РІШЕННЯ

                                                          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ                             Справа  №  2-673/10

                11 травня 2010 року    Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:  

     головуючого – судді Куковенкова С.В.

       при секретарі – Борозній Л.М.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

                                                                ВСТАНОВИВ:

           Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Олександрії померла його дружина, ОСОБА_2,  після смерті якої він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом. До складу спадщини входить житловий будинок АДРЕСА_1.            

            Позивач зазначає, що на підставі протоколу загальних зборів № 5 від 28 серпня 1959 року колгоспу імені Леніна Войнівської сільської ради Олександрійського району та дозволу Олександрійського МБТІ від 20 жовтня 1954 року, їм з дружиною була виділена земельна ділянка під індивідуальну забудову житлового будинку площею 0,06 га. Земельна ділянка була оформлена на дружину, що підтверджується довідкою Олександрійського БТІ за № 218 від 26.11.09 року та технічним паспортом на будинок.

            На цій земельній ділянці вони спільно побудували житловий будинок та прибудови до нього.  

            Відповідно до ст. 1261 ЦК України, він у визначений в законі строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

            Нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що БТІ не надало йому документу, який посвідчує право власності померлої на будинок та довідку-характеристику.

            Позивач зазначає, що перша технічна інвентаризація будинку була проведена у 1972 році, але будинок не був зданий у експлуатацію.

    Просить суд визнати за ним, в порядку ст. 22 КпШС України, право власності на ? частину цього будинку, як спільного майна подружжя, та визнати за ним, в порядку спадкування за законом після смерті дружини, право власності на іншу ?  частину цього будинку.  

            В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.  

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

            Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

            В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Олександрії померла дружина позивача, ОСОБА_2,  після смерті якої позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, що підтверджується листом Першої Олександрійської державної нотаріальної контори.  До складу спадщини входить житловий будинок АДРЕСА_1.            

           Вказаний будинок було зведено на підставі протоколу загальних зборів № 5 від 28 серпня 1959 року колгоспу імені Леніна Войнівської сільської ради Олександрійського району та дозволу Олександрійського МБТІ від 20 жовтня 1954 року, згідно з яким ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка під індивідуальну забудову житлового будинку площею 0,06 га, що підтверджується довідкою Олександрійського БТІ за № 218 від 26.11.09 року та технічним паспортом на будинок.

            На цій земельній ділянці позивач спільно з дружиною побудували житловий будинок та прибудови до нього.  Перша технічна інвентаризація будинку була проведена у 1972 році, але будинок не був зданий у експлуатацію.

            Згідно з технічним паспортом на будинок, він зареєстрований в Олександрійському КМБТІ за ОСОБА_2.

            Згідно з ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

            Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

            Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

            Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

            Таким чином, наявність державної реєстрації будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 свідчить про те, що на момент своєї смерті вона вважалася власником цього будинку.  

            Згідно з Свідоцтвом про шлюб від 03.09.08 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали між собою шлюб 15 листопада 1958 року.

            Відповідно до ст. 22 КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

            Відповідно до ст. 1261 ЦК України, позивач у визначений в законі строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

            Нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що БТІ не надало йому документу, який посвідчує право власності померлої на будинок та довідку-характеристику.

            Згідно з ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

            Відповідно до ст. 22 КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

    Суд вважає за можливе визнати за позивачем, на підставі ст. 22 КпШС України, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1, як його частки у  спільному майні подружжя, оскільки встановлено, що вказаний будинок вони з померлою ОСОБА_2 побудували спільно, перебуваючи у шлюбі.

  Позовні вимоги щодо визнання за позивачем права власності на спадкове майно у виді ? частини цього будинку, яка належала померлій ОСОБА_2, суд також вважає такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивач вчинив всі передбачені законом дії для прийняття спадщини, а перешкодою для отримання ним свідоцтва про право на спадщину є обставини, які не залежать від його волі.

            На підставі викладеного, позов слід задовольнити у повному обсязі.

            Керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 321, 370, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.. 22 КпШС України,  ст. ст. 10, 60, 209, 212, 214-215, 218  ЦПК України,  суд –

                                                                        В И Р І Ш И В:

         Позов задовольнити.

         Визнати за ОСОБА_1, на підставі ст. 22 КпШС України, право власності на частку у спільному майні подружжя – ? частину житлового будинку АДРЕСА_1.

         Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом після смерті його дружини, ОСОБА_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно – ? частину житлового будинку АДРЕСА_1.

             Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження.

 Заява про апеляційне оскарження  рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, або в  порядку,  встановленому п. 4 ст. 295 ЦПК України.  

             Головуючий:                                                                                            Куковенков С.В.