Справа № 2-а-2105/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Чубак С.М.  

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 103970 від 18.03.2010 р., –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови серії ВО № 103970 від 18.03.2010р., мотивуючи тим, що він Правил дорожнього руху не порушував, при розгляді справи не були дослідженні всі обставини, постанова винесена з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВО № 118670 ОСОБА_1 18.03.2010 р. в 16 год. 12 хв., керуючи трнаспортним засобом в м. Тернополі по вул. Живова не виконав вимогу дорожнього знаку «В’їзд заборонено», чим порушив вимоги п. 33.3.21 Правил дорожнього руху.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 103970 від 18.03.2010 р. ОСОБА_1 за порушення п .3.21 Д.1 Правил дорожнього руху притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 300 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Дану постанову і просить скасувати позивач в судовому порядку.

Суд, оцінивши матеріали справи та дослідивши норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

У відповідності до пункту 3.21 д.1 до Правил дорожнього руху встановлений заборонений знак «В’їзд заборонено», за наявності якого забороняється в’їзд усіх транспортних засобів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності  до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Однак, 18.03.2010 року працівником ДАІ, який зафіксував вчинення адміністративного правопорушення, при накладенні адміністративного стягнення не було з’ясовано всіх обставин, що мають значення для вирішення даної справи.

Згідно пояснень, наданих в судових засіданнях ОСОБА_1 з інкримінованим адмінправопорушенням не згідний, зазначив, що він в’їжджав на територію автостанції «Тернопіль», де встановлений знак «В’їзд заборонено» о 16 год 12 хв., тому вимог даного знаку не порушував, оскільки заборона в’їзду діє лише з 16 год 30 хв. по 7 год. 00 хв. згідно із встановленим інформаційним знаком.

Дані пояснення були зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 18.03.2010р., який скаладався із нібито зафіксованим адмінправопорушенням в 16 год. 15 хв., на що інспектор уваги не звернув.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністиративного позову.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення пілягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на нормах чинного законодавства, підтвердженні матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 247, 251, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити.

2.   Скасувати постанову серії ВО №103970 від 18.03.2010р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді накладення штрафу в розмірі 300 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

3.   Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП – закрити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.        

            Суддя – підпис

            З оригіналом згідно:

            Суддя                                                                                  Ю.І.Дзюбановський