АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1724/10 р. Головуючий у 1-й інстанції: Булашев Р.Л.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.
Краснокутської О.М.
При секретарі: Мосіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договорами позики, -
ВСТАНОВИЛА :
23 квітня 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Зазначав, що 05 липня 2007 року відповідач взяв у нього в борг за договором позики 4 600 грн., які зобов’язувався повернути до 01 жовтня 2007 року. Оскільки ОСОБА_3 борг у передбачений у договорі строк не повернув, просив позов задовольнити, стягнути з відповідача 4 600 грн. і судові витрати.
13 жовтня 2009 року ОСОБА_4 подав до суду позовну заяву про стягнення з ОСОБА_3 на його користь 39 961 грн. 89 коп. Посилався на те, що відповідач 05 березня 2008 року на підставі письмової розписки взяв у нього в борг 4 989 доларів США на строк до 01 листопада 2009 року, проте гроші не повернув. Оскільки в добровільному повернути борг відповідач не бажає, просив позов задовольнити і стягнути з ОСОБА_3 на його користь 45 323 грн. 78 коп. ( з урахуванням індексу інфляції ), три відсотка річних у сумі 1 236 грн. 51 коп. і судові витрати.
Ухвалою Приморського районного суду Запорізької області від 02 листопада 2009 року цивільні справи за позовом ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_3 боргу за договорами позики від 05 липня 2007 року та від 05 березня 2008 року об’єднані в одне провадження ( а. с. 21, т. 1 ).
Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 борг за договором позиками від 05 липня 2007 року в сумі 4 600 грн.; за договором позики від 05 березня 2008 року в сумі 39 961 грн. 89 коп., проценти за кожен день прострочення в сумі 1198 грн. 86 коп., судовий збір 457 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 150 грн., витрат на правову допомогу 500 грн., всього в сумі 45 760 грн. 75 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду наданим доказам, вимогам закону, а також неповне з’ясування фактичних обставин справи, просить рішення Приморського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи представника апелянта, заперечення представника позивача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляджу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо його постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Судом з’ясовано, що ОСОБА_3 на підставі письмових договорів займу взяв в борг у ОСОБА_4 05 липня 2007 року 4 600 грн., які зобов’язувався повернути до 01 жовтня 2007 року, 05 березня 2008 року – 4 989 доларів США, які зобов’язувався повернути до 01 листопада 2008 року. Зазначені обставини підтверджуються оригіналами розписок від 05 липня 2007 року та від 05 березня 2008 року ( а. с.12,40, том 1 ).
Оскільки відповідач борг не повернув, суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі наданих доказів та положень статей 625,1046-1049 ЦК України, стягнув з ОСОБА_3 на користь позивача 4 600 грн. по договору від 05 липня 2007 року; 39 961 грн. 89 коп., що є еквівалентом 4 989 доларам США, та три відсотки річних з зазначеної суми у розмірі 1 198 грн. 86 коп. по договору від 05 березня 2008 року, а також судові витрати.
Рішення відповідає наданим доказам, вимогам закону, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Твердження відповідача про те, що він не брав в борг у ОСОБА_4 4 989 доларів США, спростовуються оригіналом розписки від 05 березня 2008 року, яка міститься в матеріалах справи на аркуші 40 у томі 1.
Відповідно до положень статті 60, частини 3 статті 27 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки
Стверджуючи, що не підписував розписки від 05 березня 2008 року, ОСОБА_3, в порушення положень статті 143 ЦПК України, не побажав заявляти клопотання про призначення почеркознавської експертизи, незважаючи на те, що таке право йому було роз’яснимо судом першої інстанції, не надав буд-яких допустимих доказів у підтвердження своїх заперечень.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :