КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-332/09                                   Головуючий у 1-й інстанції:      Потабенко Л.Є.    

Суддя-доповідач:  Швед Е. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" квітня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Шведа Е.Ю., суддів Попович О.В. та Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області на постанову Обухівського районного суду Київської області від 6 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 6 квітня 2009 року позов задоволено частково, а саме: зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області нарахувати та виплати ОСОБА_2 різницю щомісячної надбавки до пенсії за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно до розмірів згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

          Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, про часткове задоволення позову. Колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладена у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірні відносини з 22 травня 2008 року регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2008 року.

Станом на 22 травня 2008 року розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Керуючись принципом адміністративного судочинства, як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки місцевого суду щодо необхідності задоволення позовних вимог з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його  скасування чи зміни немає.

У  зв'язку з набранням чинності 10 березня 2010 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18.02.2010 року №1691-УІ та відповідно до статей 323, 325, 327 ЦПК України, підпункту 9 пункту 3 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України»перегляд даної справи у касаційному порядку здійснює судова палата у цивільних справах Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 122, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

          Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області - залишити без задоволення.

          Постанову Обухівського районного суду Київської області від 6 квітня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

          Головуючий суддя                                                                  Е.Ю. Швед

Суддя                                                                                       О.В. Попович

                     Суддя                                                                                        В.П. Мельничук