Справа № 127/1415/20

Провадження № 2/127/199/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., секретаря Тронт М.О., за участі представника позивачів - адвоката Якименко-Шевчук Ю.О., представника відповідача - адвоката Новака Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої смертю особи,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої смертю особи, та відповідно до змінених позовних вимог просили стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 13 211,66 грн. майнової шкоди, 5795 грн. витрат на поховання ОСОБА_4 та 15 250 грн. витрат на надгробний пам`ятник; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 479 969 грн. моральної шкоди; стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20 030,40 грн. моральної шкоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що при дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 01.09.2019 року за участі джерела підвищеної небезпеки - автомобіля марки (моделі) «MERCEDES VITO», державний номерний знак НОМЕР_1 , якому належить та яким керував ОСОБА_3 , загинув їх син ОСОБА_4 , внаслідок чого позивачам завдано непоправної моральної шкоди, а також ними понесено значні матеріальні витрати на лікування, а у подальшому і на поховання сина. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 6 липня 2020 року залучено до участі у справі як співвідповідача Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 6 липня 2020 року витребувано від Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» належним чином засвідчені копії: Страхового полісу серії АМ № 6528906; документів страхової справи щодо страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 1 вересня 2019 року на автодорозі Вінниця-Турбів-Велика Михайлівка (Вінницька область) за участі ОСОБА_3 , який керував автомобілем марки (моделі) «MERCEDES-VITO», державний номерний знак НОМЕР_1 , у тому числі, документів внаслідок розгляду повідомлення ОСОБА_3 про дорожньо-транспортну пригоду від 02.09.2019 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 вересня 2020 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування шкоди, завданої смертю особи, залишено без розгляду.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 вересня 2020 року витребувано від КП «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради для огляду у судовому засіданні медичну карту стаціонарного хворого № 2521 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 вересня 2020 року у судове засідання викликано свідка ОСОБА_6 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування шкоди, завданої смертю особи, залишено без розгляду.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2020 року заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Новака Д.М. про відвід головуючого судді Дернової В.В. у цивільній справі № 127/1415/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої смертю особи, передано до канцелярії Вінницького міського суду Вінницької області для визначення іншого судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2020 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Новака Дениса Миколайовича про відвід судді Дернової В.В. у цивільній справі № 127/1415/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої смертю особи відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивачів - адвокат Якименко-Шевчук Ю.О. у судовому засіданні позовні вимоги (змінені, т. 1, а.с. 195-200) підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити.

Представник відповідача - ОСОБА_3 - адвокат Новак Д.М. у судовому засіданні позов визнав частково (у розмірі 10 000 грн. моральної шкоди сукупно на користь обох позивачів), у іншій частині позовних вимог просив відмовити з підстав, викладених у відзивах на первинні та змінені позовні вимоги (т. 1, а.с. 80-84, 230-233).

Свідок ОСОБА_6 (експерт) у судовому засіданні підтвердив обставини та висновки, викладені у Висновку експерта від 11.11.2019 року № 654.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідка ОСОБА_6 , оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом установлено такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 03.12.2019 року (ЄРДР № 12019020120000338 від 01.09.2019 року), 01.09.2019 року, близько 02.00 год. водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «MERCEDES VITO», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись зі швидкістю близько 80-90 км./год. автодорогою Вінниця - Турбів - Велика Михайлівка, у напрямку від м. Гайсин до м. Ладижин, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який у цей час раптово вибіг попереду автомобіля «MERCEDES VITO» з боку зустрічної смуги руху.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 10 вересня 2019 року (т. 1, а.с. 12).

Як вбачається з Висновку експерта від 02.10.2019 року № 94 (суд оцінює даний висновок експерта як письмовий доказ), травми такого характеру, які виявлено при судово-медичній експертизі трупа громадянина ОСОБА_4 утворились від контактів з твердими тупими предметами, можливо 01.09.2019 року під час дорожньо-транспортної пригоди, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя під час скоєння, знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку з настанням смерті; смерть громадянина ОСОБА_4 наступила від комбінованого травматичного шоку, порушення функцій життєво-важливих органів внаслідок важкої комбінованої політравми; при судово-медичній експертизі трупа громадянина ОСОБА_4 не виявлено патологічних змін в тканинах і органах, вад розвитку, які свідчили б про хвороби, які могли впливати на настання смерті (т. 1, а.с. 14-17).

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 09.10.1990 року (т. 1, а.с. 12).

Відповідач ОСОБА_3 є власником джерела підвищеної небезпеки - автомобіля марки (моделі) «MERCEDES VITO», ДНЗ НОМЕР_1 , щодо якого 29.10.2018 року між ним та Акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» було укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6528906 (т. 1, а.с. 132).

Постановою слідчого СВ Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області ст. лейтенанта поліції Ковалевської О.І. про закриття кримінального провадження від 03.12.2019 року кримінальне провадження № 12019020120000338 було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України (т. 1, а.с. 21-24).

Так, як вбачається з Висновку експерта від 11.11.2019 року № 654 (суд оцінює даний висновок експерта як письмовий доказ), в ситуації, яка склалася, при технічних параметрах, вказаних в постанові про призначення експертизи, водій автомобіля «MERCEDES VITO» ОСОБА_3 не мав технічної можливості попередити наїзд на пішохода шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля «MERCEDES VITO» до смуги руху пішохода, тобто шляхом виконання вимог ПДР України; в ситуації, яка склалася, при технічних параметрах, вказаних в постанові про призначення експертизи, з технічної точки зору причиною виникнення даної пригоди стало виникнення небезпеки для руху (поява рухомого об`єкту, що наближається до смуги руху автомобіля) на відстані меншій, ніж необхідній для зупинки автомобіля «MERCEDES VITO» (т. 1, а.с. 234-237).

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика; в останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Дійсно, 29.10.2018 року між відповідачем ОСОБА_3 та Акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» було укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6528906, згідно якого Страховик зобов`язався у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування; об`єктом страхування є транспортний засіб марки (моделі) MERCEDES-BENZ VITO, ДНЗ НОМЕР_1 ; страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн.; страхова шкода за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю - 200 000 грн., розмір франшизи - 1000 грн. (т. 1, а.с. 132).

Страховиком АТ «СК «Країна» було виплачено позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральну школу у заявленому розмірі 20 030,40 грн. (відповідно до п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим); загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами) (т. 1, а.с. 168).

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 є особою, яка відповідає за шкоду, завдану внаслідок спірної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки страховиком (АТ «СК «Країна») шляхом виплати страхового відшкодування було лише частково відшкодовано заподіяну шкоду (моральну шкоду у розмірі 20 030,40 грн.).

Щодо майнової шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

На переконання суду, у спірних правовідносинах підлягають застосуванню у сукупності ст. 1166 та ст. 1195 ЦК України, оскільки майнова шкода, завдана позивачеві ОСОБА_1 , була обумовлена ушкодженням здоров`я потерпілого ОСОБА_4 та необхідністю придбання ліків.

Як вбачається з Висновку експерта від 02.10.2019 року № 94 (суд оцінює даний висновок експерта як письмовий доказ), травми такого характеру, які виявлено при судово-медичній експертизі трупа громадянина ОСОБА_4 утворились від контактів з твердими тупими предметами, можливо 01.09.2019 року під час дорожньо-транспортної пригоди, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя під час скоєння, знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку з настанням смерті; смерть громадянина ОСОБА_4 наступила від комбінованого травматичного шоку, порушення функцій життєво-важливих органів внаслідок важкої комбінованої політравми; при судово-медичній експертизі трупа громадянина ОСОБА_4 не виявлено патологічних змін в тканинах і органах, вад розвитку, які свідчили б про хвороби, які могли впливати на настання смерті (т. 1, а.с. 14-17).

ОСОБА_4 у період з 01 вересня 2019 року до 06 вересня 2019 року (дня смерті) перебував на лікуванні у Комунальному підприємстві «Ладижинська міська лікарня Ладижинської міської ради», що підтверджується витребуваною судом за клопотанням сторони відповідача Медичною картою стаціонарного хворого № 2521, з остаточним діагнозом: Політравма. Важка ЗЧМТ. Забій головного мозку важкого ступеню. Дифузне аксональне пошкодження. Закрита травма грудної клітки. Забій легень. Респіраторний дистрес синдром. Закрита травма живота. Стан після спленектомії, розриву капсули печінки. Забій нирок, зачеревинна гематома? Краш синдром. Гостра ниркова недостатність в ст. анурії. Постгеморагічна анемія важкого ступеню. Перелом лівої клубової кістки. Закритий перелом правого стегна. Відкритий перелом 4,5 пальців лівої кисті зі зміщенням уламків. Перелом нижньої щелепи. Закритий перелом лонної та сідничної кісток праворуч без зміщення, що також підтверджується повідомленням Комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня Ладижинської міської ради» від 24.04.2020 року № 476 (т. 1, а.с.229).

Розмір майнової шкоди (витрат на придбання ліків) підтверджується листком призначень ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 183-188), квитанціями та чеками на придбання ліків (т. 1, а.с. 35-39) та витребуваною судом за клопотанням сторони відповідача Медичною картою стаціонарного хворого № 2521.

При цьому, суд критично оцінює повідомлення Комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня Ладижинської міської ради» від 24.04.2020 року № 476, згідно з п. 3 якого «лікування в КП «Ладижинська міська лікарня» є безоплатним, тому вимоги про оплату лікування ОСОБА_4 або «третій особі» (родичі, друзі, знайомі тощо) не висувались» (т. 1, а.с.229), оскільки, на переконання суду, терміни «лікування» та «придбання ліків» не є тотожними.

Таким чином, стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають 13 211,66 грн. майнової шкоди (витрат на придбання ліків).

Щодо витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1201 ЦПК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Як вбачається з видаткової накладної від 07.09.2020 року, позивачем ОСОБА_1 було витрачено на придбання надгробного пам`ятника 15 250 грн. (т. 1, а.с. 201).

При цьому, на переконання суду, постанова Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про витрати на поховання та пов`язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» від 03.10.2008 року № 45, на яку посилається сторона відповідача щодо граничної вартості надгробного пам`ятника, у спірних правовідносинах застосуванню не підлягає, а інших доказів щодо граничної вартості надгробного пам`ятника стороною відповідача до суду не було надано.

До витрат на поховання стороною позивача віднесено 4500 грн. на організацію поминального обіду та 1295 грн. на придбання туфель, у яких був похований ОСОБА_4 , а всього - 5795 грн.

Однак, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19 березня 2018 року, у справі № 554/1793/15-ц, у відповідності до статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року під похованням померлого слід розуміти комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству; аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що апеляційний суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову в частині стягнення витрат на проведення поминальних обідів, які проводяться після поховання, оскільки зазначені витрати не підлягають відшкодуванню згідно з вимогами закону.

Крім того, відповідачем ОСОБА_3 на поховання ОСОБА_4 було передано ОСОБА_5 , з якою ОСОБА_4 перебував у фактичних шлюбних відносинах, кошти в сумі 15 825 грн. на поховання ОСОБА_4 та 6000 грн. на проведення поминального обіду, що підтверджується розпискою від 30.09.2019 року (т. 1, а.с. 86).

Таким чином, стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають лише 15 250 грн. витрат на спорудження надгробного пам`ятника.

Щодо моральної шкоди.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування; моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Разом з тим, згідно зі ст. 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом; вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання; суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Дійсно, як вбачається з Висновку експерта від 02.10.2019 року № 94 (суд оцінює даний висновок експерта як письмовий доказ), при судово-токсикологічній експертизі крові від трупа громадянина ОСОБА_4 , 1990 року народження (№ 2626 від 30.09.2019 року) етилового спирту, інших спиртів та їх ізомерів не виявлено, що може свідчити про тверезий стан під час настання смерті.

Однак, зазначене не свідчить про тверезий стан громадянина ОСОБА_4 (потерпілого) на момент дорожньо-транспортної пригоди з огляду на таке.

По-перше, з Висновку експерта від 02.10.2019 року № 94 вбачається, що при судово-токсикологічній експертизі крові від трупа громадянина ОСОБА_4 , 1990 року народження (№ 2626 від 30.09.2019 року) етилового спирту, інших спиртів та їх ізомерів не виявлено, що може свідчити про тверезий стан під час настання смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а не на момент дорожньо-транспортної пригоди (06.09.2019 року) (т. 1, а.с. 14-17).

По-друге, з повідомлення Комунального підприємства «Ладижинська міська лікарня Ладижинської міської ради» від 24.04.2020 року № 476 вбачається, що у зв`язку з важким станом пацієнта, освідування на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння не проводилось; лабораторія КП «ЛМЛ» не має технічної можливості проводити дослідження крові для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння (т. 1, а.с.229).

По-третє, як вбачається з Карти виїзду бригади екстреної медичної допомоги № 155953 від 01.09.2019 року, у розділі «попередній діагноз» зазначено - «підозра на алкогольне сп`яніння», а у розділі «місцева симптоматика та спеціальні обстеження» - «із ротової порожнини присутній запах алкоголю» (т. 1, а.с.88).

По-четверте, як вбачається з витребуваної судом за клопотанням сторони відповідача Медичної карти стаціонарного хворого № 2521, у бланку «Первинний огляд хворого при поступленні черговим лікарем» зазначено, що «відчувається виражений запах алкоголю з ротової порожнини».

По-п`яте, як вбачається з Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3019250344825653, у розділі «Пішоходи» зазначено, що пішохід ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп`яніння (1,5 до 2,5 проміле) (т. 1, а.с.153-154).

Отже, враховуючи вищевказану віктимну поведінку потерпілого ОСОБА_4 , його грубу необережність як пішохода у темну пору доби, матеріальне становище відповідача ОСОБА_3 (підтверджується довідкою від 19.05.2020 року, згідно якої ОСОБА_3 отримує пенсію за віком, т. 1, а.с. 93), а також часткове відшкодування позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної шкоди у виді страхового відшкодування, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне та можливе стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 50 000 грн. моральної шкоди та на користь ОСОБА_2 50 000 грн. моральної шкоди, що є обґрунтованою компенсацією (справедливою сатисфакцією) за душевні страждання, яких вони зазнали у зв`язку зі спірною психотравмуючою ситуацією.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1284,67 грн. судового збору, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 25%).

Також суд роз`яснює сторонам, що докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву; у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, на підставі ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1187, 1193, 1195, 1201 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 15 250 грн. витрат на спорудження надгробного пам`ятника та 13 211,66 грн. майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 50 000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 50 000 грн. моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1284,67 грн. судового збору.

Роз`яснити сторонам, що докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву; у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 )

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 )

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_7

Повне рішення суду складено 08.02.2021 року.

Суддя