СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2/759/689/21

ун. № 759/864/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гродського П.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 21.01.2020 відкрито загальне позовне провадження (а.с. 42).

Ухвалою суду від 02.12.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с. 208).

Ухвалою суду від 02.12.2020 витребувано в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Стрюкова І.О. (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, E-mail: info@kruss.kiev.ua) належним чином завірені копії платіжок по кредиту від 25.10.2013 №95114-45. 1-13-2 та надати інформацію з якого рахунку був здійсненний перший внесок за квартиру по кредиту від 25.10.2013 №95114-45. 1 -13-2, а також надати інформацію кому належав даний рахунок.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру загальною площею 53,3 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_5 вчиняти будь-які реєстраційні дії (у тому числі продажу, оренди) щодо зазначеної квартири та заборонити Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно проводити державну реєстрацію змін квартири загальною площею 53,3 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 щодо переходу та припинення права власності ОСОБА_5 на зазначену квартиру.

Заяву обгрунтовує ти, що є всі підстави вважати, що вищезазначена квартира, яка спільною сімісною власністю позивача та відпоідача, без згоди позивача може бути відчужена на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднути чи зробити неможливиим виконання рішення суду.

Представник позивача та його довіритель у судовому засіданні заяву підтримали у повному обсязі, просили задовольнити з підстав зазначених у заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти зазначеної заяви заперечували, просили відмовити, оскільки заява не необгрунтованою та належним чином не доведеною.

Оцінивши наведені представником доводи та заперечення щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 149Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується шляхом, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. ( п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України)

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівно прав`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюванихправ або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак, звертаючись з заявою про забезпечення позову, представником позивача не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів, які мали підтвердити, що відповідачем вживаються заходи, спрямовані на відчуження нерухомого майна, в той же час відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії цивільного процесу, що не обмежує в праві позивача звернутись з обґрунтованою заявою про забезпечення позову до суду протягом розгляду цивільної справи, з урахуванням положень ч. 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.149-150, 257, 260, 261,354 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

у заяві представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку нерухомого майна відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст ухвали складено 19.01.2021.