Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #91700910

Справа № 347/1698/20

Провадження № 11-кп/4808/69/21

Категорія ст. 331 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Лазарів О.Б.

Суддя-доповідач Малєєв


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


29 січня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

       головуючого судді           Малєєва А.Ю.,

       суддів:                                       Кукурудза Б.І., Гриновецького Б.М.,

       з участю:  

       секретаря с/з                             Білоуса С.І.,

       прокурора                         Свірідова Д.І.,

       обвинуваченого                 ОСОБА_1 ,

       захисників                          Помазановської О.І., Ковальчука В.В.,


       розглянувши в порядку ч. 3 ст. 422-1 КПК України (далі КПК) апеляційні скарги захисників Ковальчука В.В. та Помазановської О.І. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.12.2020 про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч. 2 ст.15,  п.п.5, 6, 11, 12 ч. 2 ст.115, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

1. Зміст ухвали суду першої інстанції.

ОСОБА_1  продовжений строк тримання під вартою до 20.02.2021 із тих мотивів, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, розгляд судової справи не розпочатий, а тому продовжують існувати ризики можливого незаконного впливу на свідків, переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Обставини та підстави для тримання під вартою не змінились, інших не встановлено.

2. Узагальнені доводи апеляційних скарг:

- порушене право на справедливий суд;

- обґрунтування ухвали є формальним;

- прокурор не довів обставин для продовження тримання під вартою;

- обґрунтованість обвинувачення та існування ризиків доказами не підтверджена і не перевірялась;

- можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів не розглядалась;

- запобіжний захід продовжений у період, коли попередня ухвала не набрала законної сили і перебуває на стадії апеляційного перегляду;

- ухвала не обґрунтована і не вмотивована;

- потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3 померли і вплинути на них не можна;

- дані про затягування розгляду обвинуваченим відсутні;

- ОСОБА_1 одружений, має неповнолітню дитину, постійне місце проживання, батьки під час перебування під вартою померли;

- продовження тримання під вартою має ознаки «автоматичного».

       Це є підставою для скасування ухвали і відмови в клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою або обрання більш м`якого запобіжного заходу.

       3. Провадження в апеляційному суді.

       3.1. Захисники підтримали доводи апеляційних скарг, уважали що підстав для тримання під вартою немає і тому до ОСОБА_1 належить застосувати більш м`який запобіжний захід. Указали, що інші обвинувачені не під вартою.

       3.2. Обвинувачений ОСОБА_1 апеляційні скарги захисників підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

       3.3. Прокурор заперечив апеляційні скарги з огляду на тяжкість злочинів та те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Розгляд справи ще не розпочався, свідки не допитані, існує можливість впливу з боку ОСОБА_1 на інших обвинувачених, потерпілу, свідків.

       4. Апеляційні скарги належить задовольнити з таких мотивів.

       4.1. Суд послався на п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція), норми ст. 177, 178, ч. 1 ст. 194, ст. 196 — 199, ч. 3 ст. 331, 370, 372 КПК і Рішення ЄСПЛ від 09.10.2014 у справі “Чанєв проти України”.

       Перерахування норм не є їх застосуванням і не робить судове рішення законним.

Їх вимоги потрібно виконати.

Приписами ч. 1 ст. 194 КПК України при вирішенні питання законних підстав для утримання особи під вартою на суд покладено обов`язок установити: 1) обґрунтованість підозри (ст. 177 КПК України); 2) наявність ризиків (ст. 177 КПК України); 3) можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів (ч.1. ст. 183 КПК України).

Такі обставини, згідно ст. 178 КПК України, визначаються через оцінку: 1) вагомості доказів для підозри; 2) тяжкості можливого покарання; 3) віку та стану здоров`я; 4) міцності соціальних зв`язків (місце проживання, наявність родини, утриманців тощо); 5) наявності місця роботи або навчання; 6) репутації; 7) майнового стану; 8) наявності судимостей; 9) дотримання умов запобіжного заходу; 10) наявності повідомлення про підозру у вчиненні іншого правопорушення; 11) розміру майнової шкоди чи доходу, вагомості доказів цього.

4.1.1. Суд не навів жодних даних про обґрунтованість клопотання прокурора, а повинен був би згідно п. 4 ч. 1 ст. 196 КПК. без цього не можна перевірити підстави для тримання під вартою.

Ухвала суду відсилає до іншого судового рішення, яке за ст. 198 КПК преюдиціального значення не має.

Перевірити обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу з матеріалів, переданих в апеляційний суд, неможливо.

Судове рішення існує не тільки для сторін провадження чи вищих судів, воно існує для суспільства, яке має право знати з цього рішення чи виконані всі вимоги закону.

Із ухвали суду першої інстанції про таке дізнатися не можна.

4.1.2. Щодо констатованих судом першої інстанції ризиків можливого незаконного впливу на свідків, потерпілого, переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Хто ці свідки, щодо яких існує ризик впливу обвинуваченим, невідомо.

З обвинувального акту та апеляційної скарги на рішення можна дізнатися, що це, можливо, потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3 , які вже померли.

Якщо є ще якісь особи, то вони не вказані.

Із цього слідує висновок, що ризик впливу на свідків теж не має належного обґрунтування.

Можливість переховування від суду в цій справі існує, оскільки злочини особливо тяжкі та тяжкі.

Однак, без конкретних даних ця можливість абстрактна та не свідчить про неможливість інших запобіжних заходів.

Ризик іншим чином перешкодити кримінальному провадженню констатований для проформи, оскільки не вказаний жоден варіант таких дій хоча б для прикладу.

Суд першої інстанції прийняв на віру дані клопотання про те, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності як мотив тримання під вартою.

В апеляційному суді прокурор зазначив, що дані про погашення судимості відсутні.

4.1.3. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу суд не розглядав, а повинен був би відповідно до прямої вказівки закону (ч. 1, 2, 4 ст. 194 КПК).

4.1.4. Невиконання вимог закону привело до ухвалення невмотивованого рішення щодо того, чому ОСОБА_1 належить утримувати під вартою, і чому неможливе застосування більш м`якого запобіжного заходу.

4.2. Викладене дає підстави для висновку про те, що судове рішення не відповідає вимогам законності, обґрунтованості, вмотивованості (ст. 370 КПК), суперечить п. 2 ч. 1 ст. 172 КПК і тому його належить скасувати відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК.

4.3. Задля справедливості, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції також не мав даних, які необхідні для продовження тримання строку під вартою за нормами гл. 18 КПК.

Їх не надав прокурор, пославшись на пряму заборону ч. 4 ст. 291 КПК і колізію норм.

За оцінкою апеляційного суду в цьому випадку колізія відсутня, а має місце вибіркове застосування закону всупереч його призначенню.

По-перше. Дійсно, останнє речення ч. 4 ст. 291 КПК містить заборону надання суду інших документів до початку судового розгляду, ніж ті, які вказані в п. 1 — 5 цієї норми.

Але це не стосується вирішення питань тримання під вартою до остаточного рішення, позаяк для них передбачена інша процедура в нормах гл. 18 КПК, які є спеціальними по відношенню до правила останнього речення ч. 4 ст. 291 КПК і на які послався суд першої інстанції в своїй ухвалі, але не виконав їх.

По-друге. При неоднозначності нормативного регулювання потрібно застосовувати засади верховенства права, законності, рівності перед судом, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, права на захист, презумпції невинуватості, змагальності, розумності строків (ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 7 КПК).

Ці засади не були застосовані, суд першої інстанції був позбавлений можливості перевірити обґрунтованість клопотання прокурора, який одночасно визначив пріоритетність питання і унеможливив його належний розгляд згідно з законом.

У такому разі належало виходити з того, що прокурор в суді не довів потребу продовження застосування такого запобіжного заходу.

По-третє. Заборона надання документів до підготовчого засідання є гарантією безсторонності суду під час вирішення питання вини.

Однак у цьому провадженні питання вини не вирішується, а з`ясовується наявність ризиків для визначення адекватного запобіжного заходу. Висновки суду щодо цього є ймовірнісними, не мають статусу остаточного рішення і не створюють преюдиції.

Звідси слідує висновок про те, що всі процесуально-правові дані щодо обґрунтованості продовження тримання під вартою мають бути обов`язково зазначені в клопотанні прокурора та ухвалі суду першої інстанції, інакше апеляційний суд зобов`язаний давати цим порушенням належну оцінку.


5. Висновки.

5.1. Ухвалу суду першої інстанції належить скасувати з мотивів, викладених у п. 4 цієї ухвали та постановити нову.

5.2. Виконуючи вимоги ст. 178 КПК України апеляційний суд виходить з такого.        Обґрунтованість обвинувачення апеляційний суд не оцінює, а тільки констатує, що матеріали провадження не містять доказів.

Ризик переховуватися від суду, прямо пов`язаний із тяжкістю обвинувачень і можливістю суворого покарання, а тому існує.

Дані про судимість ОСОБА_1 відсутні, що констатував прокурор в засіданні апеляційного суду.

Він одружений, у нього є неповнолітня дитина, постійне місце проживання.

ОСОБА_1 також заявив, що має постійне місце праці і це твердження не спростоване.

В обвинувальному акті є дані про його участь у бойових діях по захисту України.

Обвинувачений вказав, що має поранення, контузії і потребує відповідного лікування, якого в умовах тримання під вартою йому не надають.

Це твердження прокурор також не спростував.

ОСОБА_1 під вартою понад рік, а підготовче засідання ще не проведене.

При цьому апеляційний суд бере до уваги інформацію прокурора про те, що інші обвинувачені не утримуються під вартою, хоч їм поставлено у вину вчинення тих же злочинів, що й ОСОБА_1 .

На думку апеляційного суду така ситуація з урахуванням указаних вище обставин, свідчить про не рівне ставлення до ОСОБА_1 за рівних умов.

Тому є всі підстави для висновку про те, що цілодобовий домашній арешт з електронними засобами контролю та покладенням на обвинуваченого обов`язків, визначених у п. 1-5, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України зможе запобігти ризикам перешкодити правосуддю, позаяк прокурор не довів протилежного.

5.3. Також необхідно зазначити, що скасування ухвали суду першої інстанції за законом (ст. 76 КПК України), не створює підстав для самовідводу суддів і таким чином фактичного уникнення розгляду цього кримінального провадження.

У противному випадку кожне скасування судових рішень про продовження строків тримання під вартою привело б до самоусунення суддів від служби.

Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги захисників Помазановської О.І., Ковальчука В.І.– задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2020 року – скасувати та постановити нову.

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контрою за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, визначені у п. 1-5, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти у порядку п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Строк дії ухвали — до 20 лютого 2021 року включно.

Виконання ухвали покласти на органи поліції за місцем відбування цілодобового домашнього арешту.

Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора Свірідова Д.І.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.




Головуючий                                                                А.Ю. Малєєв

Судді:                                                                        Б.І. Кукурудз

                                                                       Б.М. Гриновецький



  • Номер: 11-п/4808/305/20
  • Опис:
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 347/1698/20
  • Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
  • Суддя: Малєєв А.Ю.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 21.09.2020
  • Дата етапу: 21.09.2020
  • Номер: 11-кп/817/434/20
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 347/1698/20
  • Суд: Тернопільський апеляційний суд
  • Суддя: Малєєв А.Ю.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.12.2020
  • Дата етапу: 15.12.2020
  • Номер: 11-кп/817/184/21
  • Опис: повернення обвинувального акту
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 347/1698/20
  • Суд: Тернопільський апеляційний суд
  • Суддя: Малєєв А.Ю.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 30.04.2021
  • Дата етапу: 26.05.2021
  • Номер: 11-п/4808/95/21
  • Опис: Матеріали кримінального провадження про обвинувачення Грищенка В.І., Грищенко І.С. та Шкондеюка В.В. за ч.1 ст. 263, ч.2 п. 5, 6, 11, 12 ст. 115 ст. 263-1 ч.1, ч.2, ч.5 ст. 27 КК України.
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 347/1698/20
  • Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
  • Суддя: Малєєв А.Ю.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.09.2021
  • Дата етапу: 07.09.2021
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація