Ухвала

29січня 2021 року

м. Київ

справа № 705/2090/17

провадження № 61-410ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 15 000 грн щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2020 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання дітей:

сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 15 000 грн, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 17 травня

2017 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2020 року змінено, зменшено розмір стягнутих аліментів з 15 000 грн

до 9 000 грн.

Змінено розподіл судових витрат.

У січні 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку

ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень, лише у тих випадках, коли таке оскарження

є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга,

є малозначною в силу закону.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України

суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня

2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович