Справа № Справа № 530/1612/20

Номер провадження 2/530/79/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2021 м. Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді - Ситник О.В. , при секретарі Стрілець Л.Г., розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження в місті Зіньків, Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину ;

ВСТАНОВИВ:

09.12.2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Зіньківського районного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину .

Позивачка зазначає, що перебуває у шлюбі з відповідачем з 31.08.1996 року , шлюб зареєстрований виконкомом Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області відповідний запис № 33. Від даного шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 який є вже повнолітнім та неповнолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відносини між сторонами останні роки погіршились , як подружжя не знаходять спільної мови , позивачка вказує що єдиним виходом є розлучення , вказує що спільно вже не проживають та не ведуть спільне господарство , неповнолітній син і зараз і після розлучення буде проживати з нею та просить стягти аліменти на утримання дитини в розмірі ј частини всіх його доходів.

Ухвалою суду від 04.01.2021 року відкрито загальне позовне провадження, підготовче судове засідання призначено на 18.01.2021 року, на цю дату відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи та підготовче засідання було відкладено на 08.02.2021 року.

В підготовче судове засіданні 08.02.2021 року позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, до суду надала заяву в якій позовні вимоги підтримала та просили розгляд справи провести у її відсутність. ( а.с. 19 )

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав через канцелярію суду 03.02.2021 року заяву з якої вбачається, що він визнає позовні вимоги та просить справу розглянути у його відсутність ( а.с. 24) .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні без фіксування судового процесу. Також відповідно до ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, вирішив за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.247 ЦПК України та вивчивши і проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину - підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Шлюб між сторонами зареєстрований 31.08.1996 року виконкомом Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області відповідний запис № 33.( а.с. 8,9) Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в свідоцтві про народження якого сторони записані батьками ( а.с. 10). Шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, причиною цьому послужили постійні непорозуміння, подружжя не знаходять спільної мовита проживають окремо і позивачка вказує що подальше спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги пояснення позивачки, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки відповідачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

При таких обставинах справи суд вважає, що сім`я сторін «розпалась» остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Судом також встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_4 , батьками якого є позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (а.с. 10), у позовній заяві вказала, що син проживає разом із нею , а відповідач позовні вимоги визнав та не заперечував проти цього факту. ( а.с. 24)

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №78-ХІІ, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. За правилами ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

ОСОБА_2 1973 року народження є чоловіком працездатного віку, не заперечує сплачувати аліменти ( а.с. 7, 24 )

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В той же час, ч. 1 ст. 192 СК України гарантує право звернутись до суду із позовом про зміну розміру аліментів у разі істотної зміни матеріального становища, яке унеможливлює виконання ним відповідного рішення про стягнення аліментів. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки позивачка згідно Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позовної вимоги про стягнення аліментів , то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 840 , 80 грн. , та судовий збір за подання вимоги про розірвання шлюбу на користь позивача ОСОБА_1 слідує стягти з відповідача ОСОБА_2 в розмірі 840 , 80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 105, 110, 111, 112, 114 СК України, ст. ст. 12, 81, 142, 268-270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину - задовольнити.

2.Шлюб між ОСОБА_1 (прізвище до шлюбу ОСОБА_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 31.08.1996 року виконкомом Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області актовий запис № 33 - р о з і р в а т и.

3.Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище - « ОСОБА_1 ».

4.Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер суду не відомий - аліменти на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно починаючи з дня подачі позовної заяви 09.12.2020 року і до його повноліття.

5.Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер суду не відомий - на користь держави судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок гривень ) 80 копійоквід сплати якого позивачка звільнена при подачі позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини .

6.Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер суду не відомий на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок гривень ) 80 копійоксплачений нею за подання позову про розірвання шлюбу

7.Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання .

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Зіньківський районний суд шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя О.В. Ситник