Справа № 2-2031/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 квітня 2010 року                      Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді        Трофимової Д.А.                                  

                при секретарі              Конопльовій Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 03 вересня 2004 року, який зареєстрований Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції, актовий запис № 858. Від спільного подружнього життя мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на утриманні позивача.

Позивач зазначає, що шлюбні відносини фактично припинені з початку 2009 року у зв’язку із різними поглядами на життя та ведення спільного господарства. Відповідач з часу фактичного припинення  шлюбних відносин не бере участі у матеріальному забезпеченні дитини, тобто ухиляється від покладеного на нього законом обов’язку утримання дітей.  Позивач змушена самостійно нести всі витрати з утримання малолітньої дитини. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Відповідач працює, інших дітей не має. Подальше спільне життя та збереження сім’ї є неможливим. Спору про поділ майна та про визначення місця проживання дитини не має.

Позивач просить суд розірвати шлюб та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач підтримала позов на підставі викладених у ньому обставин, просить суд шлюб розірвати та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, сплачені нею судові витрати з відповідача не стягувати, витрати по оформленню розлучення в органах РАГС покласти на відповідача, про що надала суду письмову заяву. Примирення вважає неможливим.

Відповідач позов визнає, про що надав суду письмову заяву, не заперечуючи проти причин розпаду родини. Примирення також вважає неможливим. Згоден, щоб у випадку розірвання шлюбу донька  залишилася проживати з матір’ю.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 180, ч. 2 ст. 182, 183 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового  мінімуму  для  дитини відповідного віку; частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 03 вересня 2004 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 6).

Як вбачається з копії свідоцтва про народження від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).

Дитина  мешкає з позивачем, знаходиться на її утриманні (а.с. 12).

Сторони не ведуть спільне господарство, обидва втратили почуття любові та поваги один до одного, необхідне для подружнього життя. Родина сторін фактично розпалась, обидва примирення вважають неможливим. Тому подальше спільне життя подружжя та збереження їх родини стали неможливими.

З обопільної згоди сторін неповнолітня дитина залишається  проживати з матір’ю.

Майнового спору немає.

Враховуючи думку сторін, суд вважає можливим сплачені позивачем судові витрати з відповідача не стягувати, а витрати по оформленню розлучення в органах РАГС покласти повністю на відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 130, 174, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 105 ч. 3, 110, 112, 180, 182 ч. 2, 183, 191 ч. 1 СК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2  та ОСОБА_1, зареєстрований 03.09.2004р. Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції, актовий запис № 858.

Стягнути з ОСОБА_2  витрати при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС в сумі 17 (сімнадцять) грн. ОСОБА_1 від витрат звільнити.

Неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати із матір’ю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Лабитнанги Тюменської області, громадянина України, що працює вантажником Закритого акціонерного товариства «ЗАЗ», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.03.2010р. і до досягнення  дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито в доход держави в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4  ст. 295 ЦПК України.

Суддя