Справа № 569/16535/19

1-кс/569/828/21

УХВАЛА

22 січня 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі

слідчого судді                                     Даш`ян К.Е.

з участю секретаря                             Шкіндер І.М.

прокурора                                            Харечка О.

слідчого                                               Мазура Ю.В.,                         

підозрюваного                                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання прокурора у кримінальному провадженні Козинного Олександра Олександровича про продовження строку тримання під домашнім арештом відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, працюючого, одруженого, на утриманні має 2 неповнолітніх дітей, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127 КК України,                                                    

в с т а н о в и в:

До Рівненського міського суду звернувся із прокурор у кримінальному провадженні Козинний Олександр Олександрович про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні слідчого управлінням ГУ НП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження № 12019180000000052 від 07.03.2019 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з грудня 2016 року по 19 травня 2020 року, ОСОБА_2 , виконуючи роль організатора в організованій злочинній групі, маючи єдиний злочинний умисел на незаконне швидке збагачення за рахунок осіб з різного роду залежностями (алкогольною, наркотичною, ігровою тощо), спільно з особами, які були залучені в якості виконавців в організованій злочинній групі, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (всього 22 підозрюваних) та інших невстановлених досудовим слідством осіб, забезпечили діяльність громадської організації «Здорова Країна – Рівне», під приводом функціонування якої, за грошові кошти від родичів потерпілих осіб, за нібито проведення лікування від різного роду залежностей, хоча фактично такого лікування не проводилось, забезпечували діяльність так званих «Центрів реабілітації» (Далі – «Центрів»), не маючи жодних дозвільних документів на даний вид господарської діяльності.

Так, реалізуючи єдиний злочинний умисел на швидке збагачення за рахунок осіб з різного роду залежностями, забезпечували силовевикрадення потерпілих та в подальшому їх незаконно поміщали у спеціально пристосовані приміщення за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , м. Рівне, вул. Свєшнікова, 10, Рівненської області, АДРЕСА_7 , де утримували проти їх волі понад 21 особу, під виглядом надання платних медичних послуг з лікування від різного виду залежностей, хоча фактично такого лікування не проводилось, за що отримувати щомісячну плату у розмірі від 5 до 12 тисяч гривень з однієї особи. Усвідомлюючи, що розмір прибутку залежить від тривалості перебування, утримували потерпілих у центрах закритого типу протягом максимально тривалого часу.

ОСОБА_1 , згідно відведеної йому організатором ролі виконавця здійснював наступні функції:

виконуючи роль так званого консультанта та куратора «Центрів» особисто та під час спілкування з використанням мобільного зв`язку, забезпечував функціонування системи незаконного утримання людей,

організовував доставку потерпілих осіб до місця розташування так званих «Центрів», забезпечвував цілодобовий нагляд за поведінкою потерпілих та їх охорону та самостійно здійснював такий нагляд;

здійснював пошук осіб з залежностями, члени сімї чи близькі родичі яких мають змогу оплачувати їх утримання в «Центрах», повідомляв їм недостовірну інформацію щодо умов перебування, про що інформував організатора ОСОБА_2 ;

повідомляв членам сімї та близьким родичам потерпілих неправдиву інформацію щодо умов перебування останніх в «Центрах» та стан їх здоров`я, переконуючи їх у необхідності продовження перебування потерпілих в «Центрах»;

застосовував погрози та інше психологічне насильство до потерпілих;

організовував залучення потерпілих до примусової праці з прибирання, готування їжі та визначав конкретні види покарань та давав вказівки так званим консультантам та волонтерам щодо застосування до потерпілих покарань за відмову від праці;

виконував інші вказівки ОСОБА_2

19.05.2020, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127 КК України, як виконавця в складі організованої злочинної групи.

Підозра, яку повідомлено ОСОБА_1 обґрунтовується зібраними під час досудового слідства доказами,        іншими доказами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.

19.05.2020 о 19 год. 48 хв. ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127 КК України, на підставі статті 208 КПК України.

Ухвалою від 21.05.2020 слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області щодо підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строк дії якого неодноразово продовжувався до 09.09.2020, коли ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області змінений на цілодобовий домашній арешт.

В подальшому строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту ухвалами слідчих суддів Рівненського міського суду Рівненської області неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді - 16.12.2020 до 22.01.2021.

Метою продовження строку застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_1 у виді домашнього арешту є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки установлено, що ОСОБА_1 , ніде не працює, стримуючих соціальних чинників не має, тому є всі підстави вважати, що у разі припинення дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту він поїде на територію за місцем його фактичної реєстрації або в інше місце та не буде з`являтись на виклики слідчого та суду, тобто встановлена наявність ризику, зазначеного у п.4 ч.1 ст.177 КПК України.

незаконно впливати на потерпілих та свідків (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України). Встановлено, що ОСОБА_1 під час вчинення злочинів з метою особистого швидкого збагачення свідомо зневажав основоположні норми Конституції України, згідно яких кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню. Кожна людина має право на особисту недоторканість. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Окрім цього, свідомо ігнорував вимоги статті 16 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та зловживання ними», згідно яких , примусове лікування осіб, які визнані хворими на наркоманію, але ухиляються від добровільного лікування але продовжують після лікування вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і відносно якої у зв`язку з їх небезпечною поведінкою до органів Національної поліції або прокуратури звернулися близькі родичі чи інші особи здійснюється за рішенням суду у спеціалізованих лікувальних закладах охорони здоров`я за рішенням суду. Підготовка матеріалів для направлення хворих на наркоманію на примусове лікування та передача цих матеріалів до суду здійснюються органами Національної поліції у порядку, визначеному нормативним актом Міністерства внутрішніх справ України, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах охорони здоров`я, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, Генеральної прокуратури України.

Також ОСОБА_1 достеменно відомо, що чинним законодавством примусове лікування осіб, які страждають на алкогольну залежність або залежність від ігроманії не передбачено.

Дані факти свідчать про схильність до порушень основоположних прав людини і підвищену суспільну небезпечність. Той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 виконував дії по забезпеченню діяльності так званих центрів реабілітації, для чого подолав велику відстань та приїхав до м. Рівне, де орендувались приміщення будинків, які зокрема були облаштовані для незаконного утримання осіб проти їх волі протягом тривалого часу (зняті ручки на дверях та вікнах, забезпечено цілодобову охорону) з метою вчинення злочинів та «легкої» наживи,особисто забезпечував охорону реабілітантів під час незаконного позбавлення волі та утримання в так званому реабілітаційному центрі, проводив так званий особистий обшук реабілітантів та їх речей, дають підстави вважати, що ОСОБА_1 з метою уникнення покарання може здійснювати тиск на потерпілих та свідків.

вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик є реальним зважаючи на те, з якою впевненістю, активністю та непорушністю було вчинено злочини у яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 та як він ретельно виконував дії щодо вчинення злочину за попередньою змовою із іншими співвиконавцями злочину.

Тому утримати ОСОБА_1 від здійснення перешкод кримінальному провадженню, ухилення від виконання процесуальних рішень може лише запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

При вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, враховуються вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, у тому числі відсутність постійного місця роботи та майновий стан.

Кримінальні правопорушення у яких підозрюється ОСОБА_1 та які передбачені ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України, відносяться до тяжких злочинів.

13.11.2020 на виконання вимоги ст. 290 КПК України слідчий за дорученням прокурора повідомив підозрюваним, їх захисникам про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

19.11.2019 сторона захисту розпочала ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, в порядку передбаченого ст. 290 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження, в порядку передбаченого ст. 290 КПК, не включається у строки досудового розслідування.

Матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні складають 42 томи, у провадженні 22 підозрюваних та 21 потерпілий.

На даний час 20 підозрюваних завершили ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а 2-є ( ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які в листопаді-грудні перебували на лікуванні в медичних закладах) продовжують ознайомлення з матеріалами провадження, для завершення ознайомлення їм необхідно орієнтовано два тижні.

Водночас, після завершення ознайомлення, необхідний час для направлення стороною обвинувачення до суду обвинувального акту та призначення судом підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні на що необхідно не менше 7-10 днів.

Враховуючи вищевказане є необхідність у вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді домашнього арешту до 19.02.2021.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання з підстав, наведених в ньому підтримали, просили продовжити обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту. Крім того, слідчий не заперечив з приводу зміни запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт із забороню залишати житло у певний період часу.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив з приводу клопотання, частково. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період часу.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного.

Судом встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12019180000000052 від 07.03.2019 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України.

19.05.2020, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127 КК України, як виконавця в складі організованої злочинної групи.

19.05.2020 о 19 год. 48 хв. ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127 КК України, на підставі статті 208 КПК України.

Ухвалою від 21.05.2020 слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області щодо підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строк дії якого неодноразово продовжувався до 09.09.2020, коли ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області змінений на цілодобовий домашній арешт.

В подальшому строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту ухвалами слідчих суддів Рівненського міського суду Рівненської області неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді - 16.12.2020 до 22.01.2021.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої   ОСОБА_1 та причетність підозрюваного до вчиненого свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Кримінальні правопорушення у яких підозрюється ОСОБА_1 та які передбачені ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127 КК України, відносяться до тяжких злочинів.

13.11.2020 на виконання вимоги ст. 290 КПК України слідчий за дорученням прокурора повідомив підозрюваним, їх захисникам про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

19.11.2019 сторона захисту розпочала ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, в порядку передбаченого ст. 290 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження, в порядку передбаченого ст. 290 КПК, не включається у строки досудового розслідування.

Матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні складають 42 томи, у провадженні 22 підозрюваних та 21 потерпілий.

На даний час 20 підозрюваних завершили ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а 2-є ( ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які в листопаді-грудні перебували на лікуванні в медичних закладах) продовжують ознайомлення з матеріалами провадження, для завершення ознайомлення їм необхідно орієнтовано два тижні.

Водночас, після завершення ознайомлення, необхідний час для направлення стороною обвинувачення до суду обвинувального акту та призначення судом підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні на що необхідно не менше 7-10 днів.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 суд враховує положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченої від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу, зокрема, - у виді цілодобового домашнього арешту.

Беручи до уваги вищевикладене, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 одружений, на утриманні має 2 неповнолітніх дітей, працює, має міцні соціальні зв"язки, по місцю проживання, відносно якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту порушень виявлено не було.

У свою чергу, застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту завдає негативних наслідків підозрюваному, оскільки останній втратив засоби на існування та обмежений у можливості реалізувати право на працю для свого належного матеріального забезпечення.

На думку слідчого судді, в такий спосіб буде забезпечено пропорційність дотримання балансу між гарантіями виконання підозрюваною своїх процесуальних обовязків, дотриманням належної правослухняної поведінки, усуненням негативних ризиків для кримінального провадження та необхідністю недопущення зайвого втручання у приватне життя підозрюваного.

Враховуючи викладене, вбачаю підстави для продовження підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак у певний період доби, за місцем його реєстрації.

Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання про часткове задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_1 . Саме такий запобіжний захід гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Керуючись ст. 176-178, 181, 184,186, 193-194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

постановив :

Клопотання прокурора – задовольнити частково.

Продовжити щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, працюючого, одруженого, на утриманні має 2 неповнолітніх дітей, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 19.02.2021 року.

Змінити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у певний період доби, за місцем його реєстрації.

Заборонити ОСОБА_1 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22 год. по 07 год.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, потерпілими та свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, визначених в ухвалі встановити до 19.02.2021року.

Виконання ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні Козинного Олександра Олександровича.

Строк дії ухвали про продовження тримання підозрюваного під домашнім арештом визначити до 19.02.2021року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду К.Е. Даш`ян