ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
-------------------------------------------------------------------------------------------------------
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" березня 2010 р. м. Черкаси Справа №17/3150
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:
позивача –Коптєва А.Є. –по довіреності,
відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/3150
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан - Лізинг»
дофізичної особи –підприємця ОСОБА_2
простягнення 106 845,44 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан - Лізинг»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач) про стягнення 106 845,44 грн., в тому числі:
- заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна, у сумі 19 122,54 грн.;
- винагорода (комісія) 1-го порядку у розмірі 15 031,21 грн.;
- коригування на зміну курсу гривні до долару США за період з 20.04.2009 року по 20.05.2009 року в сумі 11 312,56 грн. без урахування ПДВ;
- сума ПДВ, нарахована на комісію Лізингодавця за період з 20.02.2009 року по 20.05.2009 року в розмірі 3 367,21 грн.;
- сума ПДВ нарахована на суму повернення майна у розмірі 41 223,30 грн.;
- штраф у розмірі 5% від вартості майна у сумі 15 523,68 грн.;
- інфляційні в сумі 909,95 грн.;
- пеня в сумі 355 грн.
Підставою позову є невиконання відповідачем Змішаного договору про заміну боржника у зобов’язанні за договором фінансового лізингу № 007/08-АВТ з одночасним внесенням змін та доповнень до нього.
У судових засіданнях 19.01.2010 року, 11.02.2010 року та 01.03.2010 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просив задовольнити, на вимогу суду надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, в якому зазначено, що станом на 14.01.2010 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська обл., Жашківський район, село Побійна).
На зазначену адресу відповідача тричі направлялись ухвали суду: від 23.12.2009 року про порушення провадження у справі, від 19.01.2010 року та від 11.02.2010 року про відкладення розгляду справи, яким відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте його представник без поважних причин в судові засідання 19.01.2010 року, 11.02.2010 року та 01.03.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі Змішаного договору про заміну боржника у зобов’язані за договором фінансового лізингу № 007/08-АВТ від 28 серпня 2008 року.
За цим договором ТОВ «Богдан-Лізинг»- кредитор (лізингодавець), фізична особа-підприємець ОСОБА_4 –первісний боржник (лізингоодержувач) та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 –новий боржник, разом іменовані як «сторони», уклали даний Змішаний договір, за умовами якого Первісний боржник переводить свій борг на Нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов’язальну сторону у Договорі фінансового лізингу № 007/08-АВТ від 28.08.2008 року, укладеного між первісним боржником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 і кредитором - ТОВ «Богдан-Лізинг».
Таким чином відбувається заміна первісного боржника (фізичної особи-підприємця ОСОБА_4) новим боржником (фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2) та перехід усіх прав та обов’язків за Договором фінансового лізингу № 007/08-АВТ від 28.08.2008 року. З моменту укладення цього договору Новий боржник здійснює замість Первісного боржника усі обов’язки Лізингоодержувача у повному обсязі за Договором фінансового лізингу № 007/08-АВТ від 28.08.2008 року.
Предметом Змішаного договору є надання позивачем (лізингодавцем) в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу відповідачу (лізингоодержувачу) майна, а саме: автобус марки «Богдан», модель А 09202, тип автобус пасажирський, 2007 року випуску, жовтий колір, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5 належний позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 02 серпня 2007 року, та автобус марки «Богдан», модель А 09202, тип автобус пасажирський, 2007 року випуску, жовтий колір, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_1, належний позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_8, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 02 серпня 2007 року (найменування, модель, ціна одиніці, кількість і загальна вартість якого наведена в Специфікації (Додаток № 2 до договору), для підприємницьких цілей відповідачу на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів. (пункт 1.1 договору).
В Додатку № 1 від 28.08.2008 року (а.с.19-20) сторони визначили Графік сплати лізингових платежів.
Лізингові платежі включають:
Згідно з пунктом 3.1.1.1 договору - комісії 1-го порядку (К1) –розрахунок комісії 1-го порядку в обсязі суми винагороди позивача за користування майном починається з дня підписання акту прийому - передачі предмета лізингу. Відповідач сплачує в кожному розрахунковому періоді комісію 1-го порядку позивачу в сумі відповідно до додатку 1 цього договору. Комісія 1-го порядку включає також витрати, понесені позивачем на страхування предмета лізингу.
комісія 2-го порядку (К2) - розрахунок комісії 2-го порядку в обсязі суми винагороди за понаднормовий час користування послугами лізингу позивачем здійснюється згідно з пунктом 3.4. та пункту 3.9. даного договору.
Різниця між сумою лізингового платежу (ЛПф), що підлягає сплаті на користь позивача на дату фактичного виконання платежу (крім авансових лізингових платежів) та сумою чергового лізингового платежу у відповідності з графіком сплати лізингових платежів вважається складовою комісії 2-го порядку.
Пунктом 3.9. договору встановлено, що у випадку прострочення сплати чергового лізингового платежу або сплати його не в повному обсязі, причому не сплачена частина чергового лізингового платежу становить більше, ніж 5 % від суми чергового лізингового платежу, відповідач виплачує позивачу комісію 2-го порядку (К2) за кожен день прострочення платежу (Д), яка нараховується на вартість предмету лізингу, вказану в пункті 1.6. договору, (ВПЛ), а саме: К2 = ВПЛ х 0,000459хД+ЛПф-ЛП, де: К2- комісія 2-го порядку, ВПЛ –вартість предмету лізингу, вказана в пункті 1.6. договору; }- знак суми; Д- кожен день прострочення платежу; ЛПф –сума чергового лізингового платежу, визначеного з урахуванням коригувань відповідно до пункту 3.4. договору; ЛП- сума чергового лізингового платежу у відповідності з графіком сплати лізингових платежів.
В подальшому між сторонами було укладено Додатковий договір № 1 від 10 лютого 2009 року про Внесення змін до Договору фінансового лізингу № 007/08-АВТ від 19.02.2008 року та до Змішаного договору про заміну боржника у зобов’язані за договором фінансового лізингу № 007/08-АВТ від 28 серпня 2008 року, яким змінено Графік сплати лізингових платежів.
Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізінгодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізінгоодержувачем (прямий лізинг), або майно спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Частиною 2 статті 16 вказаного Закону встановлено, що лізингові платежі можуть включати:
а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
в) компенсацію відсотків за кредитом;
г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Відповідно до частини 1 вказаної норми, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов’язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання по Змішаному договору про зміну боржника у зобов’язані за договором фінансового лізингу № 007/08-АВТ від 28 серпня 2008 року виконав, надав у платне володіння та користування автобуси марки «Богдан»2007 року випуску, з державними номерними знаками: АА0079АА та АА0081АА, що підтверджується Актом прийому-передачі майна від 28 серпня 2008 року (а.с.25-26). Вартість майна в момент передачі його новому боржнику складала 310 473,65 грн., в тому числі ПДВ.
Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строк сплати лізингових платежів згідно Графіку сплати - 20 число кожного місяця.
Позивачем за кожний розрахунковий період виставлялися відповідачу рахунки на оплату лізингових платежів: № СФ-01137 від 13.05.2009 року на суму 60 030,75 грн., № СФ-01150 від 13.05.2009 року на суму 195,63 грн., № СФ-01045 від 10.04.2009 року на суму 16 130,60 грн., № СФ- 01066 від 15.04.2009 року на суму 53 028,50 грн., № СФ-00917 від 16.02.2009 року на суму 38 984,23 грн., № СФ-00981 від 13.03.2009 року на суму 45 726,29 грн., № СФ-00791 від 15.12.2008 року на суму 17 819,17 грн., № СФ-00857 від 14.01.2009 року на суму 35 505,24 грн., № СФ-00680 від 05.11.2008 року на суму 15 146,81 грн., № СФ-00716 від 24.11.2008 року на суму 17 930,18 грн., СФ-01682 від 30.11.2009 року на суму 107,40 грн. (а.с.36-41)
Проте рахунки-фактури: № СФ-00917 від 16.02.2009 року, № СФ-00981 від 13.03.2009 року, № СФ-01066 від 15.04.2009 року, № СФ-01137 від 13.04.2009 року залишились повністю або частково не оплачені.
Станом на 08.12.2009 року за період з 20.02.2009 року по 20.05.2009 року відповідачем не сплачено лізинговий платіж на суму 19 122,54 грн., та винагороду (комісію) 1-го порядку у розмірі 15 031,21 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині повністю.
В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Позивач користуючись своїм правом встановив періоди нарахування інфляційних за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.
Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 909,95 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –254,45+251,31+163,03+89,50 = 758,29 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 758,29 грн., в іншій частині позову про стягнення інфляційних суд відмовляє, оскільки чинним законодавством не передбачено нарахування ПДВ при стягнення інфляційних.
Період заборгованостіСума боргу ( грн.)Індекс інфляції за місяцьІнфляційне збільшення суми боргу
01.02.2009-28.02.200916 963,71101,5254,45
(16 963,71*101,5/100= - 16 963,71)
01.03.2009-31.03.200917 950,80101,4251,31
(17 950,80*101,4/100= - 17 950,80)
01.04.2009-30.04.2009 18 114,00100,9163,03
(18 114,00*100,9/100= - 18 114,00)
01.05.2009-31.05.200917 899,97100,589,50
(17 899,97*100,5/100= - 17 899,97)
Пунктом 3.4. договору передбачено коригування на зміну курсу гривні до долару США. Сума лізингового платежу (ЛПф), що підлягає сплаті на користь позивача на дату фактичного виконання платежу (крім авансового лізингового платежу), визначається наступним чином: ЛПф = ЛП х Кф/Кn, де: ЛП –сума чергового лізингового платежу у відповідності з графіком сплати лізингових платежів; Кф – курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України на дату виставлення рахунку; Кn - курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України на дату підписання договору.
Суд перевіривши порядок нарахування позивачем коригування на зміні курсу гривні до долару США в сумі 11 312,56 грн., встановив правильність нарахування, тому задовольняє позов в цій частині.
Корегування терміну сплати до 20.04.2009 року = 10 897,73 х 7,70 –10 897,73 = 5 718,61 грн.
5,05
Корегування терміну сплати до 20.05.2009 року = 10 842,23 х 7,6555 –10 842,23 = 5 593,95 грн.
5,05
Пунктом 3.8. Змішаного договору встановлено, у разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди (комісії) позивачу за отримане в лізинг майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є об’єктом оподаткування ПДВ, при цьому відповідач повинен самостійно збільшити розмір винагороди (комісії) позивачу за отримане в лізинг майно на суму, яка дорівнює ПДВ, нарахованому на такий об’єкт оподаткування, а сторони самостійно здійснюють дії, передбачені чинним податковим законодавством України, щодо проведення оподаткування такої операції.
Суд перевіривши порядок нарахування позивачем суми ПДВ, нарахованої на комісію позивача з в сумі 3 367,21 грн. за відповідні періоди, встановив правильність її нарахування, тому задовольняє позов в цій частині.
Пунктом 9.9. договору встановлено, що при поверненні майна відповідачем не платником податку на додану вартість позивачеві з будь-якої підстави –позивач нараховує, а відповідач сплачує позивачеві платіж у розмірі податку на додану вартість нарахований на суму повернення майна (залишкову вартість).
Суд перевіривши порядок нарахування позивачем платежу у розмірі податку на додану вартість в сумі 41 223,30 грн., встановив правильність його нарахування, тому задовольняє позов в цій частині повністю.
ПДВ = 206 116,48 х 20 = 41 223,30
100
За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Зазначені статті узгоджуються з приписом пункту 6.4.1. Змішаного договору, згідно з яким у випадку прострочення сплати, або несплати кожного поточного лізингового платежу, у тому числі прострочення сплати першого лізингового платежу, незалежно від причини цього прострочення (несплати), відповідач крім штрафів, зазначених у пункті 6.5 договору, сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми несплаченого, несвоєчасно сплаченого, неповністю сплаченого лізингового платежу за кожен день прострочення платежу та відшкодовує всі збитки, завдані цим позивачеві, понад вказану пеню.
Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 355 грн. за відповідний період, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –361,52 грн.), але оскільки позивач просить стягнути пеню в сумі 355 грн., то задовольняє позов в цій частині.
Період прострочення Сума боргу (грн.)Кількість днів простроченняРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
01.05.2009-31.05.200917 750,06310,0657 %361,52
(17 750,06*31*0,0657/100)
Статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Пунктом 6.5. договору встановлено, що
за кожен випадок неналежного (несвоєчасного, неповного чи неякісного) виконання своїх обов’язків за даним договором протягом терміну його дії, а також за однобічну необґрунтовану відмову від його виконання, винна сторона відшкодовує збитки, понесені при цьому іншою стороною і крім відшкодування збитків, сплачує постраждалій стороні штраф у розмірі 5 % від вартості майна, вказаної в пункті 1.6. договору.
Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 5 % штрафу в сумі 15 523,68 грн., встановив правильність його нарахування, тому задовольняє позов в цій частині.
310 473,65 х 5% = 15 523,68
100%
З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 106 693,79 грн., з яких: заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна, у сумі 19 122,54 грн., винагорода (комісія) 1-го порядку у розмірі 15 031,21 грн., коригування на зміну курсу гривні до долару США за період з 20.04.2009 року по 20.05.2009 року в сумі 11 312,56 грн. без урахування ПДВ, сума ПДВ, нарахована на комісію Лізингодавця за період з 20.02.2009 року по 20.05.2009 року в розмірі 3 367,21 грн., сума ПДВ нарахована на суму повернення майна у розмірі 41 223,30 грн., штраф у розмірі 5% від вартості майна у сумі 15 523,68 грн., інфляційні в сумі 758,29 грн., пеня в сумі 355 грн.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 1 066,94 грн. та 235,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан - Лізинг»(юридична адреса: м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, корпус 87, фактична адреса: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 7, оф.920, п/р 2600415160 в ВАТ «Український професійний банк»м. Київ, МФО 300205, код ЄДРПОУ 32960732) –19 122,54 грн. заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна, 15 031,21 грн. винагороди (комісії) 1-го порядку, коригування на зміну курсу гривні до долару США за період з 20.04.2009 року по 20.05.2009 року в сумі 11 312,56 грн. без урахування ПДВ, сума ПДВ, нарахована на комісію Лізингодавця за період з 20.02.2009 року по 20.05.2009 року в розмірі 3 367,21 грн., сума ПДВ нарахована на суму повернення майна у розмірі 41 223,30 грн., штраф у розмірі 5% від вартості майна у сумі 15 523,68 грн., інфляційні в сумі 758,29 грн., пеня в сумі 355 грн., в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 1 066,94 грн. та 235,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Суддя С.С.Боровик
Повний текст рішення оформлений та підписаний 01.03.2010 року.