Справа № 2-1650/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого – судді Грубіян Л.І.,
при секретарі - Усатенко М.С.,
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Ізмаїльської міської ради, третьої особи ОСОБА_2, в якому просить визнати за ним право власності на ? частину земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 мотивуючи тим, що йому на праві власності, на підставі договору міни від 16.06.2006 р., належить 6/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами, вказана частина житлового будинку належала ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12 квітня 2001 року після смерті ОСОБА_3 Однак, коли він звернувся до Ізмаїльської міської ради з метою безооплатної приватизації земельної ділянки, на якій розташована приналежна йому частина житлового будинку, з`ясувалось, що рішенням виконкому Ізмаїльської міської Ради № 343 від 03.03.1998 року, земельна ділянка за вищевказаною адресою площею 0,0910 га, була передана безоплатно в спільну сумісну власність ОСОБА_3, та власнику іншої частини будинку ОСОБА_4, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, цільове призначення земельної ділянки залишилось без змін, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3, померла, не отримавши державний акт на право власності на земельну ділянку. Відсутність державного акту про право власності на земельну ділянку за вищевказаною адресою у її власника, тобто він позбавлений права отримати державний акт на земельну ділянку.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_5, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник Ізмаїльської міської ради до судового засідання не прибув, надав заяву про визнання позову, та розгляд справи за його відсутністю.
Третя особа ОСОБА_2, в судове засідання не з`явилася, надала заяву про погодження з позовними вимогами позивача, та просить розглянути справу за її відсутності.
Вислухавши пояснення представника позивача, та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору міни № 1094 від 16.06.2006 р., укладеного між ним та ОСОБА_2, належить 6/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 Вказана частина житлового будинку належала ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12 квітня 2001 року після смерті ОСОБА_3. Рішенням виконкому Ізмаїльської міської Ради № 343 від 03.03.1998 року, земельна ділянка за вищевказаною адресою площею 0,0910 га, була передана безоплатно в спільну сумісну власність ОСОБА_3 та власнику іншої частини будинку ОСОБА_4, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд.
Відповідно до Дікрету Кабінету Міністрів України “Про приватизацію земельних ділянок” № 15-02 від 26.12.1992 року, право власності ОСОБА_3, на ? частину земельної ділянки за вищевказаною адресою посвідчено рішенням виконкому, про що внесений запис у земельно – кадастрові документи. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3, померла, так і не отримавши державний акт на право власності на земельну ділянку. Цільове призначення земельної ділянки залишилось без змін.
Відповідно до вимог передбачених ст. 125 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає після отримання його власником документу, що посвідчує це право.
Згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1, являючись власником 6/25 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 позбавлений можливості отримати акт на земельну ділянку, на якій знаходиться вказана частина житлового будинку власником якої він являється, то відповідно до ст. 377 ЦК України може бути визнано право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,0910 га, яка була передана безоплатно в спільну сумісну власність ОСОБА_3, та ОСОБА_4, так як в судовому засіданні доведено, що цільове призначення земельної ділянки не змінилося.
Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 118, 119, 212 ЦПК України, ст. ст. 125, 131 Земельного Кодексу України, ст. 377 ЦК України, суд
ВИРІШИВ :
Припинити за ОСОБА_3 право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,0910 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,0910 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя