Справа № 495/1428/18

№ провадження 2/495/295/2021

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання

"01" лютого 2021 р. м. Білгород - Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

        головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

        за участю секретаря – Іванченко А.С.,

Справа № 495/1428/18,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника третьої особи про залишання без розгляду цивільної справи за позовною заявою за позовом першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності,  визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності,  визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, просить  суд: визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради від 05.06.2015 року № 2937 «Про передачу гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,0489 га (кадастровий номер 5110300000:02:003:0364) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 »; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії, індексний номер 38645548, видане 05.06.2015 реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки, площею 0,0489 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:003:0364); визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області від 05.06.2015, індексний номер 21859537, на підставі якого за ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0489 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:003:0364); у разі задоволення позову стягнути з відповідачів на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу позову.

До суду від представника третьої особи надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до якої зазначає, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Попри це, прокурором до позовної заяви не надано жодних доказів попереднього повідомлення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради про звернення до суду з даним позовом, що дає підстави стверджувати про невиконання прокурором імперативних вимог ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.

Вважає, що прокуратура уповноважена здійснювати представництво інтересів лише держави, а не територіальних громад /органів місцевого самоврядування/.

Крім того, вважав не доведеним, що позовну заяву від імені заінтересованої особи подано саме повноважною особою, адже до позову не додано жодних документів, що підтверджували б перебування ОСОБА_3 на службі в органах прокуратури, його повноваження на підписання позовної заяви.

На підставі п. 2 ч.1 ст. 257 ЦПК України, відповідно до якої суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, просить суд позовну заяву першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури залишити без розгляду.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце слухання справи сповіщені належним чином, однак причини неявки суду не відомі.

Суд розглядає справу за відсутність сторін, належним чином повідомлених про день та час судового розгляду справи, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши клопотання про залишення позову без розгляду та матеріали справи, суд приходить до наступного.

28 лютого 2018 року Перший заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури звернувся до суду із позовом до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності,  визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.

05 березня 2018 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду провадження по справі було відкрито.

Відповідно до частин 3 - 5 статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Отже, викладені обставини представника третьої особи в його клопотанні не є підставами для залишення позову без розгляду, а підлягають вирішенню при розгляду справи по суті, тому будуть розглянуті судом при ухваленні рішення по сутті справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання представника третьої особи про залишання без розгляду цивільної справи за позовною заявою першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності,  визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора– відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 258, 259, 260, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника третьої особи про залишання без розгляду цивільної справи за позовною заявою за позовом першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності,  визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора– відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 01 лютого 2021 року.

Суддя: