Справа № 127/1752/21

Провадження № 1-кп/127/78/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Бабич С.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2020 р. за № 12020020020001385 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Ковтуна А.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Хоміча О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката Книжника Я.В.,

                                        В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Ковтун А.Ю. підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачає. Просить призначити судовий розгляд кримінального провадження, в який викликати сторони кримінального провадження та свідків.

Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачені можуть ухилятися від суду, впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що запобіжний захід до обвинувачених застосований вірно, підстав для його зміни, скасування немає, а тому просить продовжити строк застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти вказаним ризикам. Заперечив проти задоволення клопотання захисника та обвинуваченого про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, вимоги ст. 290 КПК України виконані, зазначені в клопотаннях обставини не є підставами для повернення обвинувального акта.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Хоміч О.О. проти продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували, просили суд змінити запобіжний захід на більш м`який та зменшити розмір застави, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, родину, дитину, є інвалідом, позитивно характеризується.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, зокрема, в обвинувальному акті відсутній виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, посилання на докази, реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам КПК України, прокурором не виконано вимоги ст. 290 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Книжник Я.В.  проти продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували, просили суд змінити запобіжний захід на більш м`який та зменшити розмір застави, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, родину, неповнолітніх дітей, його дружина на даний час вагітна.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат Книжник Я.В., позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_2 , заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, зокрема, в обвинувальному акті не зазначено спосіб вчинення вчинення злочину, злочин кваліфіковано невірно, у матеріалах кримінального провадження відсутні докази щодо кількості та вартості знищеного майна.

У підготовче судове засідання представник юридичної особи, яка є потерпілим, Акціонерного товариства "УкрСиббанк", Кондратюк С.К. не прибула, однак надала до суду заяву, в якій просить підготовче судове засідання здійснювати без представника потерпілого.

Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається, зокрема, за участю потерпілого. Відповідно до ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення підготовчого судового засідання без представника потерпілого, вважає за можливе проведення підготовчого засідання без представника потерпілого.

Заслухавши позиції сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов таких висновків.

Що стосується клопотань обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Книжника Я.В. про повернення обвинувального акта прокурору, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору лише у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Так, статтею 291 Кримінального процесуального кодексу України визначено перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті, зокрема, обвинувальний акт повинен містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Частиною 1 статті 91 Кримінального процесуального кодексу України регламентовано, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та інші обставини, які мають значення для кримінального правопорушення.

Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням тощо.

Аналіз змісту обвинувального акта у даному кримінальному провадженні свідчить про те, що при його складанні було дотримано вимог статті 291 Кримінального процесуального кодексу України.

В обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, вказані дані про час, місце, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, форму вини та достатньо повно сформульовано обвинувачення відповідно до диспозицій ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194  КК України, з урахуванням положень ч. 3 ст. 15 та ч. 2 ст. 28 КК України.

Отже, суд вважає, що формулювання обвинувачення та правова кваліфікація в обвинувальному акті викладені досить конкретно та не становлять перешкод для призначення судового розгляду кримінального провадження, під час якого пред`явлене обвинувачення повинно доводитися стороною обвинувачення.

Крім того, суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання, суд не може оцінювати фактичні обставини кримінального провадження, оскільки це відповідно до вимог ст. ст. 314, 315 КПК України не є предметом дослідження під час підготовчого судового засідання, а підлягає встановленню під час судового розгляду кримінального провадження, шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів.

Натомість під час підготовчого судового засідання суд лише перевіряє обвинувальний акт на предмет викладення в ньому відомостей, передбачених у п. п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України.

На підставі викладеного суд вважає, що клопотання захисника та обвинуваченого про повернення обвинувального акта не містять посилань на недоліки обвинувального акта, які б об`єктивно перешкоджали суду призначити судовий розгляд кримінального провадження, а тому суд дійшов висновку, що клопотання про повернення обвинувального акта є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Що стосується клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.07.2020 року до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 26.09.2020 року з одночасним визначенням застави в розмірі 659 100 грн. 00 коп.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2020 року було продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 29.10.2020 року.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2020 року було продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 25.12.2020 року.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.12.2020 року було продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 29.01.2021 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, перебуває в незареєстрованому шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину, до затримання мав постійне місце проживання, був працевлаштований.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.07.2020 року до обвинуваченого ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 26.09.2020 року з одночасним визначенням застави в розмірі 659 100 грн. 00 коп.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2020 року було продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 29.10.2020 року.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2020 року було продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 25.12.2020 року.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2020 року було продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 29.01.2021 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, перебуває в незареєстрованому шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до затримання мав постійне місце проживання, офіційно працевлаштований не був.

Суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого обвинувачені, свідки на даний час судом не допитані, докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинувачених, ризик якого залишається великим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює продовження строку застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому суд, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими злочинів, особи обвинувачених у їх взаємозв`язку з можливими ризиками у кримінальному провадженні, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.

Оскільки позицію сторони захисту про можливість зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід не можливо визнати такою, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду, суд вважає за необхідне продовжити строк застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачені, опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку застосованого до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 статті 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається у межах, зокрема щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обвинувачені та їх захисники в судовому засіданні просили суд змінити запобіжний захід на більш м`який та зменшити розмір застави.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан обвинувачених, інші дані про особи обвинувачених, а також ризики, передбачені статтею 177 КПК України, суд вважає, що достатньою для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків буде застава для кожного із обвинувачених у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Клопотань про доручення органу пробації скласти досудову доповідь не надходило.

Враховуючи вимоги ст. 27 КПК України, судовий розгляд слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання необхідно викликати сторони судового провадження та свідків.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження суд вважає, що слід призначити судовий розгляд кримінального провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 291, 314-316 КПК України, -

                                                УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2020 р. за № 12020020020001385 за обвинуваченням  ОСОБА_1  та ОСОБА_2  у  вчиненні  злочинів,  передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, у відкритому судовому засіданні о 16 год. 20 хв. 02.02.2021 року в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, зал судових засідань № 28.

В судове засідання викликати учасників судового провадження та свідків.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого  ОСОБА_2  – адвоката  Книжника Я.В. про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

Клопотання прокурора Ковтуна А.Ю. про продовження строку застосованого до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, починаючи з 28.01.2021 року до 28.03.2021 року включно.

Одночасно визначити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_1 в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 000 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 60 днів, починаючи з 28.01.2021 року до 28.03.2021 року включно.

Одночасно визначити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_2 в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 000 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Обвинувачені або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинувачених у разі внесення застави такі обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, утримуватися від спілкування з особами, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обвинуваченими покладених на них обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для відома та виконання ухвали в частині продовження строку запобіжних заходів у виді тримання під вартою.

Ухвала в частині продовження строку запобіжних заходів у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченими, їх захисниками, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя