П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 752/18950/17

Номер провадження 22-ц/824/417/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Саліхова В. В., Шахової О. В.,

за участю секретаря судового засідання - Яворської А. А.,

вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року, постановлену під головуванням судді Хоменко В. С., у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служба міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року Єрєгян Анаїда Робертівна в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою на постанову державного виконавця в якій, з урахуванням подальших уточнень, просила визнати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бортніка Валерія Володимировича про відкриття виконавчого провадження № 54563969 від 30 серпня 2017 року, протиправною; зобов`язати державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 54563969 від 30 серпня 2017 року.

Вказана скарга обґрунтована тим, що постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бортніком В. В. відкрито виконавче провадження № 54563969 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 620 грн.

На думку заявника, вказана постанова оформлена у порушення ч. 7 Інструкції з примусового виконання рішень, оскільки не скріплена печаткою, не містить обґрунтованого мотиву прийняття рішень та у порушення ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» не була надіслана боржнику, крім того, вказана постанова була винесена безпідставно, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутня заява ОСОБА_4 , яка б свідчила про дату надходження виконавчого документу до виконання.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року (том II а.с. 224-231) у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, 06 грудня 2020 року ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та не застосування норм матеріального права, просив ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу на постанову державного виконавця, задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не з`ясовано обставини щодо відсутності повторно поданої стягувачем заяви з виконавчим листом, не підтверджено доказами та не доведено обставину щодо наявності допущеної помилки державним виконавцем під час повернення виконавчого листа без прийняття до виконання стягувачу.

На думку скаржника, в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції зазначено неправдиву інформацію щодо відсутності його посилання на докази, що підтверджують відсутність гербової печатки на постанові державного виконавця та відсутність виконавчого листа у матеріалах справи для можливості виконання рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів у сумі 620 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.

Відзиву подано не було.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 грудня 2020 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні представник скаржника - адвокат Єрегян А. Р. та заінтересована особа ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Заінтересовані особи ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та суб`єкт оскарження - державний виконавець до суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення судової-повістки повідомлення на електронні адреси сторін та засобами телефонного зв`язку, у зв`язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за відсутності осіб, що не з`явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи учасників справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні скарги на постанову державного виконавця суд першої інстанції виходив з того, що зазначені заявником недоліки не можуть бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 54563969 від 30 серпня 2017 року.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 15 серпня 2017 року ОСОБА_4 звернулася до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління у місті Києві із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа по справі № 752/11822/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 620 грн. судового збору (т. І а.с. 180-181).

17 серпня 2017 року виконавчий лист № 752/11822/15-ц повернуто стягувачу без прийняття до виконання (т. І а.с. 184).

Постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління у місті Києві Бортніка В. В. від 30 серпня 2017 року відкрито виконавче провадження № 54563969 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа (т. І а.с. 186).

30 серпня 2017 року вищевказану постанову було направлено на поштову адресу боржника та стягувача (т. І а.с. 185), а 06 вересня 2017 року його представник - адвокат Єрєгян А. Р. ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження № 54563969 та отримала ухвалу про відкриття виконавчого провадження (т. І а.с. 146-147, т. ІІ а.с. 51).

Так, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження Інструкції з примусового виконання рішень, заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа. На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Під час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що 15 серпня 2017 року ОСОБА_4 звернулась до Голосіївського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа по справі № 752/11822/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на її користь судовий збір у сумі 620 грн., який 17 серпня 2017 року було повернуто стягувачу без виконання.

Пізніше, постановою старшого державного виконавця Голосіївського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 30 серпня 2017 року відкрито виконавче провадження № 54563969 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа по справі № 752/11822/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судового збору у сумі 620 грн. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_4 повторно звернулась до виконавчої служби із заявою на підставі якої, відповідно до ст 26 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 3 розділу ІІІ Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження Інструкції з примусового виконання рішень, державний виконавець був би вправі відкрити виконавче провадження.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 54563969 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 752/11822/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судового збору у сумі 620 грн. була відкрита державним виконавцем з порушенням вимог чинного, на час відкриття такого провадження, законодавства України, а саме, за відсутності заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження у справі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно частини 7 розділу І Загальні положення Інструкції з примусового виконання рішень, постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови.

До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю.

Так, в матеріалах справи наявна копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 54563969 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 752/11822/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судового збору у сумі 620 грн., яка підписана державним виконавцем, проте не скріплена печаткою. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вказана постанова була оформлена державним виконавцем з порушенням частини 7 розділу І Загальні положення Інструкції з примусового виконання рішень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, щодо наявності підстав для визнання постанови старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бортніка Валерія Володимировича про відкриття виконавчого провадження № 54563969 від 30 серпня 2017 року, незаконною.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року - скасувати, постановити нову, наступного змісту.

Визнати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бортніка Валерія Володимировича про відкриття виконавчого провадження № 54563969 від 30 серпня 2017 року, незаконною.

В решті скарги, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 01 лютого 2021 року.

Суддя-доповідач: І.М. Вербова

Судді: В. В. Саліхов

О. В. Шахова