РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 справа № 2-186/10

29 квітня 2010 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої:судді Бондарьової Г.М.

при секретарі Кобкі Т.В.

за участю позивачки ОСОБА_2 її представника ОСОБА_3 представника відповідача Пархоменко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотравенську  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного  товариства «Райффайзен Банк АВАЛЬ» про визнання звільнення незаконним ,поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

09 вересня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання звільнення незаконним,поновлення на роботі,стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,відшкодування моральної шкоди,посилаючись на те,що

вона з 17 вересня 2001 року  працювала  у Першотравенському відділенні Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» касиром,старшим касиром.

Згідно наказу Дніпропетровської дирекції відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  № 2313-к від 12 серпня 2009 року вона звільнена з роботи у зв»язку з втратою довіри відповідно до п.2 ст.41 КЗпП України.

12 серпня 2009 року їй було вручено трудову книжку з записом про звільнення.

Вважає звільнення незаконним зі слідуючих підстав

Згідно ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу/профспілкового представника/ первинної профспілкової організації ,членом якої є працівник.

У випадках,передбачених законодавством про працю,виборний орган первинної профспілкової організації,членом якої є працівник,розглядає у п»ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника,на якого воно внесено.Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою.За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа,у тому числі адвокат.Якщо працівник або його представник не з»явився на засідання,розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку,визначеного частиною  другою цієї статті.У разі повторної неявки працівника/його представника/без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Ніякого повідомлення про розгляд подання вона не отримала,таким чином,подання власника про звільнення розглядалося без її присутності,що можливе лише за її заявою,чого вона не робила.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України  трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника,який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності,якщо ці дії дають підстави для втрати довір»я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Вважає,що  винних дій, які  б давали підставу для втрати довір»я вона не скоювала виходячи з такого.

У зв»язку з  тим,що вона страждає на  алергію вона змушена приймати сильнодіючі  ліки-Ериус.

Крім  того,після отримання  черепно-мозкової травми 09 листопада 2007 року  при виконанні трудових відносин у відповідача згідно акту розслідування № 1 від 13 грудня 2007 року вона є інвалідом праці 3 групи  зі стійкою  втратою 40% професійної працездатності,вона терпить головні болі,у неї часто  підіймається кров»яний тиск.

10 серпня 2009 року  у неї з»явилися алергічні набряки вона змушена була прийняти сильнодіючі препарати.

Під кінець робочого дня вона виявила лишки коштів у касі,але із-за стану здоров»я та підняття тиску  та закінчення робочого дня  вона не змогла встановити точну їх причину.

Вдома вночі вона аналізувала  ситуацію і  встановила,що лишок грошей в касі  стався із-за чисто механічної помилки,після прийняття коштів 70 долларів США  від клієнта банку  для переводу по ВЕСТЕРН ЮНІОН, вони надійшли в касу банку,але вона механічно не провела  їх продаж.Гроші лежали в касі, а  відсутній документ,що вони проведені.

Вранці 11 серпня 2009 року вона  з»явилася на роботу,чекала економіста банку,щоб провести вказану операцію,оскільки вона встановила точну причину лишку по касі.

Але до   приходу економіста  в відділення банку з»явилася  комісія по перевірці роботи і вона  повідомила комісію,що  в касі лишки,причину їх,що вона знайшла помилку .

З економістом банку вони провели операцію,але комісія  примусила  видалити вказану проведену операцію,що і було зроблено.

Голова комісії змусив віднести лишки  на доходи банку,і вийшло,що в касі  недостача на вказану суму по поштовому переводу.

В первинній пояснювальній записці вона вказала причину лишку в касі із-за вказаною нею вище механічної помилки    за станом здоров»я,але її примусили написати іншу пояснювальну записку про  лишки без причини.

11 серпня 2009 року ввечері після всього цього вона змушена була з сильним кров»яним тиском та  набряками звернутися  на прийомне відділення  міської лікарні,де їй запропоновано госпіталізацію,вона відпросилася до  ранку  і 12 серпня 2009 року  вранці прийшла за талоном  до лікаря,але талони на  прийом до лікаря  були лише  після обіду,тому вона прийшла на роботу ,де керівник  запропонував їй поїхати  м. Дніпропетровськ  до дирекції банку,де їй по приїзду  зараз же вручили трудову книжку з записом про звільнення 12 серпня 2009 року.

Вказані нею обставини свідчать про те,що ніяких винних дій ,які б давали відповідачу підставу для втрати довіри до неї ,вона не здійснювала.

Лишок грошей лежав у касі,допущений він чисто механічно із-за стану здоров»я,причина його нею встановлена,повідомлено комісію перед початком перевірки,операцію було проведено,потім видалено на вимогу комісії,лишок комісією оприходуваний на  доходи банку,що призвело до  нестачі грошей по касі,чого фактично не було.

Зважаючи на вищевикладене вважає,що вона звільнена з роботи  з порушенням закону та без законних підстав.

Вказані  порушення її законних прав при звільненні  призвели до моральних страждань,втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя- вона старалась працювати у відповідача чесно та сумлінно,ніяких порушень не допускала,стягнень не мала, а з нею поступили так жорстоко,що повністю вибило її з життєвої колії,вона по цей час  хворіє та лікується,страждає як фізично так і морально.

Свою моральну шкоду вона оцінює в 10000 гривень.

З врахуванням викладеного просить суд визнати наказ Дніпропетровської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» № 2313-к від 12 серпня 2009 року про її звільнення з роботи  незаконним,поновити її на роботі на посаді старшого касира Першотравенського відділення ДОД «Райффайзен Банк Аваль»,стягнути на її користь  середню заробітну плату за час  вимушеного прогулу з моменту звільнення по день постановлення рішення у справі,стягнути на її користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди 10000/десять/тисяч гривень.

В судовому засіданні 29 грудня 2009 року  позивачка та її представник вказали суду на те,що однією із причин допущення помилки в роботі також є та обставина,що згідно висновку МСЕК від 06 листопада 2008 року їй встановлено  3 групу інвалідності  та 40% стійкої втрати професійної працездатності від отриманої черепно-мозкової травми  при виконанні трудових обов»язків у відповідача з переоглядом 01 грудня 2009 року.У висновку МСЕК про умови та характер її праці їй рекомендовано  виконання роботи економіста,кабінетний труд без тривалих відряджень,що також вказано в  її індивідуальній програмі реабілітації МСЕК №5. Вважають,що праця старшого касира банку їй була протипоказана за станом здоров»я,оскільки вона вимагає постійного  тривалого напруження при роботі з грошовими коштами.

Відповідач позов ОСОБА_2не визнав повністю,надавши суду заперечення,вважають,що звільнення ОСОБА_2 проведено на законній підставі,оскільки п.2 ст.41 КЗПП України надає право власникові чи уповноваженому ним органу розірвати договір,якщо працівник,який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності/зайнятий їх прийманням,зберіганням,транспортуванням і т.п./вчинив умисно або необережно такі дії,які дають право власнику чи уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір»я/зокрема,порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями/.

Підставою звільнення працівника,згідно п.2 ст.41 КЗпП України є здійснення ним винних дій,які є причиною звільнення,так як і навмисні.Чинне законодавство не покаладає на власника або уповноважений ним орган обов»язку дослідження вини працівника.

Позивачка займала посаду старшого касира Першотравенського відділення.Згідно посадової інструкції серед іншого,позивачка повинна була здійснювати:

-складання кассової звітності та формування касових документів дня;

-проведення звірки залишків готівки в касі з бухгалтерськими та касовими документами;

-валютно-обмінні операції;

-виконання внутрішньобанківських нормативних документів «Райффайзен Банк аваль» з профілю діяльності;

-ведення книг і журналів,які використовуються в касовій роботі,згідно нормативних документів НБУ та внутрішніх документів Банку та інше.

11 серпня 2009 року була здійснена  раптова ревізія каси Першотравенського відділення,на підставі якої було складено акт раптової ревізії цінностей,що знаходяться в сховищі/операційній касі Першотравенського відділення Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».Ревізійною бригадою були виявлені протиправні дії старшого касира відділення ОСОБА_2.в частині здійснення валютно-обмінних операцій.

При перевірці ними Позивачки виявлено надлишок 550,00грн та нестача 70 доларів США,даний факт підтверджується актом раптової ревізії,та пояснювальними записками Позивачки від 11 серпня 2009 року,якими вона визнає свої протиправні дії.

Відповідно до п.п.3.1.1;3.1.4;3.1.7;3.19;3.1.11;3,1.16 Положення про організацію здійснення касових операцій та систему контролю за готівковими коштами і цінностями в «Райффайзен Банк Аваль»,затвердженого Постановою Правління АППБ «Аваль» № П-90/4 від 17 серпня 2006 року зі змінами від 16.03.2009 року всі касові операції касир здійснює з обов»язковим оформленням первинних документів/прибуткових ордерів,видаткових ордерів,інше/ та відображає в програмному забезпеченні.Позивачка не виконала свої посадові обов»язки-не зробила оформлення первинних документів,та внесла операцію в програмне забезпечення,про що сама Позивачка вказує у позовній заяві та своїх поясненнях.Так в позовній заяві Позивачка визнає факт,що вона не провела продаж 70 доларів США.

Згідно п.п.8.11;8.15;8.16 Вказаного Положення Позивачка перед закінченням роботи відділення повинна була здійснити наступні дії:

-роздрукувати форми,необхідні для звірки і подальшого формування касових Документів дня;

-звірити фактичні залишки готівки/в розрізі валют/ з даними системи Бренчпауер;

-виконати звірку первинних документів з касовими журналами,реєстрами ,журналами обліку переказів,на наявність первинних документів та правильність їх оформлення/наявність підпису клієнта,касира,операціоніста/якщо операція виконується касиром спільно з операціоністом/,штампу касира;

-звірити залишки/фактичні/ готівки та обороти готівкових коштів/за даними касових журналів та касових документів/ із Зведеною довідкою касира про касові обороти і залищки цінностей.

Відповідно до вказаного Положення,Позивачка повинна була здійснити перевірку-чи правильно виведені в довідках залишки готівки з урахуванням записів у Книзі прийнятих і виданих грошей і цінностей,та чи відповідають кількість і загальна сума готівки зазначена у первинних документах даним довідок.Згідно зведеної довідки/додається/,підписаної старшим касиром ОСОБА_2 та начальником відділення залишок готівки складав:гривня-49 959,27,долари США-4 386,87.Однак фактично залишок готівки складав:гривня-50 509,27,долари США-4 316,87.,що підтверджується актом раптової ревізії.ОСОБА_2 були порушені вимоги п.8.11,8.15,8.16 Положення ,а саме не було відображено фактичного залишку готівкових коштів у програмному забезпеченні,і як слідство у зведені довідці.Ці дії були здійснені Позивачкою свідомо,що підтверджується її поясненнями від 11 серпня 2009 року.Позивачка зазначає,що знайшла надлишок та нестачу грошових коштів,але приховала цей факт від начальника і зробила викривлену звітність.

Таким чином старший касир ОСОБА_2 порушила вимоги внутрішньобанківських нормативних документів з профілю своєї діяльності,тобто порушила правила проведення операцій з матеріальними цінностями,що встановлено актом раптової ревізії та пояснювальними записками Позивачки.

Посилання Позивачки на погане самопочуття не повинні прийматися до уваги.Трудове законодавство не звільняє особу від відповідальності за вчинення нею винних дій в зв»язку з її поганим самопочуттям.Єдиною підставою для звільнення особи від відповідальності,і взагалі від виконання своїх обов»язків-є лікарняний.Посилання Позивачки на погане самопочуття нічим не підтверджується.

Вважаючи незаконним своє звільнення Позивачка посилається на те,що вона не отримувала повідомлення про розгляд питання про її звільнення профспілковим комітетом Банку.

Однак цей факт не підтверджує незаконність звільнення Позивачки.Так,відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»встановивши,що звільнення працівника проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу,суд зупиняє провадження по справі,запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови профспілкового органу в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті.

Не буде суперечити закону,якщо до профспілкового органу в такому випадку звернеться власник або уповноважений ним орган або суддя при підготовці справи до судового розгляду.Аналогічним чином вирішується спір про поновлення на роботі,якщо згоду профспілкового комітету на звільнення визнано такою,що не має юридичного значення.

Згода профспілкового комітету Банку на звільнення Позивачки додається до матеріалів справи.У випадку,якщо суд визнає цю згоду такою,що не має юридичного значення ця згода може бути повторно запитана судом.Однак це не впливає на законність або незаконність звільнення Позивачки.Як вже зазначалося Відповідачем та підтверджено доказами,звільнення Позивачки було проведено у повній відповідності до чинного законодавства.

Також вважають ,що вимоги позивачки про стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимущеного прогулу є необґрунтованими,оскільки її звільнення було проведено у точній відповідності до вимог чинного законодавства.

також вважають необґрунтованими вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди.

З врахуванням викладеного просять відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заперечення відповідача повністю підтримала в суді представник за довіреністю.

В судовому засіданні 29 грудня 2009 року представник відповідача заперечувала проти призначення судово-медичної експертизи /МСЕК/ ,оскільки вважає,що трудова рекомендація МСЕК  відносно ОСОБА_2 від 06 листопада 2008 року про можливість її роботи економістом,кабінетний труд, підтверджує можливість ОСОБА_2 працювати старшим касиром,оскільки вважає робота старшого касира є різновидом  роботи економіста,оскільки згідно інструкції банку касир повинен мати вищу економічну освіту.

 Вислухавши пояснення сторін,свідка,дослідивши матеріали справи суд вважає встановленими слідуючі факти,обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачка ОСОБА_2 з 17 вересня 2001 року  працювала  у Першотравенському відділенні Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» касиром,а з 21 квітня 2003 року старшим касиром.

            /а.с.3-7/

11 серпня 2009 року актом раптової ревізії цінностей,що знаходяться в сховищі/операційній касі Першотравенського  відділення ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було виявлено надлишок 550,00 грн,70 доларів США нестача,що виникли внаслідок не проведення ОСОБА_2 валютно-обмінної операції 10 серпня 2009 року,про що складено акт від 11 серпня 2009 року членами ревізійної бригади під керівництвом головного бухгалтера ДОД «Райффайзен Банк Аваль».

                 /а.с.21/

11 серпня 2009 року ОСОБА_2 надала пояснення на ім»я керівника ревізійної бригади –головного бухгалтера ДОД «Райффайзен Банк Аваль»  про допущену нею  помилку в роботі 10 серпня 2009 року.

              /а.с.22/

За поданням директора ДОД «Райффайзен Банк Аваль» від 12 серпня 2009 року до профспілкового комітету ДОД «Райффайзен Банк Аваль» про надання згоди на звільнення ОСОБА_2  на підставі ст..41 п.2 КЗпП України у зв»язку з втратою довіри,вказаний профспілковий комітет  12 серпня 2009 року без участі та повідомлення ОСОБА_2 надав згоду на її звільнення по ст..40 п.2 КЗпП України/втрата довіри /.

            /а.с.25/

Згідно наказу Дніпропетровської дирекції відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  № 2313-к від 12 серпня 2009 року вона звільнена з роботи у зв»язку з втратою довіри відповідно до п.2 ст.41 КЗпП України.

12 серпня 2009 року їй було вручено трудову книжку з записом про звільнення.

          /а.с.7 оборот/

На день розгляду справи згідно наданої представником довіреності та її пояснень вбачається,що  відповідач на даний  час  перейменовано  з Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

Вирішуючи позовні вимоги по суті суд виходить з того,що

згідно ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу/профспілкового представника/ первинної профспілкової організації ,членом якої є працівник.

У випадках,передбачених законодавством про працю,виборний орган первинної профспілкової організації,членом якої є працівник,розглядає у п»ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника,на якого воно внесено.Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою.За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа,у тому числі адвокат.Якщо працівник або його представник не з»явився на засідання,розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку,визначеного частиною  другою цієї статті.У разі повторної неявки працівника/його представника/без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Доказів повідомлення позивачки про розгляд подання відповідачем не було надано,таким чином,подання власника про звільнення розглядалося без її присутності,що можливе лише за її заявою,чого вона не робила.

Оскільки профспілковим комітетом  було надано згоду на звільнення по ст..40п.2 КЗпП України,тоді як адміністрацією відповідача було запитано згоду на звільнення ОСОБА_2 по ст..41 п.2 КЗпП України,а також тому,що розгляд подання був безпідставно проведений у відсутності позивачки без її повідомлення про розгляд подання,тобто з порушенням вимог закону,на запит суду вказаний профспілковий комітет лише  01 грудня 2009 року надав згоду за звільнення старшого касира ОСОБА_2.з посади на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України за участі її представника.

                /а.с.39,58-65/

Відповідно до вимог п.2 ст.41 КЗпП України  трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних  дій працівника,який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності,якщо ці дії дають підстави для втрати довір»я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Згідно п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про поновлення на роботі осіб,звільнених за пунктом 2 ст.41 КЗпП ,суди мають брати до уваги відповідно час,що пройшов з моменту вчинення винних дій,наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини,що мають значення для правильного вирішення спору.

Аналізуючи пояснення сторін,показання свідка ОСОБА_6,матеріали справи суд вважає,що вказані вимоги закону при звільненні позивачки не дотримані виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка страждає на  алергію,знаходиться з цього приводу на диспансерному обліку,про що їй видано паспорт хворого алергічним захворюванням ,з якого вбачається про необхідність прийому ОСОБА_2 сильнодіючих  медичних препаратів,вона змушена приймати препарат Ериус

                     /а.с.42/.

Крім  того,після отримання  черепно-мозкової травми 09 листопада 2007 року  при виконанні трудових відносин у відповідача згідно акту розслідування № 1 від 13 грудня 2007 року позивачка є інвалідом праці 3 групи  зі стійкою  втратою 40% професійної працездатності,/а.с.8-12,40,67-71/вона терпить головні болі,у неї часто  підіймається кров»яний тиск.

10 серпня 2009 року  у позивачки з»явилися алергічні набряки вона змушена була прийняти сильнодіючі препарати.

Як пояснила суду позивачка під кінець робочого дня вона виявила лишки коштів у касі,але із-за стану здоров»я та підняття тиску  та закінчення робочого дня  вона не змогла встановити точну їх причину.

Вдома вночі вона аналізувала  ситуацію і  встановила,що лишок грошей в касі  стався із-за чисто механічної помилки,після прийняття коштів 70 долларів США  від клієнта банку  для переводу по ВЕСТЕРН ЮНІОН, вони надійшли в касу банку,але вона механічно не провела  їх продаж.Гроші лежали в касі, а  відсутній документ,що вони проведені.

Вранці 11 серпня 2009 року вона  з»явилася на роботу,чекала економіста банку,щоб провести вказану операцію,оскільки вона встановила точну причину лишку по касі.

Але до   приходу економіста  в відділення банку з»явилася  комісія по перевірці роботи і вона  повідомила комісію,що  в касі лишки,причину їх,що вона знайшла помилку .

З економістом банку вони провели операцію,але комісія  примусила  видалити вказану проведену операцію,що і було зроблено.

Голова комісії змусила віднести лишки  на доходи банку,і вийшло,що в касі  недостача на вказану суму по поштовому переводу.

В первинній пояснювальній записці вона вказала причину лишку в касі із-за вказаною нею вище механічної помилки    за станом здоров»я,але її примусили написати іншу пояснювальну записку про  лишки без причини.

11 серпня 2009 року ввечері позивачка змушена була з підвищеним кров»яним тиском та  набряками звернутися  на прийомне відділення  міської лікарні,де їй запропоновано госпіталізацію,після чого вона відпросилася до  ранку  ,позивачці було рекомендовано огляд невропатолога 12 серпня 2009 року згідно  запису  чергового лікаря Першотравенської міської лікарні в амбулаторній карточці позивачки,оглянутої судом,ксерокопія якого долучена до матеріалів справи

                  /а.с 41/.

 12 серпня 2009 року  вранці позивачка прийшла за талоном  до лікаря,але талони на  прийом до лікаря  були лише  після обіду,тому вона прийшла на роботу ,де керівник відділення  запропонував їй поїхати  м. Дніпропетровськ  до дирекції банку,де позивачці по приїзду  зараз же вручили трудову книжку з записом про звільнення 12 серпня 2009 року.

Вказані пояснення позивачки повністю підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_6на той час головний економіст вказаного відділення банку,яка підтвердила суду,що 10 серпня 2009 року було явно видно,що ОСОБА_2 хвора,вона скаржилася на  погане самопочуття,у неї були набряки на обличчі та почервоніння,вона приймала ліки,11 серпня 2009 року вона прийшла раніше на роботу,стан її здоров»я був ще гірший ніж 10 серпня 2009 року,вона повідомила про допущену помилку,необхідна операція була проведена,на момент з»явлення комісії вона повідомила про помилку,керівник ревізійної бригади змусила видалити проведену операцію,не прийняла первинні пояснення ОСОБА_2О,змусила її переписати пояснювальну записку необхідного їй змісту під диктовку,ОСОБА_2 скаржилася на стан здоров»я,але у зв»язку з вказаними подіями ОСОБА_2 не мала змоги звернутися належним чином  до лікаря,в такому ж стані за вимогою директора відділення банку 12 серпня 2009 року вона поїхала з ним в ДОД «Райффайзен Банк Аваль»,де була звільнена.

ОСОБА_2на посаді старшого касира завжди працювала сумлінно,раніше ніяких порушень в роботі не допускала,зауважень та стягнень не мала,під час  регулярних раптових перевірок  роботи у неї ніяких порушень не було.

Вказані обставини свідчать про те,що  винних дій ,які б давали відповідачу для втрати довіри до позивачки ,вона не здійснювала.

Лишок грошей був наявний у касі,допущений він чисто механічно із-за стану здоров»я,причина його нею встановлена,повідомлено комісію перед початком перевірки,операцію було проведено,потім видалено на вимогу комісії,лишок комісією оприходуваний на  доходи банку,що призвело до  нестачі грошей по касі,чого фактично не було.

При звільненні ОСОБА_2 з посади також не враховані конкретні обставини,що мають значення для правильного вирішення спору,оскільки  звільняючи з посади ОСОБА_2 відповідач не врахував відсутність заподіяної  нею шкоди,оскільки лишок грошей лежав у касі,зараз же на наступний день вранці 11 серпня 2009 року ОСОБА_2 знайшовши помилку прийняла заходи до її усунення,повідомила про це ревізійну бригаду до початку перевірки,не враховані обставини,за яких вчинено проступок,зокрема  хворобливий стан здоров»я позивачки як 10 серпня 2009 року  так і 11 та 12 серпня 2009 року,що підтверджено записом в амбулаторній карті  позивачки,показаннями свідка ОСОБА_6,перешкодою відповідача ОСОБА_2 звернутися до лікаря 12 серпня 2009 року,що їй рекомендовано  черговим лікарем Першотравенської міської лікарні 11 серпня 2009 року що вказано у записі в амбулаторній картці ОСОБА_2,про що вона повідомляла  представників адміністрації відповідача як у Першотравенському відділенні банку  так і в ДОД «Райффайзен Банк Аваль»,що підтвердила суду свідок ОСОБА_6,не враховано  те,що ОСОБА_2 отримала у відповідача виробничу травму-зокрема черепно-мозкову травму,за висновком МСЕК від якої вона стала інвалідом третьої групи та втратила стійко 40% професійної працездатності,тобто має стійкі наслідки черепно-мозкової травми та потребує реабілітації

               /а.с.8-11;40,67-71/.

Також не враховано і попередню  роботу позивачки ,яка тривалий час з 2001 року працювала у відповідача касиром,старшим касиром,не мала порушень в роботі,працювала сумлінно,не мала зауважень при проведенні постійних регулярних раптових ,через кожні 2-3 місяці роботи, перевірок її роботи,що підтвердила в суді свідок ОСОБА_6,що позивачем не спростовано,та доказів протилежного не надано.

Зважаючи на вищевикладене суд вважає,що позивачка звільнена з роботи  з порушенням закону та без законних підстав.

Тому суд вважає,що позовні вимоги про поновлення на роботі підлягають задоволенню.

У зв»язку з цим на користь позивачки підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 серпня 2009 року по 29 квітня 2010 року в розмірі 21 127,35грн із такого розрахунку:

Згідно довідки відповідача заробітна плата позивачки за два календарних місяці до звільнення становить 5195,16грн/а.с.47/.

Її середньоденний заробіток при п»ятиденному робочому тижні  ,вирахуваний згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 рок становить115,45грн/5195,16грн:45 робочих днів/.

Кількість пропущених робочих днів з 12 серпня 2009 року по 29 квітня 2010 року становить 183 дні.

Тому до стягнення становить середній заробіток за час вимушеного прогулу 21127,35грн/115,45грнх183 дні/.

Згідно з абзацом п»ятим п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»,задовольняючи вимоги про оплату праці,суд має навести в рішенні розрахунки,з яких він виходив під час визначення  сум,що підлягають стягненню.Оскільки справляння і сплата податку з громадян,є відповідно обов»язком роботодавця та працівника,суд визначає цю суму без утримання податку й інших обов»язкових платежів,про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Вирішуючи позовні вимоги позивачки в частині відшкодуванні їй спричиненої моральної шкоди суд виходить з того,що згідно ст..237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі,якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань,втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вищевказані  порушення  законних прав позивачки при звільненні  призвели до моральних страждань,втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

Обговорюючи розмір відшкодування позивачці моральної шкоди, з врахуванням  вказаних позивачкою та встановлених судом обставин характеру спричиненої моральної шкоди позивачці, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на її користь 1000 гривень.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214,215 ЦПК України,ст.41 п.2,232,235,237-1 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ :

Визнати наказ Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

 № 2313-к від 12 серпня 2009 року  про звільнення ОСОБА_2 з посади незаконним.

ОСОБА_2 поновити на посаді старшого касира Першотравенського відділення Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» середню заробітну плату  за час вимушеного прогулу з 12 серпня 2009 року по 29 квітня 2010 року в розмірі 21 127/двадцять одна тисяча сто двадцять сім/гривень 35 коп  без утримання податку й інших обов»язкових платежів.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  у відшкодування моральної шкоди 1000/одна тисяча/гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягненні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах місячного заробітку в розмірі 2539/дві тисячі п»ятсот тридцять де»ять/гривень 90 коп допустити до негайного виконання.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в розмірі 219/двісті дев»ятнадцять/гривень 77 коп витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи  у розмірі  120/сто двадцять/гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду в апеляційний суд Дніпропетровської області може бути подано через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                            /Г.М.Бондарьова/