Справа № 204/8813/20

Провадження № 3/204/134/21

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Приваліхіна А.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , громадянина України, що мешкає у кв. АДРЕСА_1 , керівника ТОВ «ЮМ Плюс», про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

23 грудня 2020 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення № 462 від 09 грудня 2020 року зазначено, що ТОВ «ЮМ Плюс», керівником якого є ОСОБА_1 , здійснювало реалізацію пального, тобто, бензину А-95, А-92, дизпалива, тощо, в господарській одиниці – офісі, розташованому по АДРЕСА_2 , без одержання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, чим порушило ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/955-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме: відповідно податкових та видаткових накладних, актів прийому передачі старт карток, типових договорів комісії, за що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.

30 грудня 2020 року на адресу офіційну електронну адресу суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на протокол про адміністративне правопорушення № 462 від 09 грудня 2020 року з проханням закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заперечень зазначено, що даний протокол був складений на підставі акту фактичної перевірки від 06 листопада 2020 року, проведеної працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області ТОВ «ЮМ Плюс», однак податкове повідомлення рішення, яке підлягає оскарженню в суді, та яке він має намір оскаржити, він не отримував. Також зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені обставини вчинення адміністративного правопорушення, тобто кому і в якій кількості було реалізоване пальне.

26 січня 2021 року та 02 лютого 2021 року на адресу офіційну електронну адресу суду надійшли додаткові заперечення ОСОБА_1 на вказаний протокол, в яких зазначено, що він звернувся зі скаргою на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області, які були винесені на підставі акту фактичної перевірки від 06 листопада 2020 року, проведеної працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області ТОВ «ЮМ Плюс». В телефонному режимі його повідомили, що його скарга наразі не розглянута.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що ТОВ «ЮМ Плюс» здійснює торгівлю не пальним, а картками (талонами) на пальне, на підтвердження чого надав суду акти прийому-передачі карток на пальне по договорам комісії. Крім того зазначив, що відповідно до наданих ІПК ДФС від 27 травня 2019 року № 2383/6/99-99-12-02-02-15/ІПК роз`яснень, операції з реалізації паливних карток і талонів на пальне, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, з 01 липня 2019 року не належить до операцій з реалізації пального та, така діяльність не потребує ліцензії.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходжу наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Нормами ст. ст. 245, 280 КУпАП визначено, що під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Приписами ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено обставин вчинення адміністративного правопорушення, а саме кому і в якій кількості було реалізовано пальне.

Не надано також доказів систематичності дій особи, у відношенні якої складено протокол, що є обов`язковою ознакою господарської діяльності та наявність мети – отримання прибутку.

В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні прізвища та адреси свідків, які могли б підтвердити обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, приписами ст. 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Також, зазначено, що при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

 Тобто, в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, зокрема, повинні бути зазначені наступні обставини: протягом якого часу особа здійснювала відповідну діяльність (у даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, адже господарська діяльність обов`язково має тривалий, а не одноразовий характер); всі задокументовані окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов`язковими для господарської діяльності.

Однак, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення № 462 від 09 грудня 2020 року дані обставини не зазначені, а надані органами ГУ ДФС у Дніпропетровській області докази не є достатніми на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Натомість, ОСОБА_1 надані документи, які повністю спростовують доводи, викладені у протоколі, та є належними, достовірними та достатніми на підтвердження його невинуватості.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені норми законодавства та правові позиції закріплюють те, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, що уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, перелік яких визначено у ст. 255 КУпАП України.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу органу правосуддя, як незалежного арбітра, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia", рішення від 30.05.2013 року, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає те, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно із приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Сукупність вказаних обставин свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Дані, що викладено в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені в повній мірі належними і допустимими доказами, що виключає адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд позбавлений можливості за відсутності належних, об`єктивних та допустимих доказів, всебічно, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, встановити винність чи невинність особи у вчинені адміністративного правопорушення, у зв`язку із чим, відповідно до положень ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 164, 247, 268, 283-285, 287, 289 КУпАП, -

У Х В А Л И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , громадянина України, що мешкає у кв. АДРЕСА_1 , керівника ТОВ «ЮМ Плюс», про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП – закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом 10 днів зо дня винесення постанови.

Суддя А.І. Приваліхіна