СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2021 р. Справа № 922/2453/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.,

за участі секретаря судового засідання Пронози А.П.,

за участі представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - адвоката Франковського Є.В., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП № 002100 від 12.03.2019 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги № 1030246 від 02.12.2020;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - ФОП Кугно В.І. (вх. № 2965Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2020 року (повний текст складено 15.10.2020) у справі № 922/2453/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Кугно Володимира Івановича, с. Сугарівське Сахновщинського району Харківської області,

до Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій", м. Харків,

про стягнення 23380,0 грн та розірвання договору,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2020 року ФОП Кугно В.І. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до АТ "Харківське підприємство автобусних станцій", в якій просить:

1) стягнути з відповідача на користь позивача за договором від 17.04.2018 № 08/18 про продаж квитків і надання послуг на автостанціях 23380,0 грн, які складаються з: основної заборгованості з перерахування виручки від реалізації автобусних квитків за період з 11.03.2020 по 16.03.2020 в сумі 22681,96 грн; штрафу за порушення терміну перерахування виручки в сумі 584,5 грн, нарахованого на підставі п. 5.1.1.2 договору від 17.04.2018 № 08/18 за період з 17.04.2020 по 04.08.2020; інфляційних збитків в сумі 113,54 грн, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 17.04.2020 по 04.08.2020;

2) розірвати договір від 17.04.2018 № 08/18 про продаж квитків і надання послуг на автостанціях.

Позовні вимоги обгрунтовує порушенням відповідачем своїх зобов`язань, визначених п. 4.3 договору від 17.04.2018 № 08/18 про продаж квитків і надання послуг на автостанціях, щодо проведення розрахунків по договору. Зазначає, що за умовами договору від 17.04.2018 № 08/18, укладеного між ФОП Кугно В.І. (перевізником) та ПАТ "Харківське підприємство автобусних станцій" (ХПАС), ХПАС надає перевізнику послуги, пов`язані з відправленням і прибуттям автобусів та пасажирів тих маршрутів, які згідно з дозволами органу державного управління на автомобільному транспорті закріпленні за перевізником (п. 1.2. договору). У відповідності до п. 4.3. договору, розрахунки ХПАС з перевізником проводяться плановими платежами на поточний рахунок перевізника, зазначений у розділі 12, кожні 5 діб, а кінцевий розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним по реєстру відомостей реалізації квитків за вирахуванням винагороди ХПАС зазначеної у п. 4.1. та 4.2. Посилається на те, що в строк не пізніше 16.03.2020 ХПАС повинно було сплатити на користь позивача 22681,96 грн, та на підтвердження позовних вимог до позовної заяви надає акт звіряння взаємних розрахунків за червень 2020 року, який не підписаний відповідачем. Зазначає, що відповідачем в строки визначені п. 4.3 договору не проведено оплату за фактично надані перевізником послуги за період з 11.03.2020 по 16.03.2020, тому позивач направив відповідачу лист від 17.03.2020 за № 17/03 з проханням роз`яснити причини неперерахування відповідачем на поточний рахунок позивача планового платежу в сумі 24000,00 грн та роз`яснити, в який термін буде сплачена відповідна заборгованість. Зазначає, направив відповідачу лист від 11.06.2020, в якому просив припинити продаж квитків з 12.06.2020 та претензію від 19.06.2020 № 1 про сплату заборгованості до 26.06.2020 по договору від 17.04.2018 № 08/18, без зазначення суми заборгованості. Листом від 19.06.2020 № 19/06 позивач просив відповідача погасити заборгованість по договору від 17.04.2018 № 08/18 в сумі 22681,96 грн та листом від 22.07.2020 повідомив про дострокове припинення договору № 08/18 від 17.04.2018 в односторонньому порядку. Позивач зазначає, що відповідач не надав відповіді на повідомлення про дострокове припинення договору, вимогу позивача залишив без задоволення, тому позивач нарахував відповідачу штраф на підставі п. 5.1.1.2 договору від 17.04.2018 № 08/18 в сумі 584,5 грн за період з 17.04.2020 по 04.08.2020 та інфляційній збитки на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України в сумі 113,54 грн за період з 17.04.2020 по 04.08.2020. У письмовому поясненні до позовної заяви від 05.10.2020 за вх. № 23029 (а.с. 94-98) в підтвердження вимог про розірвання договору від 17.04.2018 № 08/18 позивач зазначає про порушення відповідачем істотних умов договору щодо здійснення своєчасних перерахувань виручки від реалізації квитків перевізнику, що є підставою для розірвання вказаного договору в порядку ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2020 у справі № 922/2453/20 (суддя Буракова А.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Повний текст зазначеного рішення складено 15.10.2020.

Рішення мотивовано тим, що 16.03.2018 між Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовником) та ФОП Кугно В.І. (перевізником) укладено договір № 89 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, згідно з умов якого замовник надає перевізникові право на перевезення пасажирів на міжміському автобусному маршруті загального користування «Сахновщина (АС) - Харків (АС-1) через Красноград», а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах передбачених договором. Строк дії зазначеного договору визначено з 17.03.2018 до 16.03.2023. Між ФОП Кугно В.І. та ПАТ "Харківське підприємство автобусних станцій" укладено договір від 17.04.2018 № 08/18 про продаж квитків і надання послуг на автостанціях, предметом якого є надання послуг і виконання робіт, пов`язаних з відправленням і прибуттям автобусів та пасажирів автобусних маршрутів згідно з затвердженими розкладами руху на автостанціях м. Харкова та Харківської області, які входять до складу ПАТ "ХПАС", зі строком дії договору з 17.04.2018 до 16.03.2023.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами) на території України були запроваджені карантинні обмеження та з 18.03.2020 припинено регулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у приміському та міжміському внутрішньо обласному сполученні. Наказом ПАТ "ХПАС" від 17.03.2020 № 33 зупинено з 18.03.2020 діяльність підприємства на період карантину. У подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2020 карантинні обмеження було послаблено, зокрема з 23.05.2020 дозволено поновити регулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у приміському та міжміському внутрішньо обласному сполученні. Наказом АТ "ХПАС" від 22.05.2020 № 38 "Про початок роботи автостанції ПАТ "ХПАС" з 23.05.2020 відновлено роботу автостанцій ПАТ "ХПАС".

В період з 23.05.2020 по 11.06.2020 перевізник - ФОП Кугно В.І. частково здійснював перевезення пасажирів з автостанцій, а починаючи з 11.06.2020 взагалі перестав здійснювати перевезення, що підтверджується відомостями касового продажу квитків за травень та червень 2020 року, зокрема, в період з 23.05.2020 по 31.07.2020 позивачем допущено 326 випадків не подачі автобусів в начальний пункт маршруту та не заїздів на транзитні автостанції, що підтверджується наявними в матеріалах справи претензіями та актами про невиконання рейсів по датам та часу відправлення. Відповідно до п. 5.2 договору від 17.04.2018 № 08/18, підставою для матеріальної відповідальності ХПАС і перевізника є претензії, до яких додаються акти, що оформлюються згідно з матеріалами перевірок посадових осіб, відомостями касового продажу квитків, даними диспетчерських журналів, записами у дорожній документації, завіреними підписами відповідальних осіб. Суми штрафів визначаються на підставі цього договору згідно з претензіями, виставленими не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження заборгованості відповідача в сумі 22681,96 грн, рішенням місцевого господарського суду відмовлено в задоволені вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 22681,96 грн, штрафу в сумі 584,5 грн, інфляційних збитків в сумі 113,54 грн та розірвання договору від 17.04.2018 № 08/18.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 22.10.2020 у справі № 922/2453/20 за клопотанням відповідача стягнуто з позивача на користь відповідача 11550,0 грн на професійну правничу допомогу.

ФОП Кугно В.І. (позивач) 02.11.2020 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ПАТ "ХПАС" у строк не пізніше 16.03.2020 не сплатив позивачу 22681,96 грн виручки від продажу квитків за договором від 17.04.2018 № 08/18. Зазначає, що позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 19.06.2020 з вимогою до 26.06.2020 оплатити заборгованість по договору від 17.04.2018 № 08/18, але не зазначив у претензії суму заборгованості. Зазначає, що листом № 19/06 від 19.06.2020 просив відповідача погасити заборгованість по договору від 17.04.2018 № 08/18 в сумі 22681,96 грн, проте відповідачем заборгованість погашена не була. Умовами договору № 08/18 від 17.04.2018 передбачено можливість розірвання договору достроково чи внесення змін до цього договору за погодженням сторін. Сторона, яка є ініціатором розірвання договору, письмово повідомляє іншу сторону про своє рішення не пізніше, ніж за 30 діб. Зазначає, що листом від 11.06.2020 позивач просив ХАПС припинити продаж квитків з 12.06.2020 та листом від 22.07.2020 повідомив про дострокове припинення договору № 08/18 від 17.04.2018 в односторонньому порядку, але відповіді на лист про дострокове припинення договору не отримав. Вважає, що відповідачем порушені істотні умови договору від 17.04.2018 № 08/18, а саме: п. 4.3 договору щодо здійснення на рахунок перевізника своєчасних та в повному обсязі перерахувань виручки від реалізації квитків, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 22681,96 грн, штрафу в сумі 584,5 грн та інфляційних збитків в сумі 113,54 грн, та розірвання вказаного договору на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10 листопада 2020 року по справі № 922/2453/20 (з урахуванням виправленої описки ухвалою від 23.11.2020) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача, встановлено строк до 03.12.2020 для подання відзивів, заяв та клопотань по апеляційній скарзі та призначено розгляд справи на 17.12.2020 об 11:00 годині.

На виконання зазначеної ухвали представник АТ "Харківське підприємство автобусних станцій" (відповідача) 02.12.2020 за вх. № 11971 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі позивача, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що АТ «ХПАС» станом на 31.03.2020 мало заборгованість перед ФОП Кугно В.І. Втім, з 18.03.2020 по 23.05.2020 АТ "ХПАС" не здійснювало господарську діяльність у зв`язку з карантинними обмеженнями, введеними на території України на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами). Відповідно до п. 6.1 договору від 17.04.2018 № 08/18, сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов`язань за вказаним договором, якщо воно стало наслідком непереборної сили, а саме: стихійного лиха, страйку, війни, актів органів державної влади - якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього договору. При цьому, термін виконання зобов`язань за цим договором переноситься на час, протягом якого діяли вказані в цьому пункті обставини. Зазначає, що АТ «ХПАС» у звітній період перерахувало ФОП Кугно В.І. (перевізнику) по платіжним дорученням: № 8489 від 29.05.2020 - 17100,00 грн, № 113 від 03.06.2020 - 5200,00 грн та № 226 від 05.06.2020 - 6000,0 грн, тому позивач безпідставно посилається про порушення відповідачем умов договору в частині проведення вчасних розрахунків по договору. Навпаки, самим позивачем було порушено умови договору в частині неподачі автобуса в начальний пункт маршруту та незаїздів на транзитні автостанції на внутрішньообласному маршруті, а саме: в період з 23.05.2020 по 11.06.2020 позивач частково здійснював перевезення з автостанцій, а починаючи з 11.06.2020 взагалі перестав здійснювати перевезення, що підтверджується відомостями касового продажу квитків за травень та червень 2020 року, претензіями № 11/164 від 15.06.2020, № 11/197 від 14.07.2020 та актами про невиконання рейсів по датам та часу відправлення від 15.06.2020, 14.07.2020. Пунктом п. 5.1.2.1 договору від 17.04.2018 № 08/18 передбачено відповідальність перевізника перед ХПАС за неподачу автобуса в начальний пункт маршруту (зрив рейсу), початок руху автобуса за маршрутом не з автостанції та за незаїзд транзитного автобуса згідно з затвердженим розкладом руху на автотостанцію без поважних причин, у вигляді штрафу в розмірі 50 грн за кожний випадок. Тому, враховуючи порушення позивачем умов договору в частині неподачі автобуса в начальний пункт маршруту та незаїздів на транзитні автостанції на внутрішньообласному маршруті, відповідач на підставі п. 5.4 договору від 17.04.2018 № 08/18 зменшив суми платежів, передбачених п. 4.1 цього договору на суму виставлених штрафних санкцій в порядку п. 5.1.2.1 договору від 17.04.2018 № 08/18. Вважає безпідставною вимогу позивача про дострокове розірвання договору від 17.04.2018 № 08/18, оскільки перевезення позивачем здійснюються на підставі договору від 16.03.2018 № 89 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, укладеного з Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовником), умовами договору від 17.04.2018 № 08/18 про продаж квитків і надання послуг на автостанціях не передбачено припинення продажу квитків.

16.12.2020 у зв`язку з відпусткою судді Барбашової С.В. проведено повторний автоматичний розподіл справи № 922/2453/20 та для розгляду зазначеної справи визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Істоміна О.А. та суддя Попков Д.О.

За приписами ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду, розгляд справи починається спочатку.

В судових засіданнях 17.12.2020 та 20.01.2021 оголошено перерви до 20.01.2021 об 11:30 год. та до 27.01.2021 о 10:00 год. відповідно.

Представник відповідача - АТ "Харківське підприємство автобусних станцій" в судовому засіданні 27.01.2021 підтримав відзив на апеляційну скаргу повністю.

Представник позивача - ФОП Кугно В.І. в судове засідання 27.01.2021 не прибув. Позивач правом прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, наданим ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, про причини відсутності в судовому засіданні не повідомив, хоча про місце, день та час судового засідання був належно повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи зворотним поштовим рекомендованим повідомленням № 6102254230030.

У відповідності до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи без поважних причин за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пп. 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

На підставі зазначеного та враховуючи, що позиція позивача по суті справи досить повно викладена в апеляційній скарзі та в додаткових поясненнях до апеляційної скарги, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду апеляційної скарги по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав відповідача щодо розгляду справи судом упродовж розумного строку, колегія суддів дійшла висновку про перегляд рішення суду першої інстанції без участі позивача.

Дослідивши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача та відзиві відповідача на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 16.03.2018 між Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовником) та ФОП Кугно В.І. (перевізником) укладено договір № 89 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, згідно з умов якого замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на міжміському автобусному маршруті загального користування «Сахновщина (АС) - Харків (АС-1) через Красноград», а перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах передбачених договором (а.с. 8-10).

Пунктом 1.2 договору від 16.03.2018 № 89 сторони визначили умови організації перевезень, зокрема кількість рейсів, протяжність маршруту, час відправлення та прибуття тощо.

Згідно з п. 1.3 договору від 16.03.2018 № 89, перевезення здійснюються первізником за умови наявності діючої ліцензії (наказу Державної служби Украхни з безпеки на транспорті № 1280 від 29.12.2017) такими транспротнтими засобами: 1) SETRA S 215 державний № НОМЕР_1 VIN-код 17900001021798, 1993 року випуску, з пасажиромісткістю 54/53 чоловіка (з місцем/без місця водія); 2) SETRA S 215 державний № НОМЕР_2 VIN-код 17900001021611, 1993 року випуску, з пасажиромісткістю 50/49 чоловіка (з місцем/без місця водія).

Пунктом 2.4.7 зазначеного договору визначено обов`язок перевізника забезпечувати відправлення чи прибуття автобусів приміського (міського) автобусного маршруту загального користування тільки з автостанцій та із зупинок, передбачених паспортом приміського (міжміського) автобусного маршруту.

У відповідності до п. 6.1 договору від 16.03.2018 № 89, договір діє з 17.03.2018 по 16.03.2023.

Додатковою угодою № 1 від 28.05.2020 до договору від 16.03.2018 № 89 сторони змінили маршрут на «Сахновщина (АС) - Харків (АС «Холодна Гора») через Красноград» та умови організації перевезень, зокрема збільшили протяжність маршруту (а.с. 11).

З метою виконання умов договору від 16.03.2018 № 89, між ФОП Кугно В.І. (перевізником) та ПАТ "Харківське підприємство автобусних станцій" (ХПАС) був укладений договір від 17.04.2018 № 08/18 про продаж квитків і надання послуг на автостанціях (а.с. 25-27).

Згідно п. 1.1 договору від 17.04.2018 № 08/18, предметом договору є надання послуг і виконання робіт, пов`язаних з відправленням і прибуттям автобусів та пасажирів автобусних маршрутів згідно з затвердженими розкладами руху на автостанціях м. Харкова та Харківської області, які входять до складу ПАТ "ХПАС".

ХПАС надає перевізнику послуги, пов`язані з відправленням і прибуттям автобусів та пасажирів тих маршрутів, які згідно з дозволами органу державного управління на автомобільному транспорті закріпленні за перевізником (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1.2 договору від 17.04.2018 № 08/18, ХПАС зобов`язаний організовувати попередній та поточний продаж квитків на проїзд та на перевезення багажу автобусами відповідно до затвердженого розкладу руху та таблиць вартості проїзду, наданих перевізником.

Пунктами 2.2.4, 2.2.8, 2.2.9 зазначеного договору визначено обов`язок перевізника здійснювати відправлення транспорту виключно з автостанцій, передбачених розкладом руху та певним маршрутом; виключити випадки посадки в автобус безквиткових пасажирів та відправлення водіями пасажирів за межі автостанції з подальшею їх посадкою в автобус на зупинках, не передбачених розкладом руху; не допускати прийом багажу та посадки пасажирів в автобуси на території автостанції поза межами посадочних платформ.

У відповідності до п. 3.2.2 договору від 17.04.2018 № 08/18, перевізник має право своєчасно в повному обсязі отримувати грошові кошти, що належать йому згідно з цим договором.

Порядок розрахунків за договором сторони визначили в розділі 4 договору від 17.04.2018 № 08/18.

За умовами пп. 4.1, 4.2 зазначеного договору, виручка від реалізації квитків згідно з касовими відомостями без урахування страхового збору розподіляється у співвідношенні: винагорода ХПАС - 10% (в т.ч. ПДВ), перевізнику - 90%; та виручка від реалізації багажних квитків касами автостанцій розподіляється у співвідношенні: ХПАС - 50% (в т.ч. ПДВ), перевізнику - 50%.

Згідно з п. 4.3 договору від 17.04.2018 № 08/18у, розрахунки ХАПС з перевізником проводяться плановими платежами на поточний рахунок перевізника кожні 5 діб, а кінцевий розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним по реєстру відомостей реалізації квитків за вирахуванням винагороди ХПАС, зазначеної в п. 4.1. та 4.2 договору.

За умовами п. 4.4 зазначеного договору, перевізник і ХАПС один раз на квартал звіряють дані, проведених розрахунків, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Пунктом 5.1.1.2 договору від 17.04.2018 № 08/18 передбачена відповідальність ХПАС перед перевізником за порушення терміну перерахування виручки за кінцевим розрахунком - з розрахунку 120% річної ставки Національного Банку України, діючої на день погашення заборгованості, за кожний день порушення строку платежу.

Згідно п. 5.1.2.1 вказаного договору, перевізник сплачує ХПАС штраф за неподачу автобуса в начальний пункт маршруту (зрив рейсу), початок руху автобуса за маршрутом не з автостанції та за не заїзд транзитного автобуса згідно з затвердженим розкладом руху на автотостанцію без поважних причин, - у розмірі 50 грн за кожний випадок.

У відповідності до умов розділу 11 договору від 17.04.2018 № 08/18, термін дії договору з 17.04.2018 до 16.03.2023.

Договір може бути розірваний достроково чи змінений за погодженням сторін. Сторона, яка є ініціатором розірвання договору, письмово повідомляє іншу сторону про своє рішення не пізніше, ніж за 30 діб.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що в строк не пізніше 16.03.2020 ХПАС повинно було перерахувати йому виручку від реалізації квитків в сумі 22681,96 грн за період з 11.03.2020 по 16.03.2020. Жодного доказу на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем за договором від 17.04.2018 № 08/18 про продаж квитків і надання послуг на автостанціях в сумі 22681,96 грн позивачем до позовної заяви не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

До позовної заяви позивач надав акт звіряння взаємних розрахунків за червень 2020 року (а.с. 28), з якого вбачається, що за даними позивача - ФОП Кугно В.І. (перевізника) станом на 31.07.2020 заборгованість відповідача - ХПАС складає 23380,0 грн. Вказаний акт звіряння взаємних розрахунків не підписаний відповідачем.

Крім того, позивач до позовної заяви надав лист від 17.03.2020 за № 17/03 (а.с. 12), в якому ФОП Кугно В.І. просить ХПАС роз`яснити причини неперерахування на поточний рахунок позивача планового платежу в сумі 24000,00 грн та повідомити, в який термін буде сплачена вказана заборгованість.

Листом від 11.06.2020 (а.с. 13) позивач просив відповідача припинити продаж квитків з 12.06.2020 за маршрутом «Сахновщина (АС) - Харків (АС-1) через Красноград».

Також ФОП Кугно В.І. звернувся до ХПАС з претензією від 19.06.2020 № 1 (а.с. 18), про сплату заборгованості по договору від 17.04.2018 № 08/18, без зазначення в претензії суми заборгованості, а також з листом від 19.06.2020 № 1 (а.с. 19), в якому просив погасити заборгованість по договору від 17.04.2018 № 08/18 в сумі 22681,96 грн, без надання докзів по сумі заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 5.2 договору від 17.04.2018 № 08/18, підставою для матеріальної відповідальності ХПАС і перевізника є претензії, до яких додаються акти, що оформлюються згідно з матеріалами перевірок посадових осіб, відомостями касового продажу квитків, даними диспетчерських журналів, записами у дорожній документації, завіреними підписами відповідальних осіб. Суми штрафів визначаються на підставі цього договору згідно з претензіями, виставленими не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач 22.06.2020 отримав претензією позивача № 1 від 19.06.2020 про сплату заборгованості по договору від 17.04.2018 № 08/18, у відповідача з огляду на приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України лише з 22.06.2020 мав би виникнути обов`язок щодо виконання вимоги позивача, викладеної в претензії № 1 від 19.06.2020.

Втім, в порушення умов п. 5.2 договору від 17.04.2018 № 08/18, позивачем до зазначеної претензії не надано актів, що оформлюються згідно з матеріалами перевірок посадових осіб, відомостями касового продажу квитків, даними диспетчерських журналів, записами у дорожній документації, завіреними підписами відповідальних осіб, тому у відповідача були відсутні підстави для задоволення претензії позивача № 1 від 19.06.2020.

Як зазначає відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та підтвердив представник відповідача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, станом на 31.03.2020 АТ "ХПАС" мало заборгованість перед ФОП Кугно В.І.

Разом з тим, з 18.03.2020 на всій території України було припинено регулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у приміському та міжміському внутрішньо обласному сполученні у зв`язку із запровадженням протиепідемічних заходів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами).

Наказом АТ "ХПАС" від 17.03.2020 № 33 зупинено діяльність підприємства з 18.03.2020 на період карантину.

У подальшому Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 було послаблено карантинні обмеження, зокрема з 23.05.2020 дозволено поновити регулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у приміському та міжміському внутрішньо обласному сполученні.

Наказом АТ "ХПАС" від 22.05.2020 № 38 "Про початок роботи автостанції АТ ХПАС" було відновлено роботу автостанцій АТ ХПАС з 23.05.2020.

Отже, з 18.03.2020 по 23.05.2020 АТ "ХПАС" не здійснювало господарську діяльність у зв`язку з карантинними обмеженнями, введеними на території України на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами).

Відповідно до п. 6.1 договору від 17.04.2018 № 08/18, сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов`язань за вказаним договором, якщо воно стало наслідком непереборної сили, а саме: стихійного лиха (злива, град, гроза, землетрус, ожеледь, туман), страйку, війни, актів органів державної влади - якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього договору. При цьому, термін виконання зобов`язань за цим договором переноситься на час, протягом якого діяли вказані в цьому пункті обставини.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 626, 627 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв`язку з карантином, зважаючи на п. 6.1 договору від 17.04.2018 № 08/18, кінцевий розрахунок між сторонами відповідно до п. 4.3 зазначеного договору, відбувся за результатами 1-го півріччя 2020 року. Протягом зазначеного звітнього періоду АТ «ХПАС» перерахувало ФОП Кугно В.І. виручку від реалізації квитків на загальну суму 28300,0 грн, а саме: по платіжним дорученням № 8489 від 29.05.2020 на суму 17100,00 грн, № 113 від 03.06.2020 на суму 5200,00 грн та № 226 від 05.06.2020 на суму 6000,0 грн.

Отже, посилання позивача на порушення відповідачем істотних умов договору від 17.04.2018 № 08/18 щодо перерахування виручки за кінцевим розрахунком по договору за звітний період не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи.

Позивач - ФОП Кугно В.І., в порушення умов пунктів 2.2.4, 2.2.8, 2.2.9 договору від 17.04.2018 № 08/18, в період з 23.05.2020 по 11.06.2020 частково здійснював перевезення з автостанцій, а починаючи з 11.06.2020 взагалі перестав здійснювати перевезення, що підтверджується претензіями № 11/164 від 15.06.2020, № 11/197 від 14.07.2020 та актами про невиконання рейсів по датам та часу відправлення від 15.06.2020 та 14.07.2020, а також відомостями касового продажу квитків за травень та червень 2020 року (а.с. 51-52).

Відповідач - АТ «ХПАС» 15.06.2020, що підтверджується поштовим чеком від 15.06.2020 (а.с. 56), направив позивачу претензію від 15.06.2020 № 11/164 (а.с. 14 та 53) з вимогою перерахувати на рахунок ХПАС штраф в сумі 4000,0 грн, нарахований на підставі п. 5.1.2.1 договору від 17.04.2018 № 08/18 у зв`язку з допущенням перевізником 40 випадків неподачі автобуса в начальний пункт маршруту та 40 випадків незаїздів на транзитні автостанції на внутрішньообласному маршруті в період з 23.05.2020 по 14.06.2020, що підтверджується актами про невиконання рейсів по датам та часу відправлення від 15.06.2020 (а.с. 15,16 та 54, 55).

У відповідь на претензію відповідача від 15.06.2020 № 11/164 позивач направив відповідачу лист від 19.06.2020 № 19/06, в якому не погодився з вимогою відповідача про стянення штрафу в сумі 4000,0 грн у зв`язку з допущенням перевізником випадків неподачі автобуса в начальний пункт маршруту та незаїздів на транзитні автостанції на внутрішньообласному маршруті в період з 23.05.2020 по 14.06.2020, просив ХПАС припинити продаж квитків з 12.06.2020 за маршрутом «Сахновщина (АС) - Харків (АС-1) через Красноград».

Відповідач 14.07.2020, що підтверджується поштовим чеком від 14.07.2020 (а.с. 59), направив позивачу претензію від 14.07.2020 № 11/197 (а.с. 20 та 57) з вимогою перерахувати на рахунок ХПАС штраф в сумі 4200,0 грн, нарахований на підставі п. 5.1.2.1 договору від 17.04.2018 № 08/18 у зв`язку з допущенням перевізником 28 випадків неподачі автобуса в начальний пункт маршруту та 56 випадків незаїздів на транзитні автостанції на внутрішньообласному маршруті в період з 15.06.2020 по 30.06.2020, що підтверджується актом про невиконання рейсів по датам та часу відправлення від 14.07.2020 (а.с. 21 та 58).

У відповідь на претензією відповідача від 14.07.2020 № 11/197 позивач листами від 22.07.2020 № 22/07 (а.с. 22), від 22.07.2020 (а.с. 24) та від 23.07.2020 (а.с. 23) не погодився з вимогою відповідача, з посиланням на те, що в травні перевізником - ФОП Кугно В.І. не здійснювались перевезення та листом від 11.06.2020 перевізник просив ХПАС припинити продаж квитків з 12.06.2020 за маршрутом «Сахновщина (АС) - Харків (АС-1) через Красноград», та повідомив про дострокове припинення договору № 08/18 від 17.04.2018 в односторонньому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази подання позивачем аргументованих письмових відповідей на претензії відповідача з приводу неподачі автобусів в начальний пункт маршруту та незаїздів на транзитні автостанції в порядку п. 5.3 договору від 17.04.2018 № 08/18.

Пунктом 5.1.2.1 договору від 17.04.2018 № 08/18 передбачено відповідальність перевізника - ФОП Кугно В.І. перед ХПАС за неподачу автобуса в начальний пункт маршруту (зрив рейсу), початок руху автобуса за маршрутом не з автостанції та за незаїзд транзитного автобуса згідно з затвердженим розкладом руху на автотостанцію без поважних причин, у вигляді штрафу в розмірі 50 грн за кожний випадок.

Відповідно до п. 5.2 договору від 17.04.2018 № 08/18, підставою для матеріальної відповідальності ХПАС і перевізника є претензії, до яких додаються акти, що оформлюються згідно з матеріалами перевірок посадових осіб, відомостями касового продажу квитків, даними диспетчерських журналів, записами у дорожній документації, завіреними підписами відповідальних осіб. Суми штрафів визначаються на підставі цього договору згідно з претензіями, виставленими не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

У разі незгоди з виставленим ХПАС або перевізником штрафом, винна сторона в 10-денний термін після надходження претензії в письмовій формі повинна повідомити іншу строну з обґрунтованістю причин незгоди. При відсутності обґрунтованої письмової відповіді ХПАС стягує з перевізника штрафи або відшкодовує перевізнику штрафи згідно з виставленою претензією (п. 5.3. договору).

Згідно з п. 5.4 договору від 17.04.2018 № 08/18, на суму виставлених стороною штрафних санкцій зменшуються або збільшуються платежі, передбачені пунктом 4.1 договору. У разі, якщо суми штрафів перевищують суму платежу, перевізник сплачує суму штрафів на розрахунковий рахунок або в касу ХПАС.

Враховуючи порушення позивачем умов договору, що підтверджується претензіями № 11/164 від 15.06.2020, № 11/197 від 14.07.2020 та актами про невиконання рейсів по датам та часу відправлення від 15.06.2020, 14.07.2020, суми платежів з перерахування перевізнику виручки від продажу квитків, передбачених п. 4.1 договору від 17.04.2018 № 08/18, на підставі п. 5.4 цього договору підлягають зменшенню на суму виставлених перевізнику штрафних санкцій, нарахованих відповідно до п. 5.1.2.1 договору.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження заборгованості відповідача в сумі 22681,96 грн, тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задовленні позовних вимог про стягнення з ХПАС на користь ФОП Кугно В.І. заборгованості з виручки від реалізації автобусних квитків за період з 11.03.2020 по 16.03.2020 в сумі 22681,96 грн, штрафу в сумі 584,5 грн та інфляційних збитків в сумі 113,54 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Позивачем не доведено порушення відповідачем істотних умов договору від 17.04.2018 № 08/18 щодо здійснення на рахунок перевізника своєчасних та в повному обсязі перерахувань виручки від реалізації квитків по договору, тому відсутні підстави для розірвання договору за рішенням суду в порядку ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Судова колегія відхиляє посилання позивача на те, що він листом від 11.06.2020 просив ХПАС припинити продаж квитків з 12.06.2020 за маршрутом «Сахновщина (АС) - Харків (АС-1) через Красноград», та листами від 22.07.2020 повідомив про дострокове припинення договору № 08/18 від 17.04.2018 в односторонньому порядку, оскільки позивачем здійснюються перевезення на підставі договору від 16.03.2018 № 89 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, укладеного між Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (замовником) та ФОП Кугно В.І., умовами договору від 17.04.2018 № 08/18 про продаж квитків і надання послуг на автостанціях не передбачено припинення продажу квитків.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про розірвання зазначеного договору.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідачем у відзиві на позовну заяву (а.с. 35-39) викладено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат щодо оплати правничої допомоги на суму 15000,00 грн.

Як вбачається з рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2020 у справі № 922/2453/20, в рішенні судом не вирішено питання в частині витрат на професійну правничу допомогу (адвокатські витрати).

Після прийняття зазначеного рішення відповідач - АТ "Харківське підприємство автобусних станцій" 13.10.2020 за вх. № 23916 (а.с. 112-113) надало клопотання про винесення додаткового рішення в порядку ст.ст. 129, 233, 244 ГПК України, яким стягнути з позивача - ФОП Кугно В.І. на користь відповідач - АТ "Харківське підприємство автобусних станцій" витрати на правничу допомогу на загальну суму 11550,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 4-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначає ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (ч. 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу адвоката позивач надав суду: копію договору про надання правничої допомоги № б/н від 24.08.2020; копію додаткової угоди № 1 від 27.08.2020 до договору про надання правничої допомоги № б/н від 24.08.2020; копію Звіту від 27.08.2020 витраченого часу адвоката Франковського Є.В. Адвокатського Об`єднання "Декстра" за договором про надання правничої допомоги № б/н від 24.08.2020 на суму 6300,00 грн; копію додаткової угоди № 2 від 12.10.2020 до договору про надання правничої допомоги № б/н від 24.08.2020; копію Звіту від 12.10.2020 витраченого часу адвоката Франковського Є.В. Адвокатського Об`єднання "Декстра" за договором про надання правничої допомоги № б/н від 24.08.2020 на суму 5250,00 грн; копію платіжного доручення № 1248 від 03.09.2020 на суму 6300,00 грн; копію платіжного доручення № 549 від 07.10.2020 на суму 5250,00 грн.

Вищевказані докази підтверджують фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 11550,00 грн.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

На підставі зазначеного, проаналізувавши подані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи що рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2020 у справі № 922/2453/20 (яке суд апеляційної інстанції залишає без змін), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення клопотання відповідача про стягнення з позивача 11550,0 грн на професійну правничу допомогу.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені позивачем в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги позивача та залишення без змін рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2020 у справі № 922/2453/20 та додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 22.10.2020 у справі № 922/2453/20.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, в силу приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача, судові витрати понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 123, 126, 129, 244, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу позивача - ФОП Кугно В.І. на рішення Господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2020 року по справі № 922/2453/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2020 року по справі № 922/2453/20 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.10.2020 у справі № 922/2453/20 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 01.02.2021.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков