КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду:

головуючого судді Глиняного В.П.

суддів Масенка Д.Є., Паленика І.Г.

при секретарі Парсамян А.А.

за участі прокурора Власов Є.К.

підозрюваної ОСОБА_1

захисників Коцюбко І.В., Журавського О.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Власова Є.К. на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 07 грудня 2020 року, у кримінальному провадженні №42020100000000498 від 02.11.2020 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у міста Києві Кального І.О., погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури Власовим Є.К. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21 години до 07 години наступної доби, строком до 03 лютого 2021 року, з покладенням на останню обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваної, те, що остання має постійне місце проживання, місце роботи, постійний дохід, має на утриманні двох дітей, міцні соціальні зв`язки та раніше не судима, а також керуючись практикою Європейського суду з прав людини, дійшов до висновку про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні Власов Є.К. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити ухвалу, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 565 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Прокурор вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

У апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, що є тяжким злочином та додає, що органом досудового розслідування встановлено те, що підозрювана може переховуватись від слідства та суду, оскільки закордонний паспорт не вилучено, може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, зокрема в органу досудового розслідування є достатні дані вважати, що ОСОБА_1 має можливість на них впливати, так як є особисто з ними знайома. Також, остання використовуючи своє матеріальне становище та соціальні зв`язки може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, перебуваючи під домашнім арештом в певний період доби. За таких обставин, на думку прокурора до ОСОБА_1 цілком можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, посилаючись при цьому на практику Європейського суду з прав людини у подібній справі.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, позицію захисників та підозрюваної, які заперечували проти апеляційних вимог сторони обвинувачення, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих до апеляційного суду матеріалів судової справи, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № №42020100000000498 від 02.11.2020 рокуза ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.

05 грудня 2020 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.

05 грудня 2020 року в межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся з клопотанням до районного суду, щодо застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 565 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий суддя районного суду відмовив у задоволенні клопотання слідчого та застосував щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21 години до 07 години наступної доби, строком до 03 лютого 2021 року, з покладенням на останню обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім обставин, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

За результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування про застосування щодо ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні останньою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Також, при судовому розгляді слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_1 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені у клопотанні слідчого ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваної, не можуть слугувати виключною підставою для тримання підозрюваної під вартою.

З урахуванням вказаного, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини у подібних справах, а також даними про особу підозрюваного, в їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_1 альтернативного, більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, який полягає у забороні підозрюваній залишати місце свого проживання з 21 години до 07 години наступної доби, а тому зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 процесуальних обов`язків в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя поклав на останню обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді та вважає, що орган досудового розслідування не зміг довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваної на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

На думку колегії суддів, слідчий суддя районного суду під час розгляду клопотання в повній мірі дотримався підстав застосування запобіжного заходу та визначив цілі, які стоять за ним, а тому вірно застосував саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка говорить, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Колегія суддів не може погодитись з доводами прокурора про те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів розслідування та/або суду, оскільки підозрювана добровільно здала на зберігання слідчому паспорти для виїзду за кордон, про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи (а.с. 107), також ОСОБА_1 з`являлась до суду першої інстанції та до апеляційного суду на розгляд апеляційної скарги, що на думку колегії суддів свідчить про те, що наміру переховуватись від органів досудового розслідування остання не має.

Посилання прокурора на те, що підозрювана може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином є безпідставними, зважаючи на умови застосованого слідчим суддею запобіжного заходу та покладенням на останню відповідних обов`язків.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя, всупереч стверджень апелянта, врахував дані, які характеризують особу підозрюваної ОСОБА_1 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, про що прямо вказано в оскаржуваній ухвалі.

Таким чином, доводи щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 184, 193, 194, 309, 376, 403,404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 07 грудня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у міста Києві Кального І.О., погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури Власовим Є.К. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21 години до 07 години наступної доби, строком до 03 лютого 2021 року, з покладенням на останню обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Власова Є.К. - без задоволення.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: Глиняний В.П. Масенко Д.Є. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/824/513/2021 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції Колдіна О.О.

Єдиний унікальний номер №752/22137/20 Доповідач: Глиняний В.П.