Справа № 755/18152/20

1-кп/755/436/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Старовойтової С.М.,

при секретарі Рогозян А.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020100000000788 від 22.08.2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. В`язівок Городищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого водієм в ТОВ «АВТО-ЛОГІСТИКС-КОМПЛЕКС», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Саранчука І.О.,

представника потерпілого Кухарчук А.Ю.,

захисника Тесленко Т.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020100000000788 від 22.08.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України.

Ухвалою судді від 02 грудня 2020 року кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, крім того клопотав про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Представник потерпілого підтримав думку прокурора, в частині обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, представник потерпілого заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки син померлої ОСОБА_2 , який також постраждав від злочину, вчиненого обвинуваченим, не був визнаний потерпілим.

Обвинувачений та захисник не заперечували проти призначення судового розгляду, проте заперечували щодо обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили обрати запобіжний захід, що не пов`язаний з триманням під вартою.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, приходить до наступних висновків.

Кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Підстави для закриття чи зупинення кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні відсутні.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства.

Щодо доводів представника потерпілого про необхідність повернення обвинувального акту, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки права особи, які, на думку представника потерпілого, були порушенні під час досудового розслідування, можуть бути поновленні під час судового розгляду, що не свідчить про істотні порушення вимог ст. 291 КПК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020100000000788 від 22.08.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.

У судове засіданні необхідно викликати прокурора, представника потерпілого, потерпілого, обвинуваченого, захисника.

Що стосується клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно ж до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, визначені п. 1 - п. 3 ч. 1 цієї статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу та визначені у п. 1-п. 11 ч. 1 вказаної статті.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжкими злочином та за яке законом передбачене покарання від трьох до восьми років позбавлення волі.

Також згідно ст. 178 КПК України, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків та його майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винними у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому, враховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, у зв`язку з чим суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав визначати розмір застави обвинуваченому, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, що спричинило загибель людини.

Також до Дніпровського районного суду м. Києва від потерпілого ОСОБА_3 надійшла позовна заява в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Як вбачається з позовної заяви потерпілого, вона має наступні недоліки:

-у позовній заяві потерпілий ОСОБА_3 просить стягнути завдану йому шкоду з відповідача ОСОБА_1 , а також з ТОВ ««ЕКО-ГРІНКО», ТОВ ««АВТО-ЛОГІСТІК-КОМПЛЕКС» та акціонерного товариства «СГ «ТАС», проте до суду про залучення в якості співвідповідачів вказаних організації в порушення вимог ст. 51 ЦПК України не звертається;

-у позовній заяві потерпілий ОСОБА_3 просить стягнути із ТОВ «ЕКО-ГРІНКО» завдану йому матеріальну шкоду у сумі 1606393 грн та моральну шкоду у сумі 3 126 126 грн. 26 коп., вказуючи на те, що ОСОБА_1 на час події скоєння злочину працював у даній організації, проте не надає суду жодного належного доказу;

-у позовній заяві потерпілий ОСОБА_3 просить стягнути із ТОВ «АВТО-ЛОГІСТІК-КОМПЛЕКС» завдану йому матеріальну шкоду у сумі 1606393 грн та моральну шкоду у сумі 3 126 126 грн. 26 коп., вказуючи на те, що вантажний автомобіль «Scania» державний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 належить ТОВ «АВТО-ЛОГІСТІК-КОМПЛЕКС», проте не надає суду жодного належного доказу;

-у позовній заяві потерпілий ОСОБА_3 просить стягнути із Акціонерного товариства «СГ«ТАС» завдану шкоду життю ОСОБА_2 у розмірі 260 000 грн. проте не надає суду документи, які підтверджували страхування у вказаній страховій компанії;

-у позовній заяві потерпілий ОСОБА_3 просить вжити заходи щодо забезпечення його цільного позову у кримінальному провадженні та накласти арешт на майно ТОВ «АВТО-ЛОГІСТІК-КОМПЛЕКС», проте не зазначає суду про те, на яке саме майно необхідно накласти арешт та докази, які б підтвердили наявність майна у ТОВ «АВТО-ЛОГІСТІК-КОМПЛЕКС».

Вказані недоліки підлягають виправленню позивачем до початку судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні інших клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.

Підстави для призначення запасного суді не встановлені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 291, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020100000000788 від 22.08.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ч.2 ст.286 КК України, у відкритому судовому засіданні на 14 годину 30 хвилин 11 лютого 2021 року в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за участю сторін кримінального провадження.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

У судове засідання викликати прокурора, потерпілого, представника потерпілого, захисника, обвинуваченого.

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, тобто до 02 квітня 2021 року, включно.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без руху та надати йому строк для усунення недоліків до початку судового розгляду, тобто до 11.02.2021 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

Суддя: