2-2032.10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  20 травня 2010 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Данковській С.В.,за участю адвоката ОСОБА_1,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3,ОСОБА_4,треті особи КП «ВРЕЖО-3»,орган опіки та піклування Шевченківської райадміністрації, про зміну умов договору житлового найму,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2010 р.ОСОБА_2звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що вона разом із неповнолітніми дітьми ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1,ОСОБА_6ІНФОРМАЦІЯ_1, колишнім чоловіком ОСОБА_4та його матір*ю ОСОБА_3зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1

Основним квартиронаймачем є відповідачка ОСОБА_3,квартира не приватизована.

Квартира складається з двох ізольованих кімнат площею 16,1 кв.м.та 12,3 кв.м., підсобних приміщень, які знаходяться в спільному користуванні.

Посилаючись на те, що  відповідач ОСОБА_4.в присутності дітей принижує її гідність, застосовує до неї фізичне насилля, через що спільне користування спірною квартирою неможливе, проте відповідачі не погодились добровільно змінити умови договору житлового найму, позивачка просить суд  змінити договір найму житлового приміщення -квартири АДРЕСА_1, виділивши їй з неповнолітніми дітьми ізольовану кімнату площею 16,1 кв.м., відповідачам виділити ізольовану кімнату площею 12,3 кв.м., підсобні приміщення залишити в спільному користуванні, зобов*язати КП «ВРЕЖО-3» укласти з нею окремий договір найму жилого приміщення на кімнату площею 16,1 кв.м.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги та пояснила, що вона була зареєстрована в спірній квартирі як член сім*ї наймача, після розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_4 вони з дітьми продовжують спільно користуватись кімнатою площею 12,3 кв.м., матір відповідача користується кімнатою площею 16,1 кв.м. З огляду на поведінку відповідача ОСОБА_4 подальше спільне користування спірною квартирою неможливе, відповідачі не бажають добровільно змінити умови договору найму житла або приватизувати квартиру. Просила позов задовольнити в повному обсязі,змінити договір найму житлового приміщення -квартири АДРЕСА_1, виділивши їй з неповнолітніми дітьми ізольовану кімнату площею 16,1 кв.м., відповідачам виділити ізольовану кімнату площею 12,3 кв.м., підсобні приміщення залишити в спільному користуванні, зобов*язати КП «ВРЕЖО-3» укласти з нею окремий договір найму жилого приміщення на кімнату площею 16,1 кв.м.

Представник позивача за усною заявою ОСОБА_7.в судовому засіданні повністю підтримав позицію своєї довірительки.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4.в своїх інтересах та як представник відповідачки ОСОБА_3за довіреністю проти позову заперечував з посиланням на те, що позивачка не приймає участі в утриманні житла, своєю поведінкою провокує сварки, а задоволення її позову погіршить житлові умови всіх наймачів, зокрема його матері ОСОБА_3 як особи похилого віку. З цих підстав просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_4адвокат ОСОБА_1 просив суд відмовити в позові з огляду на те, що при зміні договору найму спірної квартири будуть порушені санітарні норми та права відповідачки ОСОБА_3

Представник третьої особи органу опіки та піклування в судове засідання не з*явився, надав письмову заяву про розгляд справи без їхньої участі та прийняття рішення на розсуд суду з урахуванням наявності у неповнолітніх дітей, які мають відношення до справи, обох бітьків, не позбавлених батьківських прав.

Представник третьої особи КП «ВРЕЖО-3» в судове засідання не з*явився з невідомих причин, викликався належним чином, про що в справі є поштове повідомлення про своєчасне отримання судової повістки.

Всебічно вивчивши обставини справи, заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено та перевірено доказами,що позивачка ОСОБА_2,її неповнолітні діти від шлюбу з відповідачем ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.та ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1,відповідачі ОСОБА_4.і ОСОБА_3зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1 що підтверджується довідкою ЄРЦ Шевченківського району(а.с.5-6,9).

Відповідно до ст.104 ЖК України член сім*ї наймача вправі вимагати ,за згодою інших членів сім*ї, які проживать разом з ним, укладання окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено і вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст.63 цього Кодексу.

Відповідно до роз*яснень Пленуму Верховного Суду України в п.16 постанови № 2 від 12.04.1985 р.(із змінами)»Про деякі питання ,що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу Української РСР»,в силу ст.104 ЖК суд вправі задовольнити вимоги члена сім*ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього(або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі.

Згідно ст.63 ЖК України, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок, не може бути самостійним предметом договору найму жиле приміщення, яке хоча і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі, який відповідно до ст.48 цього Кодексу становить 13,65 кв.м.

Як вбачається з схеми викопіювання плану квартири, спірна квартира складається з двох ізольованих кімнат площею 16,1 кв.м. та 12,3 кв.м.,в ній зареєстровані та проживають п*ять осіб. За таких обставин укладання з позивачкою  ОСОБА_2окремого договору найму на кімнату площею 16,1 кв.м. є неможливим ,оскільки порушить житлові права осіб, що проживають у квартирі, призведе до штучного погіршення житлових умов і викличе необхідність постановки на облік як таких, що потребують поліпшення житлових умов.

З наведеного вище суд встановив, що позовні вимоги не ґрунтуються на законі та не підлягають задоволенню.

Посилання позивачки на негативну поведінку відповідача ОСОБА_4 та надані матеріали листування з цього приводу судом не оцінюються та до уваги не приймаються як такі, що не мають правового значення для вирішення заявленого позову, який відповідно до ст.11 ЦПК України розглянутий в межах позовних вимог.

На підставі ст.48,63,104 ЖК України, ст.3,10,11,57,60,212-215,218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

  Суддя                                    Ю.А.Галущенко