при секретарі Герасименко Н.Ф., розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 7 Харківської філії ВАТ «Укртелеком» про визнання договору на користування місцевим телефонним зв’язком та проводним мовленням дійсним та повернення телефонного номеру, а також стягнення моральної шкоди, зустрічним позовом ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 7 Харківської філії ВАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги електрозв’язку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Первомайське комунальне підприємство «Тепломережі» -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 7 Харківської філії ВАТ «Укртелеком» про визнання договору на користування місцевим телефонним зв’язком та проводним мовленням дійсним та повернення телефонного номеру, посилаючись на те, що 26.06.2007 року вона по приватних справах виїхала до м. Севастополя та повернулась 15.10.2007 року додому, дізналась, що вона відключена від місцевої телефонної мережі, а номер телефону 32309, яким вона користувалася 10 років переданий у користування іншим особам. При зверненні до відповідача їй повідомили, що 21.09.2007 року договір розірвано через несплату за послуги електрозв’язку. Позивачка не погоджується з її відключенням, так, дійсно, з відповідачем 04.04.1996 року укладено вказаний договір, а в п.3.5. вказано, що оплата за послуги електрозв’язку здійснюється до 20 числа поточного місяця. На звернення до представників відповідача їй повідомили, що станом на 01.07.2009 року за її номером утворилася заборгованість у сумі 47,93 грн., що, на думку позивачки, не відповідає дійсності, бо всі проплати нею здійсненні вчасно. В п.4.2.1. Договору зазначено, що у разі затримки оплати понад один місяць Підприємство зв’язку має право через місяць після отримання Споживачем письмового попередження, відмовити йому в подальшому наданні послуг. Через місяць, якщо питання не вирішено, підприємство зв’язку має право розірвати договір, а письмового попередження позивачці не надсилалося, а про наявний борг повідомлено лише при розірванні договору. Вважає, що своїми неправомірними діями відповідач завдав їй моральної шкоди, оскільки вже більше двох років не має телефонного зв’язку, не може викликати швидку допомогу, адже вона пенсіонерка, ветеран праці та постійно потребує медичного догляду, а також має постійно телефонувати дочці до Криму та рідним за кордон. Таким чином, відповідач порушив нормальний ритм її життя, що призвело до погіршення самопочуття. Моральну шкоду оцінила у 20000 грн.  

У судовому засіданні .представник ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 7 Харківської філії ВАТ «Укртелеком» Слабунов В.М. позов ОСОБА_1 не визнав повністю та просив відмовити у його задоволенні, пославшись на те, що відповідно до п. 7.2. Договору у Підприємства є право розірвати договір при затримці сплати споживачем за отримані послуги, письмово попередивши його про це за один місяць. Станом на 01.07.2007 року сума боргу за спожиті телекомунікаційні послуги ОСОБА_1 складала 48,93 грн., про що їй було направлено повідомлення, яке було нею отримане та додане до матеріалів справи, але сума боргу сплачена не була. Також на адресу ОСОБА_1 було направлене попередження про те, що в разі непогашення суми заборгованості до 15.09.2007 року телефон буде знято, а дія договору припинена. Попередження було вручене 10.08.2007 року, що підтверджено корінцем та поштовим повідомленням. Тому, відключення телефону та розірвання договору відбулося в межах укладеного договору та на підставі чинних нормативно-правових актів і ОСОБА_1 не навела жодних доказів відсутності її в м. Первомайському на час відключення її від мережі.

Також ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 7 Харківської філії ВАТ «Укртелеком» пред’явило зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення з останньої боргу за надані послуги в розмірі 43 грн. 12 коп. з посиланням на те, що ОСОБА_1 за них не сплатила по сьогоднішній день.

ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю позов не визнала, вважає його безпідставним, оскільки заборгованості у неї перед ВАТ «Укртелеком» немає, і тарифи їй не зрозумілі. Так, послалася на те, що кілька років користується телефонним апаратом, який не має функції визначника номеру, тому за вказану послугу платити не збирається.

Суд, вивчивши позовні заяви, заслухавши сторони, показання свідків, дослідивши та проаналізувавши письмові матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини:

Між ОСОБА_1 та ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 7 Харківської філії ВАТ «Укртелеком» 04.04.1996 року було укладено договір № 482600197 на користування місцевим телефонним зв’язком та проводним мовленням (а.с.6) Відповідно до умов п. 2.2.3. Договору споживач зобов’язаний своєчасно здійснювати плату за надані послуги; п. 2.2.6. зобов’язує споживача в місячний строк повідомляти Підприємство зв’язку про виїзд з зазначеної адреси. В п.3 Договору зазначено умови та порядок оплати за користування телефонною мережею, зокрема, в п.3.1. оплата включає абонементну плату та плату за послуги, які визначені у додатку до Договору; п.3.2. плата за послуги встановлена на підставі діючих тарифів; п.3.5. вказує на те, що оплата за послуги електрозв’язку здійснюється в автоматизованих пунктах прийому «Харківтелекома» або у будь-якому відділенні зв’язку не пізніше 20 числа поточного місяця; п.3.6. - припинення надання послуг та розрив даного Договору не звільняє споживача від оплати заборгованості. Таким чином, як вбачається з наданої таблиці нарахувань та оплат за весь період заборгованості (а.с.18) та повідомлення (а.с.19), заборгованість по сплаті за послуги ОСОБА_1 перед  ВАТ «Укртелеком» станом на 01.07.2007 року складала 48 грн. 93 коп. Вказане повідомлення під особистий підпис одержала ОСОБА_1 10.08.2007 року. Борг же станом по сьогоднішній день всього складає 43 грн. 12 коп. у зв’язку із частковим її погашенням. Посилання ОСОБА_1 на незрозумілі тарифи, за якими їй нарахована заборгованість, суд не сприймає, оскільки вказані тарифи затверджені НКРС є обов’язковими для всіх абонентів і ніким не оспорені та не скасовані. Також суд не сприймає доводи ОСОБА_1 про те, що вона вже тривалий час, до відключення її від мережі, користувалася дисковим телефонним апаратом, який не має функції автоматичного визначника номеру і не має сплачувати за вказану послугу, оскільки ніякими доказами, окрім особистих пояснень ОСОБА_1, такий факт не доведено. Натомість, суд бере до уваги заяву ОСОБА_1 на підключення її до послуги автоматичного визначника номеру від 22.09.2003 року, за якою вона як абонент була підключена до вказаної послуги, а заява про припинення надання такої послуги ОСОБА_1 не писала і підстав для не нарахування чи відключення її від неї у ВАТ «Укртелеком» не було.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, суд вважає, що ВАТ «Укртелеком» повністю довів наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ним в розмірі 43 грн. 12 коп., а ОСОБА_1 не навела судові жодного переконливого доводу щодо відсутності у неї такої заборгованості, тому, суд вважає за необхідне зустрічний позов  ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 7 Харківської філії ВАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 задовольнити повністю і стягнути з останньої на користь першого вказану заборгованість, а відповідно до ст. 88 ЦПК України також стягнути судові витрати.

Що стосується первісного позову ОСОБА_1 до ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 7 Харківської філії ВАТ «Укртелеком» про визнання договору дійсним, повернення телефонного номеру та відшкодування моральної шкоди у 20000 грн., то суд має за необхідність зазначити таке: дійсно, відповідно до п. 4.2.1. у разі несвоєчасного здійснення оплати за надані послуги понад один місяць Підприємство зв’язку має право через місяць після отримання споживачем письмового попередження, відмовити йому у подальшому наданні послуг. Через місяць, якщо питання оплати не вирішено, Підприємство зв’язку  має право розірвати даний Договір. Так з пояснень ОСОБА_1, вона з 28.06.2007 року по 15.10.2007 року перебувала в м. Севастополі у гостях у дочки, де лікувала онука. На підтвердження чого надала судові проїзний документ, який підтверджує дату повернення з м. Севастополя, натомість документу на підтвердження виїзду з м. Первомайського не надала. Підприємство зв’язку напрявляло повідомлення про наявну заборгованість станом на 01.07.2007 року, оскільки протягом більше місяця ОСОБА_1 не сплачувала за отримані послуги і 10.08.2007 року одержано повідомлення про наявну заборгованість за підписом «ОСОБА_1». Потім вже 25.09.2007 року, оскільки борг накопичувався, а абонент його не погашав, Підприємство зв’язку направило ОСОБА_1 повідомлення про відключення від телекомунікації, яке також було одержано за підписом  «ОСОБА_1». ОСОБА_1 заперечує проти того, що це вона особисто розписалася в попередженні та повідомленні, на підтвердження чого дали свідчення свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є сусідкою та листоношею. Останні підтвердили, що листоноша при врученні як першого, так і другого повідомлення носила їх кілька разів за адресою ОСОБА_1, проте ніхто дверей не відчиняв. Тому, листоноша звернулася до сусідки позивачки, яка повідомила про відсутність ОСОБА_1 та її дочки за межами м. Первомайського і в присутності листоноші телефонувала по мобільному телефону дочці позивачки в м. Севастополь. В момент розмови сусідка повідомила про наявність повідомлень про заборгованість та про можливість відключення від телекомунікайної мережі, дочка ж позивачки дала згоду на одержання листів сусідкою. Таким чином, суд робить висновок, що хоча і не під особистий підпис ОСОБА_1 одержала повідомлення, проте вона знала про них і не зробила жодних дій щодо виправлення становища, хоча п.3.5. Договору дає можливість абонентові в будь-якому відділенні зв’язку зробити оплату рахунку. Також суд не може дійти висновку щодо неправомірності дій ВАТ «Укртелеком» щодо попередження ОСОБА_1 про наявну заборгованість та про можливість відключення від користування телефоном, оскільки в обидва рази листи поверталися з підписом «ОСОБА_1» і Підприємство зв’язку не могло ніяким чином знати про те, хто розписався в повідомленнях. Крім вказаного, суд зазначає, що відповідно до п. 4.2.3. Договору Підприємство має право розірвати Договір в разі, якщо абонент в місячний строк не повідомив про виїзд з зазначеної адреси та про призначення нової відповідальної особи, як то сусідка. Так, ОСОБА_1 повелася недобросовісно, не повідомивши Підприємство зв’язку про свій виїзд, поїхала в іншу місцевість на більш як на 3 місяці, залишивши квартиру порожньою та давши усні вказівки сусідці про одержання пошти на свою адресу, а борг тим часом збільшувався. Вказані дії ОСОБА_1 призвели до неможливості надавати послуги з боку ВАТ «Укртелеком»,  а також виконати обов’язки по Договору в частині погашення боргу самою ОСОБА_1 і підстав для не розірвання договору в односторонньому порядку у Підприємства зв’язку не було.

Крім того, на теперішній час телефонним номером 32309 користується Первомайське комунальне підприємство «Тепломережі», які на договірних засадах з ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 7 Харківської філії ВАТ «Укртелеком» володіють зазначеним номерним ресурсом добросовісно, тому підстав для повернення номеру у ОСОБА_1 вимагати немає. В свою чергу Підприємство зв’язку декілька разів пропонували ОСОБА_1 одержати новий номерний ресурс в рамках мирової угоди, а також на договірних засадах, оскільки в час, коли населення все більше користується мобільним зв’язком, абонентів у Підприємства не вистачає

У зв’язку із складністю справи виникла необхідність відкласти виготовлення повного тексту рішення на 5 днів, а у даному засіданні оголосити вступну та резолютивну його частини.

Керуючись ст.ст. 3,10, 11, 60, 84, 88, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 23, 901-907 ЦК України, Законом України «Про зв'язок», Законом України «Про телекомунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 09.08.2005 року № 720, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 7 Харківської філії ВАТ «Укртелеком» про визнання договору на користування місцевим телефонним зв’язком та проводним мовленням дійсним та повернення телефонного номеру, а також стягнення моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Первомайське комунальне підприємство «Тепломережі» залишити без задоволення.

Позовну заяву ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 7 Харківської філії ВАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги електрозв’язку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Первомайське комунальне підприємство «Тепломережі» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Красний Луч Луганської області та жительки АДРЕСА_1, на користь ВАТ «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 7 Харківської філії ВАТ «Укртелеком», п/р 2604565 ХОД ВАТ «РайффайзенбанкАваль» м. Харків, МФО 350589, код 25614660 борг за надані послуги електрозв’язку в сумі 43 грн. 12 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 51 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 214 грн. 12 коп.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                                        Суддя