Справа №718/2119/20

Провадження №2/718/614/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2021 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О., секретаря Савчук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіцмань в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної прокуратури в особі Кіцманської місцевої прокуратури, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури,-

за участю: представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Кіцманської місцевої прокуратури

Чернівецької області Федоряка М.В.

представника відповідача Державної казначейської служби

України, Головного управління Державної казначейської служби

України у Чернівецькій області Ткач Д.Б.

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецької обласної прокуратури в особі Кіцманської місцевої прокуратури, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури в розмірі 500000 гривень.

Вимоги заяви обгрунтовані тим, що 07.11.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено кримінальне провадження №12016260110000720 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.

Зазначає, що 10.01.2017 року слідчим СВ Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області майором поліції Марочко В.П. у вказаному кримінальному провадженні йому, ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у незаконному заволодінні транспортним засобом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.

11.01.2017 року прокурором Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області юристом 3 класу Сластенко Я.В. затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12016260110000720 від 07.11.2016 року, відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, де зазначено, що органом досудового розслідування встановлено, що 07.11.2016 року приблизно о 04:00 год. ОСОБА_1 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи по вул.Головній в с.Брусниця Кіцманського району Чернівецької області біля бару «Оскар», не знаючи про те, що автомобіль марки «Опель Вектра», німецької реєстрації, НОМЕР_1 , який на праві користування належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є незачиненим, підійшов до водійських дверей автомобіля, відчинив їх та сів до салону, де у замку запалювання побачив ключі і за допомогою яких привів у дію двигун автомобіля та без дозволу ОСОБА_4 почав рух у сторону с.Брусниця Кіцманського pайону Чернівецької області. Під час руху не впоравшись із керуванням допустив зіткнення з огорожею господарства, що знаходиться по АДРЕСА_1 , чим спричинив матеріальної шкоди ОСОБА_5 на суму 50251,07 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.289 КК України.

Посилається на те, що вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.05.2017 року його, ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, виправдано.

Також зазначає, що на зазначений вирок суду прокурором Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області Сластенко Я.В. та потерпілим ОСОБА_6 подано апеляційні скарги.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 05.07.2017 року вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.05.2017 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції представником потерпілого ОСОБА_3 , адвокатом Дронь О.І., подано касаційну скаргу за результатом розгляду якої постановою Верховного Суду від 12.06.2019 року вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.05.2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 05.07.2017 року відносно ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Також зазначає, що за під час нового розгляду справи в суді першої інстанції прокурором Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області Григорцовим О.С. 19 лютого 2020 року винесено постанову про відмову від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні №12016260110000720 від 07.11.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, проте потерпілий ОСОБА_7 та його представник, адвокат Дронь О.І., продовжили підтримувати обвинувачення та просили суд визнати його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.

Вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11.08.2020 року його, ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України - визнано невинуватим і по суду виправданим. Вирок набрав законної сили 11.09.2020 року.

Отже загальний строк проведення попереднього, досудового та судового слідства склав 3 роки 10 місяців та 4 дні або 46 місяців та 4 дні.

Вважає, що незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури йому завдано моральної шкоди, оскільки він 46 місяців та 4 дні перебував під слідством та судом; його неодноразово викликали для проведення процесуальних дій, що завдавало йому значних душевних страждань та фізичних зусиль; з ним проводили такі процесуальні дії як, відбирання відбитків пальців та відбирання зразків крові для проведення експертиз, що він розцінює як тортури над ним; незаконне обвинувачення у вчиненні злочину принизило його честь та гідність як особи і підірвало його репутацію в населеному пункті де він проживає, оскільки всі знайомі та жителі села обговорювали обставини справи, вважаючи його злочинцем; також інформація про даний злочин була розміщена в районній газеті; у нього погіршилися стосунки із знайомими, потерпілим та родичами; він десятки разів відвідував судові органи під час розгляду справи та кожен такий раз хвилювався і страждав, що негативно впливало на його фізичний та психо­емоційний стан; він не мав можливості вільно розпоряджатися своїм часом, оскільки постійно був прив`язаний до судового розгляду справи; не мав можливості виїхати за кордон, оскільки постійно очікував виклику до слідчого чи до суду, а тому розмір завданої йому моральної шкоди оцінює в сумі 500 000 гривень, яку просить стягнути Державного бюджету України на його користь.

Ухвалою Кіцманського районного суду від 16.10.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кіцманського районного суду від 03.11.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Гірчак Н.А., підтримала позовну заяву в повному обсязі, посилаючись а обставини викладені у позові, та просили її задовольнити.

Прокурор Кіцманської місцевої прокуратури Федоряк М.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на обставини викладені у поданому до суду відзиві на позовну заяву.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області Ткач Д.Б. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури, посилаючись на обставини викладені у поданому відзиві на позовну заяву.

Свідок ОСОБА_8 , яка є матірю ОСОБА_1 , суду пояснила, що для сина та всієї родини всі чотири роки (з моменту придявлення йому обвинувачення і до набрання вироком законної сили) були ходінням по муках - сильний стрес, емоційна напруга та переживання, відчуття стиду та приниження.

Вказала, що син ОСОБА_9 та вони з чоловіком і до сьогодні неможуть оговтатися. А враховуючи те, що син має легку розумову відсталість з дитинства, то він особливо болісно з подвійним психологічним сприйняттям стресу продовжує переживати минулі події.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Гірчак Н.А., представників відповідачів, свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 10.01.2017 року вбачається, що слідчим Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області майором поліції Марочко В.П. повідомлено ОСОБА_1 про підозру за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.289 КК України (а.с.10-13).

Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №12016260110000720 від 07.11.2016 року ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України (а.с.14-16).

Вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.05.2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 05.07.2017 року, ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, виправдано (а.с.17-25).

Постановою Верховного Суду від 12.06.2019 року вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.05.2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 05.07.2017 року відносно ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції (а.с.26-30).

Прокурором Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області Григорцовим О.С. 19 лютого 2020 року винесено постанову про відмову від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні №12016260110000720 від 07.11.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України (а.с.31-37).

Вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11.08.2020 року ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України - визнано невинуватим і по суду виправданим. Вирок набрав законної сили 11.09.2020 року (а.с.38-42).

Отже, враховуючи вище зазначене, під слідством та судом ОСОБА_1 перебував з 07.11.2016 року (внесення відомостей до ЄРДР) по 11.09.2020 року (набрання вироком законної сили), тобто 3 роки 10 місяців та 4 дні, або 46 місяців та 4 дні.

Конституція України, як основний закон, закріплює в Україні засади державної політики, спрямованої, насамперед, на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя.

Як принцип всієї практичної діяльності держави, всіх її органів та посадових осіб за статтею 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість функціонування держави, їх утвердження і забезпечення і є головним обов`язком держави.

На забезпечення ефективного захисту прав та свобод людини направлені норми Конституції України про розповсюдження юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, а також на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, як результат порушених прав фізичних та юридичних осіб.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 3 ст. 16 ЦК України).

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

На підставі статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди,завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодуванню громадянинові підлягає моральна шкода у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Статтями 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не містить вимог щодо процесуальної форми документа, з яким особа має звернутися до суду за захистом свого порушеного права, то таким способом захисту в силу положень статей 15, 16 ЦК України може бути, зокрема, звернення до суду з відповідною позовною заявою у визначеному процесуальним законом порядку.

За положеннями ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у приниженні честі та гідності фізичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.ч 1, 5, 6 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до частин другої, третьої статті 13 цього Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір моральної шкоди, визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.2001 року по справі № 1-36/2001 (справа про відшкодування шкоди державою) встановлено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу, а не на відповідні органи державної влади, тобто відшкодування шкоди в таких випадках здійснюється за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання державних органів.

Таким чином, відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється саме за рахунок держави.

Оскільки органи Державної казначейської служби України є єдиними розпорядниками коштів Державного та місцевих бюджетів, тому саме вони повинні відшкодовувати шкоду, завдану фізичній особі іншими органами державної влади в разі доведеності заподіяння такої шкоди.

Таким чином, враховуючи, що загальний строк проведення досудового та судового слідства відносно ОСОБА_1 , виправданого за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, склав 3 роки 10 місяців та 4 дні або 46 місяців та 4 дні, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для відшкодування заданої позивачу моральної шкоди.

Доводи представників відповідачів про відсутність будь-яких доказів спричинення позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди суд вважає безпідставними, оскільки повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, проведення в ході кримінального провадження ряду процесуальних слідчих дій, зокрема відбирання відбитків пальців та відбирання зразків крові, його неодноразові викликали для проведення процесуальних дій на досудовому слідстві та виклики до суду, відсутність можливості вільно пересуватися, а саме виїхати за кордон, що певний час обмежували права позивача та вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Проте враховуючи тривалість, глибину фізичних та душевних страждань, спричинених позивачу притягненням до кримінальної відповідальності, істотності зміни в житті позивача та можливості їх відновлення, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 500000 грн. є завищеними, а тому, керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, вважає за необхідним стягнути за рахунок державного бюджету на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду, виходячи з мінімального розміру заробітної плати, встановленої на час подання позову до суду, за кожен місяць перебування під слідством та судом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено з 01 вересня 2020 року мінімальну заробітну плату у розмірі 5000 грн. (позовна заява подана у жовтні 2020 року).

Отже розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 незаконними діями органів, що здійснюють оперативну-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури за період з 07.11.2016 року до 11.09.2020 року в даному випадку складає 230 000 гривень (46 місяців * 5000 грн.), що відповідає принципу розумності та справедливості, а також вимогам ч. 3 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 16, 23, 79-81, 258-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Чернівецької обласної прокуратури в особі Кіцманської місцевої прокуратури, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП: НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Кіцманським РВ УМВС України в Чернівецькій області 02.03.1999 року, жителя с.Брусниця Кіцманського району Чернівецької області 230000 (двісті тридцять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди заподіяної незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення чи дня складання повного судового рішення.

Суддя Кіцманського

районного суду: Масюк Л.О.