ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9500/18

провадження № 2/753/3586/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Комаревцевої Л.В.

з секретарем Драгой В.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у порядку загального позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування постанови та акту,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування постанови та акту.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_3 разом з дружиною, ОСОБА_3 , перебуваючи у шлюбі, в січні 2008 році придбали будинок АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу будинку від 10.01.2008 посвідченого Завадською Р.В. приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області за реєстровим №64 та зареєстровано в Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 31 січня 2008 року.

Пізніше, дружина позивача приватизувала земельну ділянку на якій споруджено будинок, загальною площею 0,25 га цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд (присадибна ділянка), що підтверджується свідоцтвом про право власності па нерухоме майно від 20.01.2015.

На примусовому виконанні в Дарницькому районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебував виконавчий лист №460/863/15-Ц від 05.05.2015, виданий за рішенням Яворівського районного суду Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в розмірі 1 003 854,89грн.

В порядку примусового виконання рішення суду головним державним виконавцем було описано та арештовано майно боржника, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 .

Вказаний житловий будинок був переданий Відповідачу (Стягувачу) в рахунок погашення боргу, про що винесено постанову та акт.

Позивач вважає, що державним виконавцем було порушено норми чинного законодавства України, що призвело до порушення його прав на 1/2 частини житлового будинку, який є спільною сумісною власністю. Відтак, враховуючи обставини викладені у позовній заяві просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

12 липня 2018 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, надано Відповідачу п`ятнадцятиденний термін, з дня отримання ухвали та копії позовної заяви для подання відзиву.

На адресу суду надійшов відзив від Дарницького районного відділу державної виконавчої служб міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві з матеріалами виконавчого провадження, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову зважаючи на наступне. В рамках виконавчого провадження № 52731507, за виконавчим листом №460/863/15-Ц від 05.05.2015, державним виконавцем відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» 25.10.2016 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно з інформаційної довідки з Реєстру власності на нерухоме майно в порядку доступу державних виконавців, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4625888500:001:0015, площею 0,25 га), АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_1 . Згідно відповіді з Адресного бюро м. Києва ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , знято з реєстрації Львівська область, Яворівський район, с. Старичі.

Згідно відповіді з Регіонального сервісного центру МВС України в місті Києві транспорті засоби за боржницею на праві власності не зареєстровані.

31.10.2016 державним виконавцем до Яворівського РВ ВДВС ГТУЮ у Львівській області, направлено доручення щодо перевірки майнового стану та опису майна боржника, а саме житлового будинку за адресою АДРЕСА_1

23.01.2017 державним виконавцем до Яворівського РВ ВДВС ГТУЮ у Львівській області, направлено доручення щодо перевірки майнового стану та опису земельної ділянки ( кадастровий номер: 4625888500:001:0015, площею, 0,25га), яка належить на праві власності ОСОБА_3 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

До відділу надійшли постанови про опис та арешт майна ( коштів) боржника, а саме житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки ( кадастровий номер: 4625888500:001:0015, площею 0,25га),яка належить на праві власності ОСОБА_3 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

19.07.2017 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта ПП « Консалтингова група «АГРО-ЕКСПЕРТ» для участі у виконавчому провадженні, щодо експертної оцінки описаного майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки (кадастровий номер: -4625888500:001:0015, площею 0,25га), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

В подальшому згідно експертного висновку описаного майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки, що належать на праві власності ОСОБА_3 , вартість якого згідно експертного висновку склала 15900,00 грн. передано ДП « СЕТАМ» на реалізацію шляхом прилюдних торгів. В подальшому майно передано стягувачу в рахунок погашення боргу відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», відтак підстави для задоволення позову відсутні.

ОСОБА_4 направила відзив, в якому просила відмовити в позові в повному обсязі, мотивуючи недоведеністю Позивача факту перебування будинку у спільній сумісній власності, оскільки згідно позиції Верховного суду України, майно, придбане під час шлюбу не є автоматично спільною сумісною власністю.

Ухвалою суду від 12.07.2018 відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 04.03.2019, з занесенням до протоколу судового засідання, розгляд справи призначено по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 28.02.2020 року справу №753/9500/18 передано на розгляд судді Цимбал І.К.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року прийнято справу до провадження, призначено судове засідання.

У зв`язку з відстороненням судді Цимбал І.К. справа була передана для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

27.11.2020 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана на розгляд судді Комаревцевій Л.В.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, пославшись на обставини викладені у відзиві.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявилась, про розгляд справи повідомлена в установленому законом порядку.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.1991 між ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб.

10 січня 2008 році подружжя придбало будинок АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу будинку.

Пізніше, дружина приватизувала земельну ділянку на якій споруджено будинок, загальною площею 0,25 га цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд (присадибна ділянка), що підтверджується свідоцтвом про право власності па нерухоме майно від 20.01.2015.

На примусовому виконанні в Дарницькому районному відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебував виконавчий лист №460/863/15-Ц від 05.05.2015, виданий за рішенням Яворівського районного суду Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в розмірі 1 003 854,89 грн. згідно договору позики, який уклала ОСОБА_3 .

В порядку примусового виконання рішення суду головним державним виконавцем було описано та арештовано майно боржника, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду з заявленим позовом, позивач вказав, що в процесі виконання рішення державним виконавцем було реалізовану частину будинку, яка належить йому та дружині на праві спільної сумісної власності. Відтак, передача житлового будинку є незаконно.

В процесі примусового виконання рішення суду, було описано й арештовано нерухоме майно ОСОБА_3 , проведена його оцінка та згодом, майно передане па реалізацію, шляхом його продажу па електронних торгах відповідно до порядку, передбаченому Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерств юстиції України »ід 29.09.2016 № 2831/5.

Відповідно до протоколів проведення електронних торгів, торги з реалізації вказаного нерухомого майна на трьох електронних торгах не відбулися. Позивач виконавчих дій державного виконавця не оскаржував.

Згідно частини 7 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Згідно частини 9 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» 16.01.2018 державним виконавцем видано стягувачу акт державного виконавця про передачу майна в рахунок погашення боргу та постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу ВП №52731507 від 16.01.2018.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

Позивач жодним чином не оскаржував укладений дружиною договір позики. Відтак, Позивач визнав укладений договір дружиною шляхом вчинення конклюдентних дій.

Оскільки в подружжя, крім права спільної сумісної власності на нерухоме майно, внаслідок укладення договору позики виникає також і зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення позиченої грошової суми, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники, та що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Таким чином, суд вважає, що право на спільну сумісну власність на жилий будинок кореспондується боргове зобов`язання - повернення грошової суми, що позичалася одним із подружжя.

Оскільки Позивачем не надано доказів, що кошти, отримані ОСОБА_3 за договором позики не були використані в інтересах сім`ї, а використались виключно в особистих інтересах, подружжя є солідарними боржниками.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого цивільного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги позивача в частині визнання недійсним протоколу та акту про передачу нерухомого майна в рахунок погашення боргу.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене та керуючись ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 60,61,65 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування постанови та акту - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії.

Повний текст судового рішення складено 02.02.2021

Суддя Л.В. Комаревцева