РІШЕННЯ

ІМ`ЯМ УКРАЇНИ

Справа № 2-1602/2005

27 грудня 2005 року

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого Крапівіної О.П.,

при секретарі Голузей О.І.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Генічеську цивільну про визнання угоди недійсною - договору дарування житлового будинку по АДРЕСА_1 , визнання права власності на будинок, поновлення строку звернення до суду,

ВСТАНОВИВ:

       Позивач звернувся до суду із вимогою про визнання угоди недійсною - договору дарування житлового будинку по АДРЕСА_1 , визнання права власності на будинок, поновлення строку звернення до суду, пояснює свої вимоги тим, що в літку 2002 року він передав гроші в сумі 3000 доларів США власниці недобудованого будинку ОСОБА_5 , у зв`язку з поділом майна з колишньою дружиною не бажав оформляти будинок на себе, у зв`язку з чим просив свого знайомого ОСОБА_3 оформити цей будинок на себе, данний договір дарування від ОСОБА_5 ОСОБА_3 , є приховуванням істинного договору купівлі-продажу, на данний час він (позивач) проживає в цьому будинку, проводив ремонтні роботи та інше вцьому будинку. Після того як він звільнив дружину відповідача з роботи то в них склались неприязненні відносини. За таких умов просить визнати договір дарування від 11.07.2002 недобудованого житлового будинку по АДРЕСА_1 , визнати за ним право власності на таку будівлю. В суді позивач вимоги підтримав, та його представник наполягають на визнанні угоди недійсною. Відповідач ОСОБА_3 в суді позов не визнав та пояснив, що в 2002 році ОСОБА_5 подарувала йому недобудований будинок, з нею був в дружніх стосунках, допомогав їй, тому вона вирішила його віддячити, ніяких грошей ОСОБА_6 . За будинок не передавав, з ним ніяких домовленостей не було щодо оформлення будинку на ОСОБА_7 , з дружиною ОСОБА_6 . Розведений ще в 1993 році то ніякого розділу майна не могло бути, проживає ОСОБА_8 в будинку з літку 2005 року, точніше він (відповідач) дозволив йому тимчасово поставити речі, які ОСОБА_8 вивозив з квартири, яку продав. В суді встановлено, що угода договір дарування від 11.07.2002 недобудованого житлового будинку по АДРЕСА_1 укладена відповідно до вимог цивільного Кодексу - ст.. 44, 227 ЦК України (редакція кодексу, який був чинний на момент укладення угоди, правовідносини виникли на той час) - договір нотаріально посвідчений, хоч закон вимагає такої форми для житлових будинків, по матеріалам справи - спірний будинок є недобудованим, у разі бажання сторін угода може бути нотаріально посвідчена. Позивач заявив клопотання про допит ОСОБА_5 у якості свідка, яка отримувала гроші за будинок, таке клопотання було задоволено, тричи на виклик суду в судове засідання не з`явилась, відповідно до ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язанні надати всі докази по справі. ОСОБА_5 як свідок на стороні позивача не була допитана, тому неможливо встановити факт передачи грошей їй позивачем, як це стверджує він, тому такий факт є недоведений. Залучити у якості 2 відповідача ОСОБА_5 - як попередню власницю спірного будинку - позивач відмовився. Крім того судом відхилено клопотання представника позивача про залучення і дослідження в суді аудіо запису розмови ОСОБА_5 , в якому вона підтверджує факт отримання грошей від позивача. Такі докази залучаються та досліджуються тільки за згодою таких осіб- ст. 186 ЦПК України. Пояснення свідків, які підтвердили в суді проведення ремонтних робіт в спірному будинку позивачем не є належними доказами по суті позовних вимог, не підтверджують право позивача на будинок як набувача за договором купівлі продажу. Крім того строк за ЦК України (1963 року) позовна давність коли особа може звернутись за порушеним правом становить три роки, за новим Цивільним Кодексом - ст. 258 - строк звернення є один рік. Обидва такі строки порушені, позивач, як він сам пояснив, що просив оформити будинок на себе відповідача в літку 2002 року. Позивачами не доведений факт порушення його прав при укладенні оспорюваної угоди.

       Розглянувши матеріали справи, документи, заслухавши пояснення сторін суд вважає, що позов не підлягає задоволенню. Керуючись ст.15, 30, 213, 215, п.6 ст.154 ЦПК України,        

ВИРІ III ИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною - договору дарування житлового будинку по АДРЕСА_1 , визнання права власності на будинок, поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Скасувати ухвалу про забезпечення позову Генічеського райсуду від 12.10.05, в частині скасування ухвали рішення піддягає негайному виконанню. На рішення може бути подана апеляція протягом десяти днів після проголошення шляхом подачи заяви про апеляційне оскарження, апеліщійна скарга подається протягом двадцяти днів після заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Херсонської області.

Суддя Генічеського районного суду О.П. Крапівіна