ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

08 лютого 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 741/1513/18

Головуючий у першій інстанції – Киреєв О. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/99/21

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової плати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді БечкаЄ.М.,

суддів – Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

дата та місце складання повного тексту рішення – 08 вересня 2020 року м.Носівка,

                                   В С Т А Н О В И В :

В березні 2020 року АТ «Альфа-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 64362 грн 56 коп. заборгованості з яких: тіло кредиту – 40598 грн 65 коп., відсотки за користування кредитом – 771 грн 60 коп., прострочене тіло кредиту – 20068 грн 87 коп., штраф – 2923 грн 44 коп. та стягнення судового збору в сумі 1762 грн.

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2020 року позов АТ «Альфа-Банк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 27 лютого 2018 року, станом на 03 жовтня 2019 року в сумі 14570 грн 29 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2319 грн 92 коп.

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання за кредитним договором в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 03 жовтня 2019 року становить 14570 грн 29 коп.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначив, що позивачем при поданні позовної заяви було сплачено 1762 грн та за подання апеляційної скарги на ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2019 року про закриття провадження у справі у розмірі 1921 грн

Не погоджуючись з вказаним рішення ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з неї судового збору на суму 2319 грн 92 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з неї судового збору в сумі 420 грн 40 коп.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду не відповідає ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України.

Особа, яка подає апеляційну скаргу зазначає, що на даний час в країні запроваджено карантин, тому вона вимушена просити суд звільнити її від сплати судового збору для того, щоб не залишитись без засобів для існування. Посилається на ч.ч.1, 2 ст.136 ЦПК України, згідно якої суд може звільнити від сплати судового збору, на ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, апеляційний суд приходить до наступного висновку

Враховуючи, що ОСОБА_1 оскаржує зазначене судове рішення лише в частині розподілу судових витрат та з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №186/1743/15-ц, де визначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується, тому колегія суддів не переглядає судове рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає.

Щодо стягнення судових витрат апеляційним судом встановлено, що позов подано 12 жовтня 2018 року, провадження у справі відкрито 31 жовтня 2018 року та заборгованість за кредитним договором становила 64362 грн 56 коп. Судовий збір позивачем сплачено в сумі 1762 грн (а.с.4).

22 січня 2019 року ОСОБА_1 сплатила частину боргу по кредитному договору в сумі 50000 грн (а.с.50).

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2019 року за клопотанням ОСОБА_1 було закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

АТ «Альфа-Банк» було подано апеляційну скаргу. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року задоволено апеляційну скаргу, скасовано ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2019 року і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.94-95).

При поданні апеляційної скарги АТ «Альфа-Банк» було сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що відповідачка визнала позов після початку розгляду справи по суті та загалом після скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю боргу, тому застосування ч.1 ст.142 ЦПК України в даному випадку неможливе, доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.

Також апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що суд може звільнити її від сплати судового збору на підставі ч.ч.1, 2 ст.136 ЦПК України та ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір». Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 має скрутне матеріальне становище.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до вимог частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог АТ «Альфа-Банк», районним судом проведено розподіл судових витрат відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують в оскаржуваній частині, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2020 року – без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

                                      П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2020 року – без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий:                                 Судді: