Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #91756005

Постанова

Іменем України

26 січня 2021 року

м. Київ

справа № 749/1202/15-к

провадження № 51- 3613 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Кишакевича Л.Ю.,

суддів Щепоткіної В.В., Остапука В.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Костюченка К.О.,

прокурора Рибачук Г.А.,

захисника Цебрика Л.В. (в режимі відеоконференції),

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника Цебрика Л.В. на вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2016 року та вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 20 червня 2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Радвине Щорського району Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 2 ч. 2 ст. 115КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, за ч. 2 ст. 15 п.2 ч. 2 ст. 115 КК - 10 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 в строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення період з 24 жовтня 2015 року по 06 червня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Згідноз вироком суду, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 23 жовтня 2015 року о 23.30 год, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у дворі свого господарства у с. Стара Рудня Чернігівської області, умисно з метою убивства своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взяв останню за ногу та кілька разів ударив її головою об ганок будинку, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких малолітня потерпіла померла на місці.

Після цього, ОСОБА_1 умисно, з метою убивства своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , завдав йому численні удари руками по різних частинах тіла, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження у виді перелому лівої ключиці, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку та перелому кісток склепіння черепа. Вважаючи, що виконав усі дії, необхідні та достатні для позбавлення життя ОСОБА_3 , який перебував у непритомному стані, ОСОБА_1 залишив його лежати роздягненим на землі у холодну пору доби на подвір`ї домогосподарства, а сам пішов спати до будинку. Від не залежних від волі ОСОБА_1 обставин, його малолітнього сина з тілесними ушкодженнями, непритомного та переохолодженого було вчасно виявлено та госпіталізовано до лікарні.

Вироком Апеляційного суду Чернігівської області від 20 червня 2018 року вирок суду першої інстанції скасовано в частині призначеного покарання та ухвалено призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 п.2 ч. 2 ст. 115 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК покарання у виді довічного позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 в строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення період з 24 жовтня 2015 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року і до набрання вироком законної сили - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка їх подала

У касаційній скарзі захисник Цебрик Л.В., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту та однобічність судового розгляду, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 , а кримінальне провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з невстановленням достатніх доказів винуватості ОСОБА_1 і вичерпаністю можливості їх отримати. На обґрунтування своїх вимог вказує на відсутність в матеріалах кримінального провадження прямих доказів на підтвердження винуватості засудженого в умисному спричиненні смерті своїм малолітнім дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Крім того, вважає неправильною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 п. 2 ч. 2 ст. 115 КК через невстановлення прямого умислу на спричинення смерті потерпілому ОСОБА_3 , що є необхідним для кваліфікації дій засудженого, як закінченого замаху на вбивство. Одночасно зазначає, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях та недопустимих доказах, отриманих з порушенням порядку їх збирання та внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Зокрема, оспорює законність проведення огляду місця події, слідчого експерименту, висновки судово-медичних експертиз та копії письмових документів. Крім того, зазначає про відсутність в матеріалах кримінального провадження дозволу слідчого судді або власниці домоволодіння ОСОБА_4 на проведення огляду житла, документів на підтвердження вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 , а також документів про відкриття доказів стороні захисту після закінчення досудового розслідування. Стверджує про те, що ОСОБА_1 на досудовому слідстві та в суді першої інстанції не було роз`яснено право на суд присяжних, право відводу, було порушено право на перехресний допит, не досліджено обставини здійснення психологічного тиску на нього під час досудового розслідування, внаслідок чого він був змушений оговорити себе та не забезпечено засудженого належною правовою допомогою. Крім того, зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно покладено в основу обвинувального вироку показання надані ОСОБА_1 під час слідчого експерименту, показання свідків обвинувачення надані з чужих слів, а також помилково не визнано обставиною, що пом`якшує покарання, захворювання засудженого на психічну хворобу та визнання обставиною, що обтяжує покарання - перебування засудженого в стані алкогольного сп`яніння. Окрім зазначеного, захисник указує на те, що в матеріалах провадження немає технічного носія інформації з фіксацією окремих судових засідань в суді першої інстанції та наголошує, що прокурор не мав повноважень на подання цивільного позову в інтересах медичної установи, в якому до того ж були зазначені суми грошових стягнень без письмових документів на підтвердження понесених витрат. Зазначає про неправильне зарахування ОСОБА_1 строку попереднього ув`язнення у строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК. Крім того, захисник вважає, що апеляційний розгляд відбувся з порушенням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів, не було проведено належної перевірки доводів апеляції засудженого щодо застосування до нього органами досудового розслідування фізичного насильства, а вирок апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 420 КПК.

В доповненнях до касаційної скарги захисник Цебрик Л.В.вказує про порушення правил підсудності під час судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, внесення виправлень в журнал судових засідань у непередбачений законом спосіб. Крім того, вважає недопустимими та незаконними доказами протокол огляду трупа та висновок додаткової амбулаторної судово-психіатричної експертизи. Зазначає про повідомлення ОСОБА_1 про підозру у незаконний спосіб, яку складено не уповноваженою особою. При цьому, вказує на відсутність в матеріалах провадження повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 2 ч. 2 ст. 115КК. Зазначає про відсутність в ОСОБА_1 ефективного захисту під час досудового розслідування і судового провадження у зв`язку з чим захисника ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Вважає призначене ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення невідповідним тяжкості злочину та особі засудженого через суворість.

Засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення щодо нього та призначити новий розгляд у суді першої інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту та однобічність судового розгляду, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Посилається на те, що в основу обвинувального вироку покладені недопустимі докази отримані з порушення його права на захист та внаслідок погроз застосування до нього фізичного насильства. Указує, що йому не роз`яснили права на суд присяжних та не забезпечили права на ефективний захист від висунутого обвинувачення. Вважає, що поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилася можлива версія вбивства малолітньої ОСОБА_2 та замаху на вбивство малолітнього ОСОБА_3 його дружиною ОСОБА_4 , яка страждає на психічну хворобу і агресивно поводилася із дітьми. Стверджує, що в суді апеляційної інстанції безпідставно, повторно не були досліджені докази, зокрема показання свідків, які прямо не вказували на його причетність до скоєного, а навпаки свідчать про його позитивне ставлення до дітей і неможливість вчинити інкриміновані йому злочини. Вважає, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 420 КПК, оскільки не містить підстав відмови у задоволенні його апеляційної скарги.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник Цебрик Л.В. підтримав свою касаційну скаргу та касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 .

Засуджений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свою касаційну скаргу та касаційну скаргу захисника Цебрика Л.В.

У судовому засіданні прокурор заперечив щодо задоволення касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та захисника Цебрика Л.В.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

При цьому ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.

Відповідно до ст. 420 КПК вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначається зміст вироку судупершої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.

Таким чином закон вимагає від суду проаналізувати усі доводи апеляційної скарги та дати на них мотивовані відповіді.

З огляду на вирок суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 , ці вимоги закону належним чином не виконані при перевірці доводів апеляційної скарги засудженого.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись із постановленим вироком суду першої інстанції, засуджений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій наводив доводи щодо незаконності, на його думку, вироку в зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, зазначав про неповноту судового розгляду, наголошував на застосуванні відносно нього заходів фізичного впливу під час досудового розслідування, а також стверджував, що інкримінованих йому кримінальних правопорушень він не вчиняв. При цьому, наголошував на неефективному захисті з боку захисника ОСОБА_5.

Втім, перевіривши матеріали кримінального провадження та зміст вироку апеляційного суду, колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції при перевірці апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1 , в порушення вимог кримінального процесуального закону, поза увагою залишив доводи засудженого про застосування до нього незаконних методів ведення досудового розслідування, без проведення належної перевірки таких доводів шляхом ініціювання здійснення офіційного розслідування уповноваженим органом.

Так, виходячи зі змісту статті 3 Конвенції, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства, у поєднанні із загальним обов`язком держави за статтею 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатися з`ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки, а тим більше обґрунтовувати ними свої рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини допустимість як доказів свідчень, отриманих за допомогою катувань, з метою встановлення відповідних фактів у кримінальному провадженні зводить нанівець саму суть права обвинуваченого не свідчити проти себе та призводить до несправедливості кримінального провадження в цілому.

Забезпечення перевірки заяви про застосування недозволених методів шляхом проведення уповноваженим органом офіційного розслідування щодо можливих порушень прав людини, гарантованих статтями 27, 28 Конституції України, є обов`язковим, що не було дотримано судом апеляційної інстанції під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 .

Перевірка доводів засудженого щодо незаконних методів ведення слідства має суттєве значення і формальний підхід до перевірки таких тверджень є неприпустимим.

Однак, апеляційний суд, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , формально зазначив у своєму рішенні, що його доводи не приймає до уваги, оскільки даних на підтвердження встановлення факту неправомірних дій у матеріалах кримінального провадження немає, і такі суду апеляційної інстанції не представлені.

Разом з тим, слід звернути увагу, що в апеляційній скарзі засудженого йшлося про застосування до нього фізичного насилля під час досудового розслідування та просив вжити заходи щодо проведення перевірки застосування незаконних дій відносно нього працівниками правоохоронних органів, які змушували зізнатися у вчиненні вбивства та замаху на вбивство своїх дітей.

Таким чином, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи засудженого ОСОБА_1 про застосування щодо нього незаконних методів ведення досудового розслідування та за відсутності проведення належної перевірки таких доводів, шляхом ініціювання офіційного розслідування, необґрунтовано зазначив про їх безпідставність.

Крім того, з резолютивної частини вироку апеляційного суду вбачається, що суд на підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахував ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 24 жовтня 2015 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Проте, зазначене рішення суперечить правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року (справа № 663/537/17), згідно якого якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК Українив редакції Закону № 838-VIII. Тобто, у такому випадку у строк відбування покарання зараховується строк попереднього ув`язнення особи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення апеляційного суду постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, передбачених статтями 370, 412, 420 КПК, а тому касаційні скарги засудженогоОСОБА_1 та захисника Цебрика Л.В. підлягають частковому задоволенню, а вирок апеляційного суду - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Крім того, суд касаційної інстанції наголошує, що право кожного обвинуваченого в кримінальному провадженні на ефективний захист за допомогою адвоката, який за необхідності може бути призначений в офіційному порядку, є одним з основоположних елементів справедливого розгляду, на що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 47 КПК захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

Таким чином, виходячи з доводів сторони захисту, апеляційному суду при новому розгляді необхідно перевірити повноваження захисника ОСОБА_5. на здійснення захисту засудженого ОСОБА_1 на час повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК.

Крім того, апеляційному суду належить перевірити наявність повідомлення про підозру засудженогоОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 2 ч. 2 ст. 115КК, оскільки такі документи матеріали кримінального провадження не містять.

Також, враховуючи доводи касаційних скарг щодо неефективного здійснення захисту засудженого ОСОБА_1 , апеляційному суду необхідно перевірити виконання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК щодо відкриття ОСОБА_1 та його захиснику матеріалів досудового розслідування.

Окрім наведеного, суд апеляційної інстанції повинен перевірити доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1 , які стосуються доведеності його винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноти судового розгляду і постановити судове рішення відповідно до вимог кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність.

Беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справі (зокрема, рішення «Едуард Шабалін проти Росії» від 16 жовтня 2014 року) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення, а також виходячи з тяжкості висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, з метою попередження ризику його переховування від суду та забезпечення судового розгляду, колегія суддів вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою на строк

мінімально необхідний для вирішення зазначеного питання судом апеляційної інстанції, який у будь-якому разі не може перевищувати 60 днів.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIIIвід 03 жовтня 2017 року, суд

ухвалив:

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника Цебрика Л.В. - задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 20 червня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню

не підлягає.

Судді:

Л. Ю. Кишакевич В.В. Щепоткіна В.І. Остапук



  • Номер: 11-п/795/2/2016
  • Опис: обвинувальний акт щодо Мелащенка Є.В. п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України (визначення підсудності)
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 749/1202/15-к
  • Суд: Апеляційний суд Чернігівської області
  • Суддя: Кишакевич Лев Юрійович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.01.2016
  • Дата етапу: 06.01.2016
  • Номер: 21-з/4823/16/22
  • Опис: Заява ДУ "Бердичівська ВК (№70 ) про уточнення початку строку відбуття покарання засудженому Мелащенку Є.В.. Вирок Чернігівського апеляціного суду від 22.12.2021 року.
  • Тип справи: на заяву (роз'яснення рішення суду, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, повернення судового збору, додаткове рішення суду)
  • Номер справи: 749/1202/15-к
  • Суд: Чернігівський апеляційний суд
  • Суддя: Кишакевич Лев Юрійович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.10.2022
  • Дата етапу: 25.10.2022
  • Номер: 11-п/4823/122/23
  • Опис: заява Мелащенка Є.В. про перегляд вироку за нововияленими обставинами
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 749/1202/15-к
  • Суд: Чернігівський апеляційний суд
  • Суддя: Кишакевич Лев Юрійович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Зареєстровано
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.09.2023
  • Дата етапу: 07.09.2023
  • Номер: 11-п/4823/122/23
  • Опис: заява Мелащенка Є.В. про перегляд вироку за нововияленими обставинами
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 749/1202/15-к
  • Суд: Чернігівський апеляційний суд
  • Суддя: Кишакевич Лев Юрійович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.09.2023
  • Дата етапу: 11.09.2023
  • Номер: 11-п/4823/122/23
  • Опис: заява Мелащенка Є.В. про перегляд вироку за нововияленими обставинами
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 749/1202/15-к
  • Суд: Чернігівський апеляційний суд
  • Суддя: Кишакевич Лев Юрійович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.09.2023
  • Дата етапу: 11.09.2023
  • Номер: 11-п/4823/235/23
  • Опис: справа по обвинуваченню Мелащенка Є.В. за п.2 ч.1 ст.115; ч.2 ст.15, п.2 ч.2 ст.115 КК України
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 749/1202/15-к
  • Суд: Чернігівський апеляційний суд
  • Суддя: Кишакевич Лев Юрійович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.12.2023
  • Дата етапу: 18.12.2023
  • Номер: 11-п/4823/235/23
  • Опис: справа по обвинуваченню Мелащенка Є.В. за п.2 ч.1 ст.115; ч.2 ст.15, п.2 ч.2 ст.115 КК України
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 749/1202/15-к
  • Суд: Чернігівський апеляційний суд
  • Суддя: Кишакевич Лев Юрійович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.12.2023
  • Дата етапу: 19.12.2023
  • Номер: 11-п/4823/86/24
  • Опис: заява Мелащенка Є.В. про заміну міри покарання у виді довічного позбавлення волі на певний строк
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 749/1202/15-к
  • Суд: Чернігівський апеляційний суд
  • Суддя: Кишакевич Лев Юрійович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 20.05.2024
  • Дата етапу: 20.05.2024
  • Номер: 11-п/4823/86/24
  • Опис: заява Мелащенка Є.В. про заміну міри покарання у виді довічного позбавлення волі на певний строк
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 749/1202/15-к
  • Суд: Чернігівський апеляційний суд
  • Суддя: Кишакевич Лев Юрійович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 20.05.2024
  • Дата етапу: 22.05.2024
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація