Справа № 2- 199 / 2010р.                                                              

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня  2010р.                                                                                                  м. Вінниця

            Вінницький районний суд Вінницької  області

            в складі головуючого: Ганкіної І.А.

             при секретарі : Шуляк Т.А.

             прокурорі Гантімуровій Н.В.

            Розглянувши у відкритому  судовому  засіданні в м.Вінниця  цивільну справу за позовом прокурора Вінницького району в інтересах  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, -

.
    Встановив:

 Прокурор Вінницького району Вінницької, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся к суду з позовом до ОСОБА_5, третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди.

 В подальшому позовні вимоги прокурор змінив, визначив відповідачем ОСОБА_2, з якого просить стягнути шкоду в повному обсязі, разом з судовими витратами. Свій позов мотивував тим, що 02.06.2005 року ОСОБА_1 випасав разом зі своєю дружиною стадо великої рогатої худоби жителів с. Зарванці, Вінницького району та області. Приблизно о 20.00 год. коли гнали стадо худоби додому та при перегоні її через Хмельницьку трасу в районі,  метрів за 200 нижче ТВГ - 9, ОСОБА_1 вийшов на дорогу і так як транспортних засобів на трасі близько не було, почав переганяти худобу через трасу. Коли стадо ВРХ переходило смугу руху до них зі сторони м. Вінниці на великій швидкості наблизився вантажний автомобіль. ОСОБА_1 знаходився в момент переходу худоби на трасі і просигналізував водієві, що перегоняється ВРХ,  але вказаний вантажний автомобіль марки « Мерседес Бенц» - 1124, д.н. НОМЕР_1 в’їхав у стадо ВРХ і на смерть забив телицю, яка належить на праві власності ОСОБА_4 та збив корову, яка належить ОСОБА_3 Обидві тварини були сильно травмовані та загинули. В зв’язку з тим, що водій автомобіля, добровільно відшкодувати збитки відмовились, власники ВРХ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимагали від позивача негайного повернення кожному вартості їх ВРХ, оскільки кожна корова - це засіб для існування їх сімей. Позивач по справі ОСОБА_1, не маючи достатньої кількості грошей для відшкодування останнім суми збитку був змушений разом зі своєю дружиною позичити у мешканців села гроші та відшкодував шкоду згідно розписок ОСОБА_3 3600 грн., ОСОБА_4 - 900 грн. самостійно. Таким чином, позивач відшкодувавши збиток отримав право зворотної вимоги регресу до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, яке становить 4500 грн., що і стало причиною звернення з даною позовною завою до суду.

В судовому засіданні  помічники прокурора Паламарчук С.М., Гантімурова Н.В.   позовні вимоги , заявлені в інтересах ОСОБА_1, підтримали в повному обсязі, дали покази на підставі викладених в позові  обставин, просили постановити рішення про його задоволення в повному обсязі.                                                                                        

Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_6, як і сам позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, при цьому представник позивача залучена за журналом судового засідання (протокольною формою) пояснила, що в зв’язку з тим, що водій автомобіля, який збив та спричинив травми ВРХ,  добровільно відшкодувати збитки відмовився, власники ВРХ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимагали від ОСОБА_1 негайного повернення   кожному вартості їх ВРХ, оскільки кожна корова - це засіб для існування їх сімей.

Тому позивач та його дружина не маючи достатньої кількості грошей для відшкодування останнім суми збитку змушені були позичати у мешканців села гроші і повернути вартість корови та телиці її власникам, в сумі, згідно розписок ОСОБА_3 3600 грн., ОСОБА_4 - 900 грн. Крім того, позивачем було понесено судові витрати за оплату газетного повідомлення відповідача в сумі 600 грн.,яки представник також просить стягнути на користь позивача.    

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився , хоча про день та час слухання справи повідомлявся завчасно та неодноразово, про що свідчать почтові повідомлення.

Третя особа, ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про день слухання справи був попереджений належним чином та завчасно, про що свідчать неодноразові почтові повідомлення.    

Третя особа ОСОБА_4 подала суду заяву, якою просить слухати справу відсутність. В подальшому будучи допитана в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала та суду показала, що за загиблу телицю їй було сплачено позивачем по справі збиток в сумі 900 грн. Текст наданої нею розписки підтвердила.

Тому, суд за клопотання прокурора та представника позивача позивача слухає справу відповідно до ст.223 ЦПК України у відсутність сторін, що не з»явилися.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходив до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Жителі с. Зарванці вулиць Л.Ратушна, В.Котика, Спортивна Вінницького району створили гурт по випасу ВРХ і за усною домовленістю по черзі випасали худобу, підтверджує наданий суду лист Якушинецької сільської ради №3635 від 24.11.2006р.

2     червня 2005 року черга для випасу худоби була визначена за ОСОБА_1Т,
підтверджується вищевказаною довідкою, виданою Якушинецькою сільською радою.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, а саме, протоколу серії АД № 553781 від 02.06.2005 року на 355 км. автодороги Львів - Кіровоград -Знам»янка о 20 год.10 хв. в районі   с. Зарванці, Вінницького району та області водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки Мерседес- 1424 д.н. НОМЕР_1   при виникненні перешкоди , не вжив заходів для безпечного об»їзду , в»їхав у стадо великої   рогатої худоби в момент  переходу їх по трасі.

В результаті наїзду водієм ОСОБА_2 на стадо ВРХ , було на смерть забито телицю, яка належала на праві власності ОСОБА_4 , та сильно травмовано корову, що перебувала у власності ОСОБА_3

Відповідно до акту обстеження Державної ветеринарної інспекції від 3.06.2005 корови, що належала ОСОБА_3 було виявлено слідуючи пошкодження:   з правої сторони зламано сьоме ребро , обширний забій тазової правої кінцівки, пошкоджено вим’я саме при видоюванні корови, олоко йшло з кров»ю і з носових отворів на протязі 12год. не зупинялася кровотеча.

На підставі акту обстеження державної ветеринарної інспекції про недоцільні лікування корови з такими травмами власнику тварини було рекомендовано здати її на забій.3 врахуванням рекомендацій ветслужби вказана тварина була здана на забій.

Відповідно до довідки СТ «Якушинецьке» станом на 3.06.2005р. закупівельна вартість на живу вагу ВРХ складала 6 грн. за 1 кг.    

Відповідно до довідки Якушинецької сільської ради від 27.072005р. вартість корови в даний період складає 4000 грн., згідно довідки Якушинецької сільської ради від 19.02.2007 №542 вартість телиці складала 1900 грн.    

В зв’язку з домовленістю про чергування та відповідальність за передану ВРХ черговий по випасу ОСОБА_1, в склад сім»ї якого входить дружина ОСОБА_6 було оплачено нанесений власникам тварин матеріальний збиток в сумі 900 грн. за телицю ОСОБА_4 та 3600 грн. за корову ОСОБА_3, що підтверджують надані суду тексти розі власників ВРХ.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями особистим правам фізичної або юридичної особи,а також шкода завдана майну фізично в повному обсязі особою, що її завдала.

За ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, до яких відносяться і транспортні засоби відшкодовується, особою, яка на відповідній підставі, включаючи і право власності, оренди та ін. володіє транспортним засобом використання якого, зберігання або утримання створює підвищену небезпеку.

За ст.1191 ЦК України ОСОБА_1, як особа,що відшкодувала матеріальний збиток, має право зворотної вимоги регресу до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, яке становить 4500 грн., що і стало причиною звернення з даною заявою до суду.

Враховуючи, що власником даного транспортного засобу за участі, якого було скоєно ДТП є відповідач по справі, суд вважає, що стягнення матеріального збитку слід провести саме з ОСОБА_2 який на відповідній правовій підставі (право керування) керував вищевказаним транспортним засобом.

Факт винних дій відповідача в настанні наслідків, а саме, загибелі телиці та тілесних пошкоджень корови, що призвели до необхідності здачі корови на забій, та належали на праві власності третім особам,   підтверджує відповідна постанова суду від 8.08.2005р., що є не скасованою та чинною.

За вказаною постановою суду ОСОБА_2 був визнаний в вчиненні правопорушення за ст.124 КУпАП, справа закрита провадженням за ст.38 КУпАП, що не є реабілітуючою по суті.

В поновленні строку ОСОБА_2 на подачу апеляційної скарги на вказану постанову Вінницького районного суду за постановою Апеляційного суду Вінницької області від 12.04.2010р.  було відмовлено.

Крім того, суд враховує покази допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_10, які суду показали, що погонич ВРХ, ОСОБА_1 прийняв всі мири щоб попередити учасників дорожнього руху про перехід проїзної частини ВРХ, однак водій ОСОБА_2 не зважаючи на знаки погонича в»їхав в стадо ВРХ збивши телицю та корову.

Тому, враховуючи вказане, суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди є суду доведеним та таким, що підлягає до задоволення.

Визначаючись щодо вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, суд встановив,що відповідно до ст. 79 ЦПК України до судових витрат відносяться: судовий збір та витрати пов’язані з розглядом справи.

До витрат пов’язаних з розглядом судової справи,належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу,витрати пов’язані з явкою до ' суду,витрати пов’язані з залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,та проведення судових експертиз, а також витрати пов’язані з проведенням огляду доказів та вчиненням інших дій.

Як встановлено по справі, ОСОБА_1 було понесено витрати на газетні повідомлення в сумі 600 грн.

За ст.88 ЦПК України стороні,на користь якої ухвалено рішення,суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому, враховуючи доведеність ОСОБА_1 понесених позивачем витрат документально,суд вважає,що судові витрати слід вішкодувати за рахунок відповідача.

        Керуючись ст.ст.22,1166 ЦК України, ст.ст.15,30,60,61,214,215,223 ЦПК України, -

                                               Вирішив:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 4500 грн. та судові витрати в сумі 600 грн.

Рішення суду може бути оскаржено  до  Апеляційного суду Вінницької області  через Вінницький районний суд  шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення  рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги в строк передбачений для подачі заяви про апеляційне оскарження.

                  Суддя: