ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року

м. Київ

справа №814/944/18

адміністративне провадження №К/9901/68912/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Мороз Л.Л., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання неправомірним та скасування наказу №35 від 19.07.2017, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у складі судді Гордієнко Т.О. від 23.07.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Коваля М.П., Димерлія О.О., Єщенка О.В., від 29.11.2018,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту також ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі по тексту також Управління ДАБК Миколаївської міської ради, відповідач), в якому просила:

- визнати неправомірним та скасувати наказ від 19.07.2017 №35 «Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації», яким скасовано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція торгівельного комплексу» за адресою: АДРЕСА_1 , №МК142171301361 від 10.05.2017 (далі - спірний, оскаржуваний наказ).

2. Позивач аргументував свій позов тим, що акт, у якому за наслідками перевірки було б встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідачем не складався, а тому оскаржуваний наказ, прийнятий лише на підставі інформації, отриманої за результатами запитів про надання інформації, на думку ФОП ОСОБА_1 , є неправомірним та, як наслідок, підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.07.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018, у задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідач вжив всіх наданих йому, як суб`єкту владних повноважень, заходів стосовно проведення позапланової перевірки з метою встановлення фактів порушення вимог чинного містобудівного законодавства, та виявив факти, які свідчать про наявність підстав вважати забудований об`єкт самочинним.

5. Зокрема, в оскаржуваних судових рішеннях зазначається, що отримані відповідачем у відповідь на письмовий запит довідки Управління земельних ресурсів та лист ФОП ОСОБА_2 свідчать про недостовірний характер даних, зазначених у декларації, стосовно наявності робочого проекту та земельної ділянки, оскільки строк дії договорів про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення групи пересувних тимчасових споруд закінчився 20.08.2014, тобто до реєстрації декларації від 12.05.2017, а робочий проект не виготовлявся.

6. Суди попередніх інстанцій вказували й на те, що перешкоджання позивачем здійсненню відповідачем його посадових обов`язків шляхом недопущення перевіряючих осіб до проведення перевірки не може унеможливити виконання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладених на нього повноважень, а тому дійшли висновку про те, що спірний наказ прийнято правомірно та обґрунтовано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, позивачкою подано касаційну скаргу, в якій остання, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, наказом начальника Управління ДАБК Миколаївської міської ради №24 від 04.06.2017 було передбачено проведення позапланової перевірки достовірності даних, внесених у декларацію про готовність до експлуатації об`єкта: реконструкція торговельного комплексу по АДРЕСА_1 (замовник гр. ОСОБА_1 ) на підставі листа Департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради від 26.06.2017 №130/21.06.

9. Зі змісту направлення для проведення позапланового заходу №6 від 04.07.2017 вбачається, що строк його дії передбачено з 4 липня до 17 липня 2017 року.

10. Заступником начальника управління ДАБК ММР Першиним С.А. із залученням головного спеціаліста Кіченко О.С. був складений акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 10.07.2017, в якому зазначено, що ФОП ОСОБА_1 не допустила посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт «Реконструкція торговельного комплексу» по АДРЕСА_1 , чим порушила положення пункту 1 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

11. За наслідками контрольного заходу відповідачем був прийнятий припис №3 від 10.07.2017 про усунення порушення вимог законодавства шляхом допущення посадових осіб управління для проведення перевірки.

12. На адресу відповідача від Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради надійшла довідка від 07.07.2017, в якій зазначено, що рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 12.05.2017 №381 відмовлено ФОП ОСОБА_1 у продовженні строку дії договорів про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення групи пересувних тимчасових споруд, термін яких закінчився 20.08.2014.

13. Також на адресу відповідача надійшов лист ФОП ОСОБА_2 від 06.07.2017, в якому зазначено, що він робочий проект не розробляв та договір авторського нагляду з позивачем не укладав.

14. На підставі таких даних відповідач дійшов висновку, що позивач у декларації зазначив недостовірні дані стосовно наявності робочого проекту та земельної ділянки.

15. 19.07.2017 наказом №35 «Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації» скасовано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція торговельного комплексу» по АДРЕСА_1 , №МК142171301361 від 10.05.2017.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

16. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач посилається на те, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірного наказу про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Скаржник зазначає, що відповідачем акт перевірки не складався та йому такий документ не направлявся. Саме за актом перевірки, за яким встановлене порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, можуть прийматись рішення посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю. Перевірка проведена не була, а тому прийнятий наказ, на думку скаржниці, є необґрунтованим та неправомірним.

17. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що судові рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими й викладені у них висновки доводами скаржниці не спростовуються, а тому, на переконання Управління ДАБК Миколаївської міської ради, такі судові акти скасуванню не підлягають.

18. На підставі викладеного, відповідач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. У суді касаційної інстанції розгляд цієї справи було призначено у судовому засіданні та належним чином повідомлено учасників справи про день, час та місце розгляду справи.

20. Однак, сторони або їх представники у судове засідання не з`явилися, хоча й були належним чином повідомленні про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах касаційного провадження повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення.

21. Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

22. Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи вищевказані положення процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду цієї справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

23. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.

24. Повноваження Управління ДАБК Миколаївської міської ради у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

25. Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

26. Частина друга статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

27. Також, за змістом пункту 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №750), у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування. Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими пунктом 17 цього розділу.

28. Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

29. Пунктом 7 Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

30. Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

31. Пунктом 2 цього ж Порядку встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

32. Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

33. Згідно з пунктами 6, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

34. За змістом пунктів 16, 17 вищезазначеного Порядку встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

35. Згідно з пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

36. Аналіз вищенаведених норм законодавства дає колегії суддів підстави для висновку про те, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» і Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надано право скасовувати декларації про готовність об`єкта до експлуатації у разі виявлення інспекцією факту подання недостовірних даних, наведених у такій декларації.

37. Про скасування декларації інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю видається відповідний розпорядчий акт (у даному випадку - наказ). При цьому, після скасування реєстрації декларації, замовник не позбавляється права повторно подати таку декларацію у відповідності з вимогами законодавства.

38. Слід врахувати й те, що реєстрація декларації підлягає скасуванню у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання не будь-яких недостовірних даних, а лише тих, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом (постанова Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №818/878/16).

39. Перелік підстав, за яких об`єкт вважається самочинним будівництвом, наведено у статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і пункті 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

40. У розумінні вищенаведених норм законодавства об`єкт вважається самочинним будівництвом, зокрема, у разі, якщо він будується без належно затвердженого проекту.

41. У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що скасування декларації зумовили виявлені відповідачем факти, які свідчили про самочинне будівництва об`єкта, зокрема, інформація, відображена у листі, отриманим Управлінням ДАБК Миколаївської міської ради 06.07.2017 від ФОП ОСОБА_2 , про те, що він робочий проект на об`єкт будівництва, стосовно якого було здійснено реєстрацію декларації, скасованої спірним наказом, не виготовляв і договір на здійснення авторського нагляду з ФОП ОСОБА_1 не укладав.

42. Вищевказана інформація була отримана відповідачем у межах процедури підготовки до проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, призначеного з метою перевірки достовірності даних, наведених позивачем у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, до проведення якого перевіряючі особи не були допущені забудовником.

43. Про те, що реєстрацію вищевказаної декларації було скасовано за наслідками позапланової перевірки, зазначено й у спірному наказі.

44. Той факт, що обставини, які зумовили винесення відповідачем спірного наказу і скасування декларації, не зафіксовані в акті, складеному за наслідками позапланової перевірки, не спростовує правильних по суті висновків Управління ДАБК Миколаївської міської ради про наявність підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом, до того ж, це не було спростовано позивачкою під час судового розгляду справи, тоді як законність оскаржуваного ОСОБА_1 наказу була підтверджена наявними у матеріалах справи доказами, які були досліджені у судовому засіданні при розгляді справи у судах попередніх інстанцій.

45. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у даному конкретному випадку спірний наказ видано відповідачем за наявності підстав, визначених законом для скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

46. Доводи ж касаційної скарги таких висновків не спростовують і не містять належних, вагомих і достатньо обґрунтованих міркувань, переконливих аргументів, які б давали підстави вважати інакше.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

48. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

49. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 350, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

Л.Л. Мороз